У столиці вдвічі збільшать кількість пунктів обігріву та створять додаткові 1000 МВт теплової генерації

У столиці вдвічі збільшать кількість пунктів обігріву та створять додаткові 1000 МВт теплової генерації – Пантелеєв

Пантелєєв запевняє, що роботи, за які відповідає місто, виконані вже на 50 і більше відсотків.

сьогодні о 19:50

У Києві відновлюють зруйновану обстрілами критичну інфраструктуру, розбудовують альтернативні енергомережі та вдвічі збільшують кількість опорних пунктів обігріву для підготовки до наступного опалювального сезону. Про це розповів виконувач обовʼязків першого заступника голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Петро Пантелеєв в інтервʼю «LB.ua».

Хід виконання плану стійкості та підготовка до екстремальних умов

За словами Петра Пантелеєва, основні напрямки плану стійкості включають відновлення знищеного обладнання ТЕЦ, захист об'єктів інфраструктури, а також створення резервних джерел генерації енергії та мережі теплопостачання. Роботи, за які відповідає місто, виконані вже на 50 і більше відсотків.

«Ми повинні повністю відновити об'єкти теплопостачання, частково відновити частину енергоблоків, приблизно 350 МВт, і потім до кінця року ще 100 МВт. І створити додатково 1000 МВт додаткової теплової генерації – за рахунок резервних джерел, локальних котелень, заміни і посилення старих котлів і насосів. План до кінця року – запустити 200 МВт резервного живлення від когенераційних установок. Є обладнання на 200 МВт. Запущено 60. Решту плануємо запустити до кінця року», – сказав перший заступник голови КМДА.

Створення резервних систем теплопостачання та інженерно-технічний захист об'єктів критичної інфраструктури мають фінансуватися з державного бюджету.

Водночас місто готується до реагування на надзвичайні ситуації та потенційні нові обстріли:

«Все те, що ми зараз робимо, дозволить нам значно краще підготуватися до зими, ніж, наприклад, у минулому році. Бо ми робимо великий обсяг робіт. Будуємо захист об'єктів критичної інфраструктури, працюємо над прискоренням створення альтернативної енергетичної інфраструктури, робимо інші речі. Але все одно треба готувати сценарії поведінки в екстремальних умовах. І це ми також продовжуємо робити. Треба бути реалістами. Ми живемо в період жорсткої фази війни, коли для ворога вже і цивільні є однією з пріоритетних цілей», – наголосив Пантелеєв.

Зокрема, районні адміністрації розширюють мережу опорних пунктів обігріву в школах, які забезпечені автономним теплом і живленням. Якщо минулої зими їх функціонувало орієнтовно по пʼять у кожному районі, то зараз прийнято рішення збільшити їхню кількість до десяти. Загалом у місті працюватиме 100 таких пунктів, які відкриватимуться для жителів у разі аварійного вимкнення електрики або опалення.

Крім того, у міському бюджеті передбачено рекордну суму на програми співфінансування підготовки житлових будинків. Наразі програмами для купівлі резервного живлення охоплено понад 1000 будинків, а в столичних багатоповерхівках уже працює 200 сонячних електростанцій.

Також місто фінансує районам будівництво й ремонт укриттів та ликвидацію наслідків обстрілів. За словами Пантелеєва, збитки від кожного балістичного удару станують від 300 до 500 мільйонів гривень.

Загальний обсяг фінансування

Раніше мер Києва Віталій Кличко зазначав, що окрім виконання плану стійкості, столиця реалізує низку інших проєктів із підготовки до зимового періоду. Вони охоплюють підвищення енергостійкості житла та соціального сектору, а також відновлення пошкоджених енергетичних обʼєктів.

Загальна сума фінансування підготовки Києва до зими становить 22 мільярди гривень.