Як я використовую штучний інтелект для свого бізнесу
Директор Київського міжнародного економічного форуму Юрій Пивоваров про те, чому інновації не можна планувати і якої корпоративної культури бракує компаніям, щоб встигати за часом.
Hero Image

18 вересня 2017, 16:20

Директор Київського міжнародного економічного форуму Юрій Пивоваров керується цитатою керівника General Electric Джека Велча: «Якщо швидкість змін назовні компанії більша, ніж усередині, то кінець її дуже близько». Під час бізнес-сніданку "Інновації, які змінюють світ," організованого юридичною компанією HD Partners («Ейч.Ді.Партнерз») (модератор події та куратор напрямку бізнес та Non-fiction літератури під час Форуму Видавців – керуючий партнер HD Partners Володимир Глащенков), у межах 24-го Форуму видавців, Юрій Пивоваров розповів про те, як уже сьогодні використовує штучний інтелект, чому навіть найбільші компанії зазнають невдач і зникають із ринку, а їхнє місце займають стартапи. Tvoemisto.tv записало найважливіше з його виступу.

Юрій Пивоваров

Зараз навіть у найбільш високотехнологічних компаній тремтять коліна. Дуже різко змінюються потреби та ринок, а вслід за ними мусять змінюватись і технології. Треба вчитися шукати заробітки в інших сферах і вдосконалюватись. Є три речі, що допомагають вижити на ринку в наш час – швидкі зміни, технології та корпоративна культура.

Коли я питав, куди краще інвестувати, всі говорили про штучний інтелект. Для мене було відкриттям те, що насправді це не є чимось надто складним і далеким: штучний інтелект можна використовувати вже сьогодні у вашому бізнесі.

Наприклад, 65-річний чоловік живе в приватному будинку й має єдину проблему: сусідські коти вночі ходять на газони справляти свої потреби. Він закачує безкоштовну програму, яка вміє розпізнавати фотографії, та приєднав комп’ютер до камери спостереження і до системи поливу. Програма розпізнає котів і вмикає полив газону, коли вони з’являються. Якщо штучний інтелект можна безкоштовно використовувати вдома, то можна робити це і в бізнесі.

Один із прикладів застосування штучного інтелекту – це реклама. В інтернеті реклама дуже часто відповідає нашим смакам. Це відбувається через те, що Google аналізує, які пошукові запити ми вводимо і які сайти відвідуємо. Google знає дуже багато про нас і вирішує, яку рекламу нам варто показати.

Це лише нейронна мережа, яка аналізує дані. А що буде завтра? Можливо, найближчим часом кожен із нас бачитиме сайти в тих кольорах, які нам подобаються? Незабаром штучний інтелект добиратиме навіть кнопку «купити» в інтернет-магазині, пропонуючи ваш улюблений дизайн. Уже зараз такі можливості доступні у хмарних сервісах Amazon, Microsoft і Google. Ви можете користуватись ними, не розробляючи програм і не розуміючись на тому, як працюють нейронні мережі.

Є доступна майже безкоштовно технологія, є попит. Залишається знайти людей, які вміють працювати з цими технологіями. Я знайшов команду, з якою ми спільно розробляємо кілька проектів. Наприклад, навчили штучний інтелект розпізнавати фотографії для реклами. Програма розпізнає, який автомобіль зображений, який він має колір і на якому фоні. Далі ми беремо Facebook і десять мільйонів українських користувачів, поділяємо їх за психологічним типом і доходами. Звісно, у профілях не завжди вказаний вік, а надто дохід. Але штучний інтелект може розпізнати ваш приблизний вік за фото, а приблизний рівень доходів можна визначити за фото вашої машини, вашими подорожами та торговими марками, сторінки яких ви вподобали. Тоді ми чітко розуміємо, кому яку картинку показувати. Реклама буде персоналізована.

А якщо ми вже знаємо, кому яку рекламу показувати, то навіщо нам дизайнер? Ми хочемо навчити штучний інтелект комбінувати картинки потрібного кольору й розміру.

Facebook дає великі можливості – це десять мільйонів людей, про яких можна знати все. Звикайте до того, що у вашій команді скоро з’явиться штучний інтелект, і з ним треба працювати. Менеджеру треба вміти знаходити спільну мову і з людьми, і з машинами.

Дослідження Стенфордського університету засвідчили, що стратегію інноваційної компанії або стратегію розробки інновацій побудувати неможливо. Інновації приходять випадково. Але в одній компанії це стається часто, а в іншій дуже рідко або ніколи. Чому так? Це залежить від атмосфери в компанії. Якщо з вашою ідеєю погоджуються всі колеги, значить, у ній немає інновацій. Це означає, що хтось уже робив щось подібне, і всі впевнені, що ідея спрацює. Інновації починаються там, де ідея нестандартна, де вона видається людям божевільною, але все ж її намагаються втілити. Щоб досягти успіху, потрібно перепробувати 10-20 ідей.

IPhone – абсолютно випадкова інновація. Стів Джобс зробив багато спроб зробити комп’ютер (Macintosh, Apple, NeXT, Lisa), які спершу не мали успіху. Аж потім його компанія вирішила створити iTunes і продавати музику; потім з’явився iPod, і аж потім – телефон. Стратегії компанія не мала, тільки ідеї та спроби їх реалізувати.

Технологія touchscreen з’явилась у компанії Nokia раніше, ніж в Apple, але керівництво цієї компанії найняло маркетологів, і вони з’ясували: клієнтам більше подобаються кнопки. Тому Nokia відмовилась від цієї технології, яку згодом успішно використала Apple. Різниця між двома компаніями – в культурі. Успішна компанія дозволяє експериментувати, усвідомлюючи, що багато ідей не спрацює.

Серед великих компаній така корпоративна культура – рідкість, тому їх і «з’їдають» маленькі стартапи. І якщо кілька років тому стартапери їхали вчитися до великих компаній, то зараз навпаки – великі компанії їдуть учитись у стартапів.

Фото Назарія Юськіва

Записала Олеся Шеремета

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

CityLife
«Джон з США не оплатить наші рахунки». Інтерв'ю з економістом
Україна виживе, якщо не лише боротиметься на полі бою, а й розвиватиметься. Щоби посилити економіку України, потрібні реформи і вихід на нові ринки. Але навіть у час шалених змін глобальної економіки кожен із нас може покроково покращувати своє життя і стан країни загалом. Що ми маємо зробити вже сьогодні, щоб наше спільне завтра було значно кращим, і до чого тут Джон із Огайо, «Твоєму місту» розповів Павло Шеремета, міністр економіки і торгівлі (2014 р.), професор з практики Київської школи економіки, освітянин та економіст.
Hero Image

01 травня 2025, 20:46

Ваші інтерв'ю – як холодний душ для українців і дороговказ для управлінців та підприємців. Ретельно стежу за вами, виписую пункти, які треба втілити в життя. Дякую! Вас таких небагато, але я для вас працюю...
CityLife
На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
Які видатки, зокрема місцевих бюджетів, прийнятні та неприйнятні в час повномасштабної війни? Ця тема набуває щораз більшої актуальності. Львів'яни і не тільки активно дискутують щодо проєктів створення в місті алеї «Вишиванка» за 17 млн грн, реконструкції вул. Миколайчука, середнього ремонту автодороги Дрогобич – Довголука за 265 млн грн. Волонтер і громадський діяч Святослав Літинський зареєстрував петицію про обмеження некритичних витрат для зростання обороноздатності, у відповідь на яку прем’єр-міністр Денис Шмигаль закликає всі вивільнені кошти спрямувати на оборонні потреби. Водночас міський голова Львова Андрій Садовий пояснює, чому бюджетні кошти скеровують не тільки захисникам, але й на розвиток міста.

02 вересня 2023, 20:12

«Твоє місто» постійно стежить за такими витратами і працює з експертами, зокрема аналітичного центру State Watch, який контролює видатки в процесі відбудови України. І щоб перевести ці розмови з площини емоцій у площину конструктиву, провело в партнерстві зі State Watch дискусію «Видатки Львова і Львівщини у час війни. Як формується бюджет та чому важлива прозорість» за участі представників міської та обласної влади, а також експертів і волонтерів...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"