У МОЗ нагадують про правила виклику екстреної меддопомоги та наголошують, що на невідкладні та екстрені стани передбачають різну реакція.

За повідомленням міністерства, правила виклику екстреної медичної допомоги затверджені Наказом МОЗ від 1 червня 2009 року № 370. Саме ним керуються диспетчери швидкої допомоги, приймаючи виклики.

«Бригади «швидкої» надають допомогу у випадках, коли існує безпосередня загроза життю та здоров’ю людини. Існує перелік симптомів, які можуть свідчити про необхідність екстреної допомоги. Це, наприклад, раптовий розлад дихання, знепритомлення, біль у ділянці серця, значна зовнішня кровотеча тощо. У таких випадках необхідно викликати швидку допомогу за єдиним номером 103. Бригада екстреної медичної допомоги має прибути на місце події у містах – протягом 10 хвилин, у населених пунктах поза межами міста – протягом 20 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера», – пояснюють в МОЗ.

Читайте також: У Львові запрацювала центральна диспетчерська швидкої допомоги

Щодо невідкладної допомоги, то, зазначають в міністерстві, рішення про створення та підтримку такої служби ухвалює місцева влада.

«В тих регіонах, де працює така служба, є окремі номери, за якими можна викликати медиків або скористатись переадресацією виклику з номеру 103. Крім того, якщо йдеться про неекстрений виклик у робочий час медичного закладу первинної допомоги, можна звернутись до свого сімейного лікаря», – кажуть в міністерстві.

Урядовці додають, що у випадку, коли на регіональному рівні немає програм надання невідкладної меддопомоги, то до таких пацієнтів виїжджають бригади екстреної (швидкої) меддопомоги протягом однієї години з моменту отримання звернення. Ідеться про стани, що не загрожують життю: незначне підвищення температури чи тиску без додаткових симптомів, випадки загострення хронічних хвороб тощо.