4 серпня відбулося перше засідання новоствореної Наглядової ради Національного музею Голодомору-геноциду. Під час відкритого голосування її головою обрали президента України у 2005–2010 роках Віктора Ющенка. Про це повідомили на сайті Міністерства культури.
Заступником голови став Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні у 2014–2019 роках Роман Ващук, а секретаркою – засновниця і голова Мережі нащадків Голодомору Ольга Сорока.
Загалом до Наглядової ради увійшли 11 представників українських громадських об'єднань, міжнародних організацій, закордонного українства та наукової спільноти. Рада працюватиме на постійній основі та має сприяти прозорості й відкритості діяльності музею.
Після обрання Віктор Ющенко одним із головних завдань ради назвав залучення коштів для завершення будівництва другої черги музейного комплексу. За його словами, в умовах повномасштабної війни знайти фінансування буде непросто, тому до цього планують залучати як український бізнес, так і закордонних українців.
Він також наголосив, що повноцінна розбудова Національного музею Голодомору-геноциду має особливе значення під час нинішньої війни. За словами Ющенка, музей зміцнює національну та державну суб'єктність України.
Серед першочергових завдань нової Наглядової ради також визначили завершення другої черги музейного комплексу, створення постійної експозиції, залучення міжнародного фінансування та забезпечення відкритості й підзвітності установи.
Читайте також: Віктор Ющенко у Львові: «За останні 30 років українська нація стала дорослою, стала українською»
Віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна зазначила, що музей має не лише зберігати пам'ять про мільйони жертв Голодомору-геноциду, а й стати сучасним простором для наукових, освітніх та міжнародних подій.
Під час засідання генеральна директорка музею Леся Гасиджак також представила результати роботи установи за останні чотири роки. За цей час музейну колекцію збільшили на 234%. Працівники проводили експедиції, записували свідчення очевидців Голодомору та масового штучного голоду 1946–1947 років, формували Архів усної історії Голодомору та оцифровували музейні предмети.
Наразі музей продовжує працювати над проєктом постійної експозиції та реалізує міжнародний проєкт технічної допомоги уряду Канади.
За результатами першого засідання члени Наглядової ради визначили основні напрями роботи та домовилися підготувати конкретні пропозиції до наступної зустрічі.
Національний музей Голодомору-геноциду мали б добудувати до 90-ї річниці трагедії з дня трагедії, однак проєкт зупинили через війну. За планом, музей зможе одночасно приймати 1,5 тисячі відвідувачів.
У проєкті передбачено пішохідний місток, який з'єднуватиме музей із паркінгом на Дніпровському схилі. В приміщенні майбутнього музею будуть розташовані зали з постійними експозиціями та змінною експозицією, три конференц-зали, науково-методичний центр, великі фондові сховища, бібліотеки, освітні класи, екскурсійне бюро, медпункт, кафе та гардеробна.
15 грудня 2022 року Європарламент визнав Голодомор геноцидом українського народу. Резолюція висловлює солідарність із народом України та вшановує пам'ять мільйонів людей, які загинули внаслідок цілеспрямованих дій сталінського режиму щодо організації штучного голоду.
