Кінець грудня. Дзвінок.

Юля бере слухавку.

«Добрий день, це зі 103-ї бригади вас турбують», – лунає бадьорий голос з того боку gsm-комірки.

А з цього боку світ йде обертом і летить у прірву, Юля шукає опору, завмирає і повільно опускається на стільчик.

Бо що доброго можуть тобі сповістити військові, коли твій чоловік на фронті?!

«Ми стосовно подарунків дітям на Новий рік....»

А бодай ви були здорові!

Боги комунікації, курча...

***

Михайлик опрацьовує варіанти.

«Тату, давайте Ви щось зробите, якийсь злочин не надто серйозний, так щоб на два роки сісти в тюрму. Там безпечніше, я Вас дуже прошу».

Михайлик проводить тестування:

«Тату, на скільки балів безпечно там, де ви зараз?»

На сім з десяти, дорогий мій хлопчику, на сім з десяти.

Михайликові потрібен психолог.

***

Мама як мама. Не подзвониш – плаче, подзвониш – плаче.

***

Батько.

Той слухає усіх експертів, малює карти та виводить на них ЛБЗ.

І постійно хитрує. Хитрує, намагаючись дізнатися геолокацію.

Щоб що? Щоб не спати після буденного рядка в стрічці новин «...ворог обстріляв н.п. такий-то?»

Не треба.

***

Лише Мелася тримається і всіх підбадьорює. Бо тато пообіцяв. А немає такої сили, щоб завадила татові виконати обіцяне.

Не знає моя дорога Меласочка такої сили.

Читайте також: Наша війна — не тільки наша. Це рольова модель і попередження

***

«Добрий день! Я випусковий редактор програми *** на телеканалі ***. Знаю, ви зараз у відпустці. Чи не могли б ви завітати до нас на ток-шоу, потрібен голос військового. Будемо обговорювати, чи потрібна мобілізація/демобілізація і чому це питання перейшло в політичну площину».

А що ви хочете обговорювати? Дві з половиною години ефіру голосом через рот. Два роки з початку фулскейл інвейжн. Два довбані місяці як проєкт в Раді. Кому і що ще потрібно говорити?

Не пішов я на ток-шоу.

А треба було піти.

Хрін з нею, з демобілізацією. Не вірю.

Але ротація потрібна. Хоч на пару місяців.

Не нам потрібна.

Потрібна Дружині, Сину, Батькові та Матері.

І Меласочці, моїй дорогій Меласочці.

***

А ми що, ми воюємо.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.