Тарас Тимо
Тарас Тимо

Деякі повідомлення про «зґвалтування» дітей та інформаційна гігієна

Українців закликають пильно перевіряти чутливу інформацію і не вестися на ворожі фейки.
Фото: Ракурс
Фото: Ракурс

07 квітня 2022, 18:30

Проти нас воює не лише російська армія, а й велика пропагандистська машина. На жаль, грамотніша і куди ефективніша за їхню криворуку армію. Тому тут треба бути дуже обережними і не поширювати фейків, які працюють на шкоду нам і нашій перемозі. На цьому наголошує викладач УКУ Тарас Тимо.

Як людина, яка перечитала, мабуть, тисячі сторінок свідчень про злочини НКВД в 1939-41 рр. і після війни, а потім – стільки ж про звірства русні в Ічкерії під час обидвох тих воїн, я не маю жодних сумнівів щодо спроможності цих «людей» чинити найжорстокіші варварства. Вони реально розпинали людей на стінах камер, знімали шкіру чи варили в котлах. Це все задокументовано не раз. Однак, якщо ми беремо участь в інформаційній війні, то наші постріли мають бути такими ж ювелірно точними, як і нашої артилерії. Інакше ми просто палимо позиції, марнуємо цінні набої і постаємо посміховиськом в очах ворога. Далі пояснюю, чому це контрпродуктивно і шкідливо, на прикладі повідомлень про «зґвалтування» дітей.

Читайте також: «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян

Я говорю виключно про ті випадки, які поширювалися в пресі. Ніяк не заперечую того, що інші випадки зґвалтувань могли мати місце, і вони ще можуть виявитися. Але з ними будемо розбиратися окремо. Наразі йдеться про те, що досі пошириювали наші медіа.

Перевірка фактів і інформаційна гігієна – річ дуже важлива. Не тому, що нелюди не можуть такого зробити (можуть ще і не таке, хоча я навіть не знаю, що б це мало бути...). Але проти нас воює не лише армія, а й велика пропагандистська машина. На жаль, грамотніша і куди ефективніша за їхню криворуку армію. Тому тут треба бути дуже обережними.

Як це працює: щоб приховати реальні злочини і дискредитувати всі наші повідомлення про них (особливо на міжнародну аудиторію), запускають якийсь особливо дикий «факт», який моментально тиражують всі сердобольні люди. Він масово розлітається, а потім – бах-бабах! – йде переконливе спростування (з аналізом всіх фото, всіх повідомлень, деталей). Результат операції: відтепер будь-які наші повідомлення викликають сумнів і скепсис (знамените «не всьо так однозначно» і «обє сторани нє прави»). Західний чи інший «нейтральний» спостерігач тепер починає «слушать обє сторони» і підчитувати, що ж про це кажуть російські джерела. Чого і треба було досягти.

Ну і як бонус – розхитали наші нерви, підняли хвилю лайна і посіяли шок серед нормальних людей.

Я не журналіст, але всі дні війни говорю і пишу на західну аудиторію про нашу війну. Так от, дуже чітко видно, що:

1) Люди дуже чутливі до маніпуляцій їх емоціями, перебільшень і фейків. Навіть ті, хто нас цілком підтримує, хоче отримувати правду, а не пропаганду!

2) Будь-яка значна неточність, перебільшення, перекручення чи фейк - моментально відслідковується «кем надо» і спрацьовує проти нас.

Отже, що ж із «зґвалтуваннями дітей»?

1. Про це з'явилося декілька повідомлень 5 квітня начебто з Ірпеня і Бучі, які насправді зводилися фактично до одного джерела телеграм-каналу, і проілюстрованому чомусь фотографією загиблих під обстрілами дітей з Миколаєва.

2. Без жодного факт-чекінгу воно розлетілося по всіх новинних сайтах.

3. Розумні журналісти факт-чекери нарешті його перевірили і спростували.

4. Але перепости «шок-шок-шок» вже розлетілися, як пір'я з роздертої подушки, і їх не позбирати. Тим більше, що новинні сайти, які це перепостили, не подали спростування. Хоча елементарне ґуґління дає лінк на спростування і зараз, але хто б то заморочувався...

5. До цього ж з'явилося ще декілька свідчень у стилі «знайома коліжанки свекрухи казала...». Їхня «логіка» взагалі дивовижна: встановити імені зґвалтованої дівчинки і місця, де це сталося, не змогли, але (вибачте) факт того, що на її тілі сліди 11 різних зразків сперми – встановили! (ви уявляєте рівень судмедекспертизи, яка б могла це встановити, але при цьому звідки дівчинка – невідомо?)

6. Потім пост видаляють, бо «було багато злих коментарів», а новина розлітається.

Тому, друзі, тримаємо голову холодною. Нам з цієї сволотою ще довго і важко воювати. І злочини їх і без наших вигадок –страшніші, ніж будь-який фільм жахів. Наприклад, вирвані золоті коронки, є достовірні свідчення про вирвані з кров'ю сережки, ну і безліч усього іншого...

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Магія сповільнення за 20 хвилин від Львова: де влаштувати тихий лісовий відпочинок
Ми звикли заповнювати кожну вільну хвилину справами, планами й враженнями. Але що, як найкращий відпочинок – той, у якому нічого не потрібно встигати? За 20–25 хвилин від Львова, серед лісів і пагорбів, розташований УЛІС. Віняви – місце, де можна пити каву на терасі, гуляти без маршруту й годинами дивитися на ліс крізь панорамні вікна. Як перетворити звичайний вікенд на справжнє перезавантаження, чому лісова тиша допомагає відновитися та як провести зиму подалі від міської метушні? Читайте в матеріалі.
Hero Image

20:03

Останні кілька років навчили нас жити в режимі постійної фонової напруги. Наш мозок працює як старий ноутбук, у якому відкрито сотні вкладок одночасно: сповіщення тривог, робочі чати, новини, плани, які перекреслюються за хвилину, і постійний внутрішній шум, до якого ми настільки звикли, що майже перестали його помічати. Здавалося б, ліки від цього давно відомі – відпочинок, зміна декорацій, нова подорож...
Війна
Краще, ніж торік, не буде? Як перезимувати у Києві та Львові
Львів має більше шансів пройти цей опалювальний сезон легше, ніж Київ та інші міста, які потерпають від щоденних атак. Це переважно пов’язано з близькістю до Євросоюзу. Однак навіть ці переваги не гарантують безпроблемної зими. Одна з головних загроз для української енергетики – не лише російські атаки, а й фінансовий стан комунальних підприємств, брак коштів на модернізацію та нестача фахівців. Чому енергетична стійкість міст залежить від енергоефективності, чи допоможе децентралізація генерації та до чого варто готуватися споживачам? Про це "Твоє місто" поговорило зі Святославом Павлюком, виконавчим директором Асоціації "Енергоефективні міста України".
Hero Image

19:52

Яким буде цьогорічний опалювальний сезон? Чи вдалося використати досвід попередніх років війни, щоб підготуватися до можливих загроз і зменшити їхні наслідки? Що стосується Львова, то він розташований у відносно безпечнішій зоні. Навіть якщо до міста долітають реактивні дрони, сили ППО мають більше часу та можливостей, щоб їх збити. Тому ситуація у Львові може бути простішою, ніж у Києві чи інших містах, розташованих ближче до кордону з Росією...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"