Українська кіноакадемія оголосила переможців кінопремії «Золота дзиґа»
Цьогоріч з’явилося чотири нових номінації: «найкращий художник із гриму», «найкращий художник з костюмів», «найкращий звукорежисер», а також «Вибір глядача».
фото: ІА ZIK
фото: ІА ZIK

21 квітня 2018, 10:30

Українська кіноакадемія оголосила переможців Другої української кінопремії «Золота дзиґа» у 18 номінаціях. Найбільше премій, у тому числі за найкращий фільм, зібрав фільм Ахтема Сеітаблаєва «Кіборги». У номінації «Вибір глядача» переміг «Dzidzio Контрабас».

Переможці Другої української кінопремії «Золота дзиґа»

Найкращий фільм – «Кіборги» (режисер Ахтем Сеітаблаєв)

Найкращий актор – Вячеслав Довженко («Кіборги»)

Найкраща акторка – Даша Плахтій («Стрімголов»)

Найкращий актор другого плану – Віктор Жданов («Кіборги»)

Найкраща акторка другого плану – Ніна Набока («Припутні»)

Найкращий документальний фільм – «Будинок “Слово”», режисер Тарас Томенко

Найкращий короткометражний ігровий фільм – «Випуск’97», режисер Павло Остріков

Найкращий анімаційний фільм – «Причинна», режисер Андрій Щербак

Найкращий композитор – Микита Моісєєв («Стрімголов»)

Найкращий режисер – Сергій Лозниця («Лагідна»)

Найкращий оператор-постановник – Валентин Васянович («Рівень чорного»)

Найкращий художник-постановник – Шевкет Сейдаметов («Кіборги»)

Найкращий сценарист – Наталя Ворожбит («Кіборги»)

Найкращий художник із гриму – Ліліана Хома («Кіборги»)

Найкращий художник із костюмів – Світлана Симонович («Червоний»)

Найкращий звукорежисер – Сергій Степанський («Рівень чорного»)

Вибір глядача – «Dzidzio Контрабас»

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

«Ви не жертви, ви – борці». Лариса Дідковська про те, що відбувається з Україною після 35 років Незалежності
Будь-яка нова соціальна роль – чи то перетворення дошкільнятка у першокласника, чи здобуття державної суверенності – починається з радості і водночас страху перед невідомим. За 35 років Незалежності Україна пройшла надзвичайно складний шлях сепарації: від грандіозних романтичних очікувань початку 1990-х до болючої кристалізації істинної суб'єктності в умовах повномасштабної війни. Чому зустрічний вітер – це єдиний спосіб для нації набрати висоту? Як чорна заздрість та 70 років негативної селекції сусіда пояснюють цю війну краще за будь-яку політологію? І, зрештою, чому в 1990-х роках перші українські психотерапевти заробляли за місяць рівно на одну пляшку горілки, а європейські тренери везли до Трускавця власний туалетний папір? Про це ми поспілкувалися з Ларисою Дідковською – відомою психотерапевткою та ректоркою Українського вільного університету (Мюнхен).
Лариса Дідковська / Твоє місто

24 серпня, 20:30

Адаптація до Незалежності та волелюбний Харків Пригадайте проголошення Незалежності. Якою тоді була Україна – ще розгубленою чи вже суб'єктною? Охарактеризуйте це з психологічної точки зору. Будь-яка нова соціальна роль починається з фрустрації...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"