У Львові зараз часто можна почути, що Covid-19 – це вигадка, якась афера. Тому частина мешканців міста ігнорує всі заходи епідеміологічної безпеки – не дотримується соціальної дистанції, не вдягає масок. Розповідь львів'янки Надії Мохняк про те, як вона перехворіла на коронавірус і наскільки зараз виснажені лікарі.

Covid-19 – вчора я отримала свій позитивний результат…

Як я береглась, знають всі мої друзі, мінімум контактів-маски, респіратори, рукавички, антисептики, обробка продуктів із супермаркетів, машини, телефонів, домофонів, вдома і на роботі, клямки, маски і все інше, але від долі не втечеш.

Все почалось із першіння в горлі – подумала алергія, після ліків стало легше. Через 2 дні пропав нюх, на 5 день почав боліти хребет і терпнути ноги. На 7 день задишка і температура – 37.1-37.3, перевірили лікарі, відправили додому пити чаї. 8 день стан погіршився і зі скандалом записали мене на рентген, 9 день – двобічна пневмонія, задишка шалена, пульс 110 і термінова госпіталізація.

Хоча в лікарню не хотіли відправляти: «Молода жінка не може задихатись», але поклали і я дякую Богу і всім, хто за мене молився, бо без кисню я, мабуть, не вижила б. 5 днів у кисневій масці цілодобово – це дуже важко. Лице боліло, кожен вдих – за щастя. Але без маски розривало середину аж до рвоти, паморочення і прострації. Так я ще ніколи не хворіла.

Всім, хто думає, що це штучно – брехня. У лікарні бувало по три «швидких» за 5 хвилин. Медперсонал працює на виснаження в скафандрах із важкими хворими. Повірте, ті гроші не вартують того – бо багато пишуть про доплати. Медики чуйні, турботливі і я безмежно вдячна їм.

Якось так. Бережіть себе…

До Дня медика був концерт під вікнами і була пісня «Я не здамся без бою» – це мій мотиватор, навіть змогла записати собі, хоч була під крапельницею, матиму і таку згадку.

І ще – до лікаря, відстоюйте себе, не мовчіть. Нікому ми не потрібні, сімейний лиш би відмахались від нього.

До речі, маю підтримку – це моя дитина, де мама, там і він. Та і мамуся теж без мене ніяк. Ми тут гуртом. Допомагай, нам Боже!

P.S Друзі, щиро дякую за підтримку, віру в мене, побажання, слова підтримки, молитви, допомоги! Я не в змозі подякувати кожному, бо коментарів безліч. Я не чекала, що буде так багато побажань, зробила допис щоб люди береглись і зрозуміли, що не все так просто і легко, як хтось думає.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.