Тенденції вказують на те, що підтримка так званих «нових» партій, а саме «Слуги народу» та «Голосу» падає. І тепер їх виборцям треба, переживши період дезорієнтації та розчарування, знову визначитися, кого обирати в органи місцевого самоврядування.

Чи повернуться вони до своїх політичних уподобань, а чи виберуть нові, - про це Tvoemisto.tv розповіла соціологиня, директорка центру «Соціоінформ» Наталя Зайцева-Чіпак.

Рейтинг «нових» партій падає, але «старих» не зростає

Львівщина рухається в фарватері всеукраїнських тенденцій, згідно яких падає рейтинг правлячої партії. Це зниження не є критичним, однак достатньо відчутним (відсоток зниження рейтингу, однозначно виходить за межі похибки).

Важливою тенденцією є й те, що втрачені голоси партії «Слуга народу» здебільшого не додають голосів іншим партіям, а переходять до категорії «важко відповісти». Хоча спостерігається незначний приріст підтримки окремих партій, але він не виходять за межі похибки. Тобто, не можна сказати, що симпатії виборців змінюються на користь іншої конкретної політичної сили.

Водночас, падіння рівня підтримки спіткало не лише «Слугу народу», але й «Голос». Отже, йдеться про тренд зниження підтримки - нових партій, утім і про зростання довіри до партій старого зразка говорити передчасно. Адже голоси невизначеної аудиторії легко можуть повернутись до киолишніх уподобань у разі активної виборчої кампанії.

Люди втрачають оптимізм

Є й інший важливий показник вимірювання суспільних настроїв – це рівень критичного сприйняття ситуації в країні та у своєму регіоні, зокрема.

Декілька місяців тому кількість людей, які вірили у те, що справи в країні йдуть у правильному напрямку було близькою до 40%, зараз вона не перевищує 25%.

Ідентично більш скептично оцінюється й стан справ у області. На початку зими більше половини респондентів області вважали напрям розвитку вірним, зараз цей показник становить близько третини.

Цікаво, що квартал тому, мешканці Львівщини демонстрували високий рівень соціального оптимізму та вважали, що ситуація в країні і області буде покращуватись. Натомість, зараз спостерігаємо більш критичні оцінки.

Ймовірно, ми бачимо поступове розчарування і втрату впевненості у тому, що влада здатна на швидкі кардинальні зміни. Поступово приходить усвідомлення того, що ці очікування були завищеними.

Падіння рейтингу влади відбувається повільніше, аніж раніше

Розчарування у обраній владі через певний час після виборів можна назвати природнім явищем. Тому поступове зниження її підтримки є очікуваним. Але в даному випадку є своя специфіка – довіра до влади знижується не такими стрімкими темпами, як у випадку її попередників.

Раніше розчарування наступало значно швидше і падіння рівня підтримки було більшим. Цього разу воно наростає поступово, а ще – падіння довіри почалося значно пізніше.

З чим це пов’язано? Очевидно з тим, що люди висловили дуже великий кредит довіри і голосували впевнено, тож тепер їм важко відмовлятись від своєї позиції (фактично, це було б визнанням власного помилкового вибору). Тому значна частина виборців готова надати президенту і його команді більше часу, щоб проявити себе. І не поспішає з висновками.

Люди бояться розчаруватися, бо не бачать альтернативи

Важливо й те, що люди на минулих виборах, свої останні надії пов’язали з вірою в те, що «нові люди» зможуть якісно змінити життя в країні. І тепер вони не готові розставатись зі своїми сподіваннями. Розчарування може бути дуже болючим.

Впродовж усього періоду незалежності ми пройшли декілька етапів розчарування. У 90-х ми обирали фахових політиків – однак, побачили, що вони не здатні дати лад економіці. Потім обрали у владу «міцних господарників» – виявилось, що вони побудували олігархат. Тоді спробували випустити у цей «ставок» активістів і патріотів, які мали б контролювати і стримувати політиків та олігархів, однак вони виявились, надто слабкими і не змогли зламати корупційні схеми в українській політиці. Тепер ми обрали нові обличчя, здійснили тотальне перезавантаження влади у надії, що буде зламано усталені корупційні схеми, держава запрацює по-новому. Якщо й ці сподівання не виправдаються, то не зрозуміло на кого далі покладатися? Хто має виступити в якості альтернативної політичної еліти? Люди не бачать достойної альтернативи; їм видається, що відступати нікуди.

Зазвичай, коли виборець розчаровується у певному політику/політичній силі, то переключає свої симпатії на когось іншого. Водночас, значне число українців не довіряє жодному політику чи політичній силі. Отже, у їхньому розумінні альтернативи немає.

Можливо, саме через це й виникає феномен, коли зниження довіри до влади, розчарування у ній, не супроводжується посиленням позицій іншого політичного табору, а ті, хто не готовий підтримати діючу владу чекатимуть до виборів, щоб ще раз визначитись із своїми симпатіями.

Таким чином, можна відзначити основні тренди – це зниження оцінок роботи влади і довіри до неї, наростання розчарування «новими» політичними силами.

На результати вплине якість кампанії та впізнаваність кандидатів

Наростання розчарування діючою владою безумовно відіб’ється й на місцевих виборах. Особливо виразним зниження підтримки буде в тому разі, якщо «Слуга народу» не проведе якісної виборчої кампанії на місцях.

Результат залежить і від того, яких людей вони підберуть кандидатами в районах, чи будуть це відомі авторитетні особи і наскільки активно вони включаться у кампанію.

Місцеві вибори мають певну специфіку (яка стосуються не стільки Львова, як менших міст, а також сіл). На вибір людей більшою мірою впливає не бренд партії, а персоналії, які її репрезентують. Партію можуть і не підтримувати, але проголосують за авторитетну особу. На партію орієнтуються вже тоді, коли кандидати є мало відомими. Тобто, результати виборів залежать від того наскільки якісний склад вдасться підібрати кожній з партій.

Чи матимуть події з короновірусом вплив на виборів

Вважаю, що події такого роду, як ми могли спостерігати під час евакуації українців з Уханя є емоційними, яскравими, але дуже короткими за наслідками в часі, а, отже, дуже швидко забуваються. Відповідно, вони навряд чи вплинуть на електоральні симпатії виборців.

Інша справа, якщо б людей з Уханя привезли на Львівщину, якщо б протистояння було більш тривалим, тоді, ймовірно, подія могла б відобразитись на політичних преференціях Львівщини (зокрема, це не пішло б на користь рейтингам партії «Слуга народу») .

Ще важливим є результат обсервації. Якщо усі евакуйовані виявляться здоровими, то люди зрозуміють, що протестували даремно, бо зробили скандал з нічого. Тоді, принаймні, рейтингам влади, коронавірус загрози точно не становитиме.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.