У понеділок, 6 квітня, Львів попрощається з військовослужбовцями Степаном Задорожним, Святозаром Чопеєм та Віталієм Куривчаком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це повідомляє Львівська міська рада.
Чин похорону Степана Задорожного розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна).
Чин похорону Святозара Чопея розпочнеться об 11:00 у каплиці на вул. Миколайчука. Поховають воїна на Голосківському кладовищі, на полі 34-В.
Прощання з Віталієм Куривчаком розпочнеться о 12:00 у родинному помешканні в Лисиничах (вул. Кривоноса, 50). Чин похорону відбудеться о 13:00 у церкві Святої Параскевії в Лисиничах. Поховають воїна на місцевому кладовищі, на військовому полі.
Що відомо про Захисників
Степан Задорожний (26.11.1987 — 09.11.2024) Уродженець села Квітневе Львівської області.
Навчався у Квітневій філії Новострілищанського опорного ліцею імені Миколи Лебедя Бібрської міської ради Львівського району Львівської області. Згодом здобув спеціальність кухаря-кондитера у Львівському професійному коледжі готельно-туристичного та ресторанного сервісу.
Працював барменом у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К».
Зі слів рідних, Степан любив футбол, збирання грибів та відпочинок на природі. Вирізнявся відповідальністю і працьовитістю, був веселим і товариським, справедливим, добрим і щирим, турботливим, завжди приходив на допомогу іншим.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Миколаївському, Донецькому, Запорізькому, Херсонському, Південно-Слобожанському та Курському напрямках у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
У Степана Задорожного залишилися дружина, мати, син, сестра, брат та родина.
Святозар Чопей (25.02.1989 — 01.04.2026) Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі №84 імені Блаженної Йосафати Гордашевської. Згодом навчався у відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету „Львівська політехніка“», відокремленому структурному підрозділі «Львівський поліграфічний фаховий коледж Української академії друкарства», а також у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького.
Працював у сфері будівництва на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Святозар цікавився технікою, любив комп’ютерні ігри. Вирізнявся спокоєм і товариськістю, мав багато друзів.
Був учасником антитерористичної операції та Операції Об’єднаних сил.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Луганському та Запорізькому напрямках у складі 46-ї окремої аеромобільної Подільської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
Нагороджений медаллю «За відвагу».
У Святозара Чопея залишилися мати, брат та родина.
Віталій Куривчак (28.03.1970 — 27.03.2026) Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі №32 м. Львова. Згодом навчався у відокремленому структурному підрозділі «Технологічний фаховий коледж Національного університету „Львівська політехніка“».
Проходив строкову військову службу.
Працював на приватних станціях технічного обслуговування у Львові, а також водієм-експедитором у Приватному акціонерному товаристві «Концерн Хлібпром».
Зі слів рідних, Віталій вирізнявся щирістю та добротою. Обожнював автомобілі, цікавився сільським господарством, багато уваги приділяв садівництву.
У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 92-го окремого протитанкового батальйону Сухопутних військ Збройних Сил України, а також на Північно-Слобожанському напрямку у складі 116-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України.
У Віталія Куривчака залишилися дружина, донька, син, невістка, онучка, сестра та племінники.
