На перший погляд, це звичайний будинок на невеликій вулиці Львова. Та колись тут працювала друкарня, виходив журнал "Дзвони" та бував Богдан-Ігор Антонич. Вісім фактів про будинок на Японській, 7 розповіли у Франківській районній адміністрації.

1. У 1926–1928 роках на вул. Японській, 7 у Львові збудували фабрику торгових книг Бернарда Бардаха. Але це була не просто фабрика. Будинок спроектував відомий львівський архітектор Юзеф Авін. Поєднання сучасних залізобетонних конструкцій (проєктування яких у Львові координувалося Політехнікою), великої площі скління та естетичного фасаду в стилі ар-деко зробило споруду прикладом "нового типу" промислового дизайну.
2. На фасаді розміщені алегоричні фігури "Торгівлі" та "Промисловості". "Торгівлю" зображує Меркурій на фоні якоря та дельфіна, а "Промисловість" — юна дівчина із шестернею біля ніг. Чотири круглі рельєфи із зображенням хлопчика-путті, який обертає важіль типографічного пресу, нагадують про призначення будинку — друкарство.

1. Великі вікна забезпечували максимум природного освітлення робочих місць. Це було особливо важливо для працівників друкарні та палітурних майстерень, а також дозволяло економити електроенергію протягом дня.
2. У 1931 році фабрика змінила власника. Будинок придбав Греко-католицький митрополичий ординаріат у Львові разом із машинами, сировиною та готовою продукцією. Підприємство отримало назву "Фабрика паперових виробів і друкарня “Бібльос”". Тут друкували релігійну літературу, а також зошити, блокноти, листівки та іншу паперову продукцію.
3. На другому поверсі працювала редакція журналу "Дзвони". Безпосередньо над друкарськими верстатами розташовувалася редакція літературно-наукового місячника "Дзвони". Журнал виходив у 1931–1939 роках за матеріальної підтримки митрополита Андрея Шептицького, редколегію очолював ректор Йосиф Сліпий.
4. У спогадах львівських інтелектуалів будинок згадується як одне з місць зустрічей молодих поетів. Тут часто бував і друкував свої твори видатний український поет Богдан-Ігор Антонич.
5. У друкарні побачили світ понад 30 українських книг, зокрема трилогія "Волинь" У. Самчука, повісті "Без коріння", "1313" і "Предок" Н. Королеви, "Чарівна Україна" Ю. Косача, збірка "Книга Лева" Б.-І. Антонича, "Подорож до Англії" Йосифа Сліпого.
6. У вересні 1939 року цей осередок української культури припинив існування. Радянська влада конфіскувала архіви журналу та редакційні меблі, а приміщення перетворила на кабінети для партійних працівників нової державної фабрики.

У РА кажуть, що сьогодні будинок залишається важливою пам’яткою архітектури, яка зберігає історію промисловості, книгодрукування та культурного життя Львова.

Додамо, що тут досі діє ПрАТ Львівська фабрика паперово-білових виробів "БІБЛЬОС".