У Кабінеті Міністрів хочуть впровадити іспити з української мови як іноземної
До кінця року робоча група напрацює єдиний стандарт для складання сертифікаційного іспиту з української мови як іноземної.
Фото: ivona.bigmir.net
Фото: ivona.bigmir.net

25 жовтня 2017, 10:02

Як пояснюють у Кабінеті Міністрів, ідея розробки міжнародно сертифікаційного іспиту з української мови як іноземної з'явилася через зростання кількості громадян, які хочуть підтверджувати своє знання української мови (закордонні українці, люди, яким треба підтвердження знань української мови як іноземної для професійної діяльності за кордоном, іноземці, біженці та мігранти). Про це повідомляє прес-служба Кабміну.

Щоб запровадити сертифікаційний іспит, потрібно затвердити стандарт, який відповідатиме нормативним документам CEFR (Спільна Європейська Система Баз Даних), рекомендований резолюцією Ради ЄС (листопад 2001 року).

Читайте також: У Львові обговорять, як перемогти популізм та зробити успішні реформи. Де подивитися

Вчора, 24-го жовтня, уже відбулась нарада під головуванням Віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка за участі Міністра освіти і науки Лілії Гриневич, представників МЗС, Національної академії наук, закладів вищої освіти і громадських організацій щодо врегулювання питань запровадження цього іспиту.

Віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко доручив створити робочу групу, яка до кінця року узагальнить усі існуючі підходи та напрацює єдиний стандарт для складання сертифікаційного іспиту з української мови як другої/іноземної.

«Закордонним українцям, тим іноземцям, хто хоче набути громадянство України, іноземним студентам необхідно офіційно підтверджувати знання української мови, тому маємо вирішити організаційні питання із запровадженням сертифікаційного іспиту якомога швидше», – наголосив В’ячеслав Кириленко.


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Війна
Реформа чи руїна. Як врятувати держпідприємства від управлінського краху
Сьогодні 10 найбільших державних компаній України демонструють приголомшливі цифри – понад 57 мільярдів гривень збитків лише за 2024 рік. Безсумнівно, на ці показники суттєво вплинула війна, адже серед них – "Укренерго", Одеський порт та інші компанії, які безпосередньо потерпають від російської агресії. Проте виникає логічне запитання: чи є ці фінансові діри лише наслідком обстрілів, чи ми маємо справу з глибокою управлінською кризою? Щоб розібратися в цьому, медіахаб "Твоє місто" разом із StateWatch провели публічну дискусію в Українському кризовому медіа-центрі. Говорили про те, як наглядові ради впливають на прибутковість держпідприємств, про захист від політичного тиску та впровадження бізнес-підходів у державному секторі.
Ілюстративне фото, створене за допомогою АІ

28 травня, 10:05

Що показала перевірка прозорості стратегічних компаній Першим кроком до оздоровлення будь-якої системи є прозорість. Із січня 2025 року Верховна Рада скасувала норму, яка дозволяла державним підприємствам не публікувати свою фінансову звітність, зобов'язавши їх відкрити дані за 2022–2024 роки. Аналітики центру StateWatch використали цей законодавчий важіль, щоб перевірити 12 ключових стратегічних підприємств у Київській та Львівській областях, які за законом не підлягають приватизації...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"