Ми живемо у часи, коли використання брудних інформаційних технологій сягнуло у світі, зокрема і в Україні, небачених масштабів. Часто людина навіть не усвідомлює, як її використовують, а коли їй вказують на це, не хоче слухати, що втягнута у чиїсь брудні грошові чи політичні інтереси. Сімейна лікарка Людмила Звір-Мацко про ідіому «корисний ідіот» (useful idiot), її походження та інформаційну гігієну в часи Covid-19.
Ви напевно не раз чули цей вислів. Хоча він прийшов з Англії і його історія сягає початку 19 століття, сучасного сенсу він почав набувати в 20-х роках 20 століття. А ще ширшого значення набув в часи «холодної війни».
«Корисний ідіот» (useful idiot). Цей термін в широкому значенні позначає людину, яка через необізнаність чи невігластво поширює та відстоює ідеї чи парадигми, що є відверто шкідливими, часто позбавленими здорового ґлузду, при цьому людина щиро вірить в «суспільне благо» цієї ідеї.
Спочатку, у Великій Британії, цю ідіому використовували для характеристики недалеких людей, яких залучали до громадських робіт. Так само «корисними ідіотами» називали тих, хто обертався в колі нарцисів або ж підтримував дії влади щодо певних питань політики чи економіки.
З приходом комуністичного режиму так стали називати його симпатиків в інших країнах. Довший час цю фразу приписували Леніну, хоча нема жодних документальних підтверджень тому, що він так казав про людей, які підтримують чи поширюють ідеї комунізму в країнах Європи та Америки. З часом термін міцно закріпився у політичній та дипломатичній лексиці. Його взяли на озброєння і фахівці «глибокого буріння», які називають «корисними ідіотами» людей, що активно поширюють ідеї, запущені агентами впливу, або ж збирають інформацію для спецслужб, причому абсолютно безкоштовно.
Читайте також: Чиясь кровиночка не змогла скласти іспит? МОЗ хоче знизити прохідний бал для студентів-медиків
«Корисними ідіотами» можуть стати навіть глибоко ідейні та розумні люди, опинившись на гачку в вправних маніпуляторів з числа політичних діячів чи громадських лідерів.
Жертвами цього когнітивного викривлення стали свого часу Герберт Велс, Бернард Шоу та Габріель Ґарсіа Маркес.
У наш буремний час термін «корисний ідіот» став не менш поширеним. З розвитком соцмереж, блоґосфери, інформаційні та гібридні війни отримали нових бійців в свої ряди. Відсутність інформаційної гігієни в більшої частини користувачів мережі лише поглиблює пітьму в головах людей та посилює стагнацію в суспільстві.
Блоґери та журналісти, вчені та лікарі, юристи та громадські активісти, волонтери та меценати – насправді кожен з нас може в якийсь момент стати отим «корисним ідіотом».
Кожен з нас може бути використаним в брудних політичних міжусобицях та інтригах, інформаційній війні компроматів.
Бо під «благими намірами» ховаються чиїсь грошові чи політичні інтереси.
Пам’ятаєте, ситуацію зі спробою пропхати в реанімації нібито український ШВЛ – гібрид кавоварки з мішком Амбу (Дихальний реанімаційний інструмент для проведення штучної вентиляції легенів, при порушеннях дихальної функції. – Ред).
Скільки було «урапатріотичних» захоплених дописів від, на перший погляд, притомних людей. Розумні люди були в захопленні від вправності українських винахідників. І лише титанічні зусилля Асоціації анестезіологів не допустили цієї авантюри. Бо людські легені не м’ячик, їх не можна просто напомповувати повітрям.
А в ситуації з пандемією Сovid-19 кількість «useful idiots» зросла в геометричній прогресії. Спочатку навіть серед медиків виокремилася група «ковід-дисидентів», які спочатку заперечували як існування вірусу, так і його наслідки. Знов і знов з’являються повідомлення від «відомих» місцевих лікарів, які відверто пишуть про намагання ледь не заразити рідних, щоб вони перехворіли. Ну, бо це ж проста вірусна інфекція. Лише уникають відповіді на питання – а якщо зараженому не пощастить, якщо імунітет не справиться?
Тому, шануйтеся і дотримуйтеся інформаційної гігієни. Щоб в якийсь момент не стати «useful idiot».
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
