«За параметрами цегли (13х8 см) можемо говорити, що це мур XIV століття. Очевидно, це шматок захаби - в’їзної частини замку, а саме стіни, що прилягала до брами», – розповів керівник проекту, молодший науковий співробітник «Рятівної археологічної служби» Остап Лазурко.

За словами архітектора, доцента НУ «Львівська політехніка» Василя Петрика, досі у Львові була пам’ятка археології «Високий замок», однак вона існувала лише теоретично, адже жодного фрагмента замку археологи під час досліджень не знаходили, інформує прес-служба РАС.

Читайте також: На Високий Замок у Львові хочуть прокласти канатну дорогу

До нині побачити, яким міг бути княжий замок можна було лише на шматку вцілілої стіни, що є пам’яткою архітектури національного значення. Причина у тому, що культурний шар на замковій горі був знищений під час насипання копця Люблінської унії в середині ХІХ століття.

«Це єдиний елемент, який можна прив’язати до пам’ятки археології і нарешті ця пам’ятка отримає своє наповнення. Окрім цього, ми можемо почерпнути чимало інформації з цього фрагмента. За розміром цегли можемо говорити про характер забудови частини замку. На мою думку, фрагмент цілком заслуговує на експонування. Переконаний, це сенсаційна знахідка року у Львові», – прокоментував Василь Петрик.

Нагадаємо, на початку вересня археологи Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України розпочали дослідження у парку «Високий замок». На замовлення ЛКП «Зелений Львів» археологи проводять шурфування кількох ділянок, які планують відвести під будівництво станцій та проміжних опор під майбутню канатну дорогу.