У Львові в межах Днів європейської спадщини вперше відкриють для огляду давню кам’яницю на вулиці Вірменській, 17. Традиційно будівлю датували серединою XVII століття, однак під час масштабних наукових досліджень та реставрації фахівці виявили релікти, які свідчать: історія будинку почалася щонайменше на 200 років раніше.
Про це повідомляють організатори Днів європейської спадщини та Бюро спадщини.
Десять епох в одному будинку
Стереотип про те, що кам’яниця збудована лише у XVII столітті, виник через перші збережені писемні згадки. Насправді ж у її стінах приховано безліч давніших реліктів. Науковці знайшли готичні вікна та портали, один із яких зберігся прямо на своєму історичному місці. На його кам’яній обрамці досі видно сліди від великої пожежі 1527 року, яка майже вщент спалила тодішній Львів. Ця деталь доводить, що цивільна забудова міста того часу була не лише дерев'яною, а й зводилася з каменю, повідомили у Бюро спадщини.
Керівник реставраційного проєкту, професор НУ "Львівська політехніка" Олег Рибчинський під час реставраційних робіт зазначав, що споруда пережила близько десяти етапів перебудови — від середньовічної готики до середини XX століття.
У XVII столітті будівлю придбала вірменська родина Еміновичів, яка надбудувала поверхи й дала їй сучасну назву. Згодом майном володіли вірменські архиєпископи та ловчий Петро Лубковський, за якого дім зазнав чергової трансформації.
Схованки двох світових війн та автограф з XV століття
Під час розчищення та відновлення приміщень фахівці виявили цілу серію унікальних знахідок:
Значок УСС у газеті 1916 року: у шпарині дерев’яної балки на антресолях знайшли загорнуту в тогочасну пресу відзнаку українського січового стрільця. Ймовірно, воїн переховувався тут у часи пацифікації.
Підземне сховище: у підвалі відкрили закуток, де під час Другої світової війни перечікувала облави єврейська родина (наразі відомо, що їхні нащадки мешкають в Ізраїлі).
Іменне клеймо майстра: на надпоріжнику одного з порталів знайшли ґмерк — підпис різьбяра XV століття. Для Львова це перша подібна знахідка цього періоду.
Флорентійський слід: капітелі міжвіконних колон першого поверху та антаблемент із гротескним маскароном не мають аналогів у Львові, але дуже подібні до оздоблення палаців Флоренції.
Античний гіпокауст та королівські печі
Справжнім відкриттям для науковців стала збережена підлога XV століття зі спеціальними отворами для теплего повітря — це елемент античної системи опалення (гіпокауста).
Також реставратори виявили керамічні кахлі з давньої готичної печі. На них зображені герби Прусського королівства, Холмщини, біблійні сюжети та портрет короля Сигізмунда I Старого.
Подібні вироби експонуються у Краківському Вавелі, проте львівські кахлі — теракотові (глиняні), а не полив'яні. Це свідчить про те, що їх виготовляли місцеві майстри у формі, привезеній із Польщі.
Мелюзина та технологія "трансферу"
Команда реставраторів KARP Restorer на чолі з Василем Карповим провела складні консерваційні роботи. На другому поверсі виявили рідкісні стінописи з міськими пейзажами та класицистичну розету.
Щоб дістатися до первинних ренесансних балок 1654 року, пізніший шар розписів акуратно відокремили та перенесли на нову рухому основу за допомогою італійської технології stacco / strappo. Окрім того, реставратори розмурували колону XVII століття, на якій збереглося кольорове зображення Мелюзини — міфічної духині прісної води.
Як потрапити на екскурсію
Спільно з девелоперським бюро "Будинки та люди" у майбутньому тут планують створити відкритий культурний простір, лапідарій та інтерактивний цифровий тур. А поки що львів’яни мають нагоду побачити все на власні очі під час ексклюзивних оглядин.
Коли: 11–12 вересня, з 12:00 до 13:30.
Гід: Олексій Курилишин, співзасновник бюро "Будинки та люди" та ініціатор відновлення пам'ятки.
Вхід: безкоштовний, але за обов'язковою попередньою реєстрацією.
Форма реєстрації на події Днів європейської спадщини стане доступною на початку вересня.
Читайте також: Демонтував несучі стіни у пам'ятці: суд змушує львів’янина повернути все, як було
Нагадаємо, що на фасадних елементах кам'яниці під спеціальним освітленням і досі можна розгледіти сліди втрачених розеток та метопів, які зняли під час перебудови у XVIII столітті. На одній із центральних стельових балок збереглася давня латинська молитва-оберіг «BENEDIK DOMINE … HABITATIONEM ISTAM» («Благослови, Господи, це житло»), а частина реставраторів та фахівців, які досліджували будівлю, зараз зі зброєю в руках захищають Україну в лавах ЗСУ.
