Єдина річ, яка стримує розвиток у бідних країнах – це не відсутність людського капіталу. Це відсутність доброго врядування. І коли існують ефективні урядові установи, які забезпечують верховенство права та ключові сервіси для громадян, приватний сектор має можливість створювати багатство, без якого держава розвиватися не може.

У будь-яких бізнесових колах є клановий капіталізм, який використовує свої політичні зв`язки для того, щоб рухатися вперед. І також є капіталізм вільного ринку. Комерційна Палата США вважає, що найбільша загроза підприємництва і капіталізму – це клановий капіталізм, тобто існування систем, які схожі на капіталізм, але які користуються політичним впливом для лобіювання своїх інтересів.

США опинилися перед кризовим періодом після обрання президентом Трампа. Він якраз і є представником кланового капіталізму. Він вміє роздавати щедру підтримку політикам і це очевидно, що він не веде чесної конкурентної гри. Це людина, яка постійно обходить правила чи перекручує їх задля власної вигоди. Трапм каже, що хоче покращити ситуацію з корупцією в США, але насправді він запустить в дію таку корупційну схему, якої в США не було ще з часів XIX-го століття. Коли його обрали президентом, то бізнесові конкуренти поїхали його вітати і миритися, тому що знають, що тепер він має більшу силу, аніж вони.

Читайте також: Френсіс Фукуяма: Стати сучасною демократією – неминучий шлях для України

Одна з причин перемоги Дональда Трампа – це те, що люди в США втрачають роботу, у них погано йдуть економічні справи. Такі люди озлоблені на життя і часто не мають вищої освіти. Виборці Трампа проти глобалізації. Натомість люди, які голосували за Гілларі Клінтон (чи за ліберальних представників у Європі), живуть у великих містах, молодші за віком, мають добру освіту та краще знаються на світовій політиці. Прірва між освіченими і неосвіченими людьми породила політику популізму.

Найвищий розквіт вільного ринку відбувся після розпаду СРСР. Сталін колись казав, що люди можуть бути п'яні від успіху. Мені здається, що американці якраз в цей час були п`яні від успіху і розпад СРСР призвів до великої кількості олігархічних угрупувань, незаконних загарбань та приватизації власності. Через страшну нерівність, втрату робочих місць, деіндустріалізацію сьогодні ми маємо результат, що люди, котрі постраждали від глобалізації, зараз дуже люті і виступають проти глобалізації.

Збільшення частоти виборів тільки нашкодять демократичній системі. Наприклад, американська система демократії страждає через те, що політики мусять постійно збирати гроші на вибори. Особливо це стосується Палати представників, які обираються кожні два роки. З того часу, як вони приходять до влади, вони постійно шукають і збирають гроші. І чим більше виборів, тим більші фінансові затрати. І в цій ситуації навіть не пахне демократією.

Часто ми думаємо, що технологічні зміни мають піднімати стандарти життя і вирішувати проблеми, але це не завжди так. Технологічні зміни дестабілізують політичну систему. Ми бачимо, що в сфері IT все частіше застосовують роботів замість людей і в подальшому люди не зможуть їх перевершити у навичках. Отже, люди будуть втрачати робочі місця, а відповідно — і засоби до існування. Тобто, технологічні зміни не покращують життя людей. Водночас, якщо загальний технологічний розвиток сповільнюється, то загострюються умови для існування демократії, оскільки демократії потрібен розвиток.

Читайте також: Френсіс Фукуяма про демократію та боротьбу з корупцією. 6 тез відомого політолога

З політичної точки зору, технологічні зміни та розвиток у 1870-1970 роках були добрі для демократії, а зараз не всі технологічні зміни призводять до розвитку демократії. Візьмемо навіть медицину, яка робить нині все для продовження життя людини, що є найбільшою загрозою для людства у майбутньому. Можливо для кожного особисто – це заманлива перспектива, але для суспільства загалом – це катастрофа.

Соціальні мережі пов`язані з мобілізацією демократії та кольоровими революціями. Особливо це стосується Революції Гідності. Якби не було Фейсбуку – цього б не відбулося. Це також стосується Арабської Весни та інших ситуацій, коли люди, які хотіли боротися за демократію, могли добре самоорганізуватися в соціальних мережах та швидко передавати інформацію. Тобто люди мають інформаційну владу. Це добра сторона інформаційних технологій.

Погана сторона IT-революції – зникнення інформаційних фільтрів. Скажімо те, що робили колись газети. Газети ж не друкували усю інформацію, яка була доступною. Редактори займалися відбором інформації, фільтрували її та перевіряли. Те ж саме відбувалося і на телеканалах. А ось на останніх виборах в США був значний потік невідфільтрованих новин в мережі і навіть на телебаченні. Люди поширювали цілком фейкові новини, тому що дуже часто вважають, що все, що опубліковано в інтернеті, – це правда. Відсутність фільтраційної функції редакторів політики нині використовують як зброю. І не важко вгадати, яка країна є виробником цих фальшивих новин. Це Росія, яка таким чином впливає на вибори у інших країнах, зокрема і в США.

Організатори зустрічі: Львівська бізнес-школа УКУ спільно зі Школою управління УКУ,
фото з Facebook-сторінки Lviv Business School (LvBS)

Підготував Петро Ткачишин