Комплекс споруд Собору святого Юра у Львові реставруватимуть 4 роки
Кабінет міністрів затвердив план заходів з нагоди відзначення Дня хрещення Русі-України в 2016 році, серед яких передбачив реставрацію та реабілітацію комплексу споруд Національного заповідника «Софія Київська» у столиці та Собору святого Юра у Львові. Про це йдеться у розпорядженні уряду №530 від 22 липня.
фото: st-george-cathedral-lviv.virtual.ua
фото: st-george-cathedral-lviv.virtual.ua

26 липня 2016, 17:28

Згідно з розпорядженням, роботи з ліквідації аварійного стану, реставрації та реабілітації комплексу споруд «Софії Київської» та Собору святого Юра до 2020 року доручено провести Міністерству культури, Міністерству фінансів, Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Київської та Львівської обласних державних адміністрацій.

Нагадаємо, розпорядженню уряду передував відповідний указ президента. В Указі Президента №268/2016 від 22 червня 2016 року «Про відзначення у 2016 році Дня хрещення Київської Русі – України» окрім іншого йдеться:

«проведення у поточному та наступному роках робіт з ліквідації аварійного стану, реставрації та реабілітації комплексу споруд Національного заповідника «Софія Київська» у місті Києві, собору Святого Юра у місті Львові».

Читайте також: Митрополичі сади у Львові: чи здійсниться мрія Андрея Шептицького?

Довідка. Архикафедральний собор святого Юра у Львові – собор Галицької митрополії УГКЦ, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762), вважається головною святинею українських греко-католиків.

Розташований на Святоюрській горі. Висота над рівнем моря — 321 метр.

З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: барокового собору (1745–1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761–1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і владичий сад (1772).

Багатовікову архітектурну історію Святоюрського монастиря умовно можна поділити на два великі періоди відповідно до історії його головної споруди. Перший період тривав майже півтисячоліття — від початків чернечої оселі приблизно до середини XVIII ст., — завершився руйнацією старого храму. Другий період розпочався з будівництва нового собору, яке згодом стало новою точкою відліку в цілеспрямованому формуванні майбутнього ансамблю. Завершився він у XIX ст., коли з'явилася остання з існуючих нині будівель.


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Культура
"Метал пам'ятає все": як львівський майстер відкриває таємниці 300-річних хрестів і старовинних брам
Понад 20 років Юрій Миколаїшин повертає до життя історичні брами, хрести та сакральні пам'ятки Львова. Він розповів, як під товстими шарами фарби знаходять справжні кольори, кулі у хресті собору Святого Юра та метал XVII століття.
Реставратор Юрій Миколаїшин повертає місту його сакральну й сецесійну душу

24 липня, 11:54

Понад шістдесят відроджених львівських брам, пів сотні врятованих балконів, сотні цвинтарних хрестів та сакральні святині, від погляду на які перехоплює подих. Юрій Миколаїшин — майстер-реставратор металевих виробів, який вже 20 років повертає Львову його автентичне "обличчя". "Твоє місто" поспілкувалося з майстром про унікальне залізо XVII століття, кулі в металі собору Святого Юра, латунні квіти під шарами олійної фарби та про те, чому справжня реставрація не терпить фантазій...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"