Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр нагадує, чому не можна публікувати фото полонених або безвісти зниклих українців та пояснює, як це може зашкодити перемовинам.

Ми з вами добре опановуємо правила інформаційної безпеки. Тож і цього правила, сподіваюсь, ви будете дотримуватись.

Пости в соціальних мережах, які нерідко публікують родичі, активісти чи просто небайдужі громадяни, де на фото зображено безвісти зниклого або полоненого українського військовослужбовця у військовому однострої, із вказанням прізвища, ім’я, по батькові та військової посади, можуть зашкодити військовослужбоцю та перемовинам щодо обміну.

Читайте також: «Я божеволію». Як рідні шукають зниклих безвісти військових і куди їм звертатися

Такі пости переважно супроводжуються підписами, на кшталт: «Ця особа перебуває в полоні, подивіться, може, хто знає чи шукає цю людину» або «помоліться за повернення» та містять персоналіні дані військового.

У чому небезпека таких постів?

Річ у тім, що вказана особа дійсно може перебувати в полоні, але ворог при цьому вважає її цивільною.

Або особа може просто переховуватись на тимчасово окупованих територіях і шукати можливості повернутись. Оприлюднюючи данні і фото такої людини, ви даєте ворогу орієнтир на пошуки.

Пам’ятайте, що поширення в соціальних мережах інформації про позивні українських бійців, військові частини і місця їхньої дислокації, про обставини потрапляння військовослужбовців в полон тощо несе загрозу не тільки самим полоненим, а й їх бойовим побратимам.

Ми вже неодноразово наголошували на тому, що розміщення в публічному просторі будь-якої інформації про конкретну людину, яка перебуває в полоні у росіян, значно ускладнює процес повернення її додому і нерідко ставить під загрозу життя самого полоненого. Йдеться про додаткову інформацію як то: значущість цієї особи для суспільства, її політичні погляди, місце служби чи попередня робота, відомості про склад сім’ї, про рідних і близьких тощо. Це спонукає ворога прискіпливо ставитися саме до цієї конкретної особи, в результаті чого вимоги до її обміну стають завищеними, а сам процес – максимально ускладненим.

Що робити?

Звертатися до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який діє на базі Головного управління розвідки Міноборони України і об’єднує в собі понад десять державних установ та організацій.

Читайте також: В Україні запрацював чат-бот для пошуку полонених та зниклих безвісти військових

Адреса приймальні: м. Київ, вулиця Спаська 37, телефони: (095) 412 74 24; (044) 425 12 09.

Ця установа приймає родичів військовополонених та безвісти зниклих і надає юридичну, психологічну, а також іншу інформацію.

Сьогодні влада разом з усіма причетними державними інституціями робить усе можливе, аби кожен український воїн залишився живим і якомога скоріше повернувся додому. Свідченням цьому є те, що від початку широкомасштабної російської агресії станом на сьогодні в межах 29 обмінів повернули вже 1 030 українців та українок, які перебували у ворожому полоні. Тож усім нам слід запастися терпінням, зберігати витримку і вірити у краще.

Разом переможемо!

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.