1.Коли 19 вересня 1941 року моторизована розвідка вермахта вступала до Києва, Бабин Яр був околицею міста. Спочатку гітлерівці планували здійснити свої каральні акції у Голосіївському лісі. Вони його добре знали, бо саме звідти починали облогу Києва. Однак потім виник «варіант» з Бабиним Яром.

2.Першими жертвами каральної машини стали київські євреї. Гітлерівська расова доктрина передбачала знищення євреїв та ромів. Також жорсткі репресії мало бути застосовано щодо противників окупаційного режиму.

3.Тому під час окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів євреїв та ромів, радянських військовополонених, в’язнів Сирецького концтабору, підпільників, членів ОУН, душевнохворих, заручників.

4.Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, зондеркоманда 4а айзнатцгрупи «С» (каральні підрозділи гітлерівської Німеччини) під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля за участі двох батальйонів німецької поліції розстріляла в Бабиному Яру майже 34 тисячі євреїв.

5.Також у Бабиному Яру було розстріляно 621 члена ОУН, серед них відому поетесу Олену Телігу. Вважається, що протягом двох років гітлерівської окупації у Бабиному Яру було розстріляно від 100 до 150 тисяч осіб.

Фото німецького військового фотографа зроблене в Бабиному Яру на початку жовтня 1941 р.

6.Точна кількість жертв залишається невідомою. Люди гинули цілими сім’ями і після завершення війни було важко встановити усі прізвища загиблих. Радянська влада намагалася приховати кількість жертв війни як серед військових, так і серед цивільного населення.

7.Напередодні відступу з Києва восени 1943 року гітлерівці провели роботи по знищенню могил Бабиного Яру і це ускладнило подальше розслідування. Зокрема, нацисти примусили в’язнів Сирецького табору викопувати та спалювати трупи.

8.Радянська влада приховувала як кількість жертв,так і характер трагедії у Бабиному Яру. Зокрема, йшлося про загальну трагедію цивільного населення, не наголошуючи, що переважно жертвами Бабиного Яру були євреї, яких знищували за етнічною ознакою. Все ж окремі дії у вшануванні пам’яті жертв було здійснено на початку сімдесятих років

9.12 серпня 2015 року президент Петро Порошенко підписав указ «Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру». Було створено оргкомітет з підготовки та проведення заходів у вересні 2016 року.

10.Указом було передбачено проведення жалобних заходів на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» (який поки що не веде активну діяльність). Йшлося, зокрема, про створення експозиції про злочини нацистів під час окупації Києва у роки Другої світової війни, в тому числі про масове вбивство євреїв у 1941 році у Бабиному Яру.

За матеріалами: espreso.tv, ipress.ua

Підготувала Оксана Лісна