Всеволод Поліщук
Всеволод Поліщук
Карантин вихідного дня для ресторану – це як ампутувати ноги, але по шию
Основний заробіток кафе, бари і ресторани мають саме у вихідні – приблизно 80%.
Фото: NV
Фото: NV

06 листопада 2020, 14:45

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що в Україні, імовірно, введуть так званий карантин вихідного дня. Тобто у вихідні не працюватимуть розважальні заклади і заклади торгівлі, окрім продуктових магазинів і аптек. Ресторанний маркетолог Всеволод Поліщук вважає, що для кафе, барів і ресторанів такий «полегшений» карантин буде гіршим, ніж повний локдаун.

Я не знаю точно, як вплине карантин вихідного дня – з обіду п'ятниці до ранку понеділка – на розвиток епідемії. Я не знаю, як вплине карантин вихідного дня на торгові центри чи салони краси. Але якщо говорити про ресторани, я точно знаю, що для багатьох закладів Львова краще повний локдаун на місяць, ніж оця половинчаста дія на невідомий час.

Читайте також: В Україні карантин вихідного дня можуть ввести вже наступного тижня

Повний локдаун – це можливість вести переговори з орендодавцями про знижку чи канікули, це зрозуміла оптимізація витрат, зрозумілі зусилля на організацію та промо доставки. Локдаун вихідного дня – це 20% заробітку при 100% витрат. Тобто це як ампутувати ноги, але по шию.

Я не знаю у Львові жодного закладу, що зміг повністю оговтатись після весняного локдауну і вийти хоча б у серпні-вересні на такі ж обороти, як торік. Можливо, це змогли зробити бари з молодіжною аудиторією, але думаю, що кількість таких закладів – у межах статистичної похибки.

Заклади громадського харчування і без того втратили багатьох клієнтів – по-перше, немає туристів, по-друге, львів’яни більше, ніж в інших містах, бояться коронавірусу, тому рідше кудись ходять – це ми бачимо на власні очі і такими спостереженнями діляться колеги з інших міст. А заклади, які раніше орієнтувались на офіси, зокрема ІТ-фірм, тепер можуть розраховувати хіба на мешканців будинків поблизу і тих, хто не хоче іти у центр, адже офіси – напівпорожні.

Читайте також: Джаз у пандемічно осінньому Львові. Історія саксофоніста, який вразив публіку шаленим соло

Більшість заробітку кафе, бари та ресторани отримують саме у п’ятницю, суботу та неділю. Для деяких співвідношення є 80% у вихідні і 20% – у будні, для когось – 70/30, а для барів може бути взагалі 90/10.

Я вірю, що напівлокдаун позитивно вплине на непоширення коронавірусу. Але якщо його будуть подавати як компроміс і турботу про підприємців – не вірте. Краще вже ще більше турботи про непоширення ковіду без імітації турботи про бізнес.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

CityLife
«Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
Центральна вулиця – обов’язково Леніна. Або Першотравнева. Або і так, і так – по черзі. Великий ресторан із претензією на розкіш – теж «Першотравневий» або «Москва». Зміна назв на ідеологічно правильні була частиною процесу освоєння міста більшовиками. Все велике, помітне, гарне мало прямо чи опосередковано асоціюватись із символами, які були важливі для партії. Та чи можна втиснути ідеологію в систему громадського харчування? Як зробити ресторани частиною політики русифікації та лояльності до всього радянського (а заодно і російського)? Про те, як радянська гастрокультура прийшла у Львів і що «совєти» зробили з великими ресторанами – розповідають історики Роман Генега та Ігор Лильо. А про те, як працювалось у топових радянських ресторанах – кельнер Андрій Димидюк.
Фото із сайту prolviv.com

08 січня 2024, 20:23

Такі привабливі «буржуазні пережитки»: якими були перші радянські ресторани Львова Кандидат історичних наук Роман Генега досліджує радянський повоєнний Львів, зокрема тодішню систему громадського харчування. І розповідь про заклади починає з того, що під час другого приходу більшовиків у Львові повністю змінилося населення: єврейську громаду було знищено, поляків добровільно-примусово виселили, частина українців також мігрувала.Цифри такі: станом на 1950 рік у Львові мешкало 380 000 людей, з них тільки 80 000 місцевих...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"