Спеціалісти наголошують: у світі люди несуть відповідальність за порушення і не є безкарними, а в Україні є законодавчі норми щодо цієї проблеми, але немає практичного механізму стягнення штрафів та інших санкцій. «Якщо людина міняє дерев’яне вікно на пластикове, інструменту, який би дозволив би покарати порушника, тим паче виробника пластикового вікна, немає, – констатував Богдан Шумилович, керівник проекту «Міський медіа архів» Центру міської історії. – Людина не відчуває, що матиме якесь покарання за знущання над цим містом. А із наявними механізмами Львів не врятуєш».
В Україні є процедура штрафування за встановлення пластикових вікон і руйнування фасаду, але вона не ефективна, - пояснила Лілія Онищенко-Швець, начальник управління охорони історичного середовища.
Крім того, існує закон «Про охорону культурної спадщини», у якому передбачені навіть більші штрафи за такі дії. Однак коли останнє слово залишається за виконавчою службою – все зводиться нанівець. Конкретного механізму практичних дій, які може зробити управління, у міністерстві не розробили. Як розповіла Лілія Онищенко-Швець, у Львівській міській раді уже запроваджували процедуру штрафування, навіть почали нею користуватися, але Прокуратура швидко зупинила цей процес, адже такі рішення мають приймати «згори».
Упродовж дискусії фахівці запропонували шлях розв’язання проблеми, а саме – лобіювати такі питання на державному рівні. За словами Богдана Шумиловича, представництво Львова у Верховній раді України має подавати ініціативу із запровадження санкцій за руйнування фасаду історичних пам’яток, самовільне встановлення пластикових вікон та заміну дверей тощо. Цю ідею львівські депутати мають просувати й підтримувати, тільки тоді щось може змінитися.
І навіть більше: запровадження ефективної системи штрафування за порушення може стати джерелом фінансування реставрації історичних пам’яток. «Практично щомісяця в центрі Львова з’являються пластикові вікна. По ідеї, люди та організації, що це зробили, мають бути оштрафовані», - зауважив Олександр . Він запропонував ініціювати повноцінні штрафи, що призведуть до надходження величезних сум до бюджету, які можна використати безпосередньо на реставрацію будинків історичного центру.
«Маленькими кроками ми можемо багато зробити, адже з часом вони можуть обрости великими допомогами від інших інституцій. Ми готові допомогти тим, хто хоче щось робити: і інституціям, наприклад, у кожному гранті є дофінансування від міста – близько 10%, і людям - місто може допомогти реставрувати вікно чи браму за рахунок міського бюджету чи GIZ. Важливо запобігти руйнації, а не ліквідувати її наслідки», - прокоментувала проблему очільниця управління охорони історичного середовища.
Підготувала Людмила Рубцова
