«Це російський почерк», або Чому у Львові скасували презентацію книжки «Голоси Black Lives Matter»

Ця жахлива історія нагадала мені ось що.

Перед виборами американського президента у 2016 році у соцмережах відбувалися бурхливі обговорення расових питань. Чорношкірих виборців закликали не голосувати за жодного з кандидатів: ані за Трампа, ані за Клінтон. Поруч із офіційним екаунтом Black Lives Matter, як гриби, виростали нові групи і сторінки з назвами на кшталт Black Matters i Blacktivist. Всі ці сторінки і групи розганяли наративи про расові протести, про нелегітимність влади, де домінують білі, про смерті темношкірих в руках білих поліцейських.

Паралельно створювались групи у відповідь. Людей закликали підтримувати поліцію, заохочувати расовий профайлінг, дискредитувати Black Lives Matter та проблеми соціальної справедливості. Деякі радикальні групи підтримували расовий супрематизм і заохочували білих націоналістів брати зброю до рук.

Звичайно, як виявилось потім і як ми всі знаємо, все це було справою рук російських спецслужб. «Агентство Інтернет-досліджень», пригожинська мегаферма тролів і ботів, витрачала мільйони доларів на радикалізацію та поляризацію американського суспільства. Більше половини рекламних оголошень, які вони розміщували в соцмережах - мені доводилося бачити цифри від 55% до 66% - містили слова, споріднені з терміном «раса».

Їхні зусилля не були б такими результативними, якби у цьому нагнітанні расової ненависті не взяли б участі - абсолютно добровільно - звичайні американці. Месиджі російських тролів уміло експлуатували маргінальні погляди, виводили їх у мейнстрім і створювали ілюзію, що радикально налаштованих людей насправді багато. А це давало суспільний дозвіл людям радикалізувати свої погляди і відкрито транслювати їх у максимально гострий, конфліктний спосіб.

Алгоритми соцмереж створили надзвичайно сприятливе середовище для поширення вірусів ненависті. Стратегія спрацювала.

Результати бачимо й зараз. Рівень поляризації американського суспільства за останні 10 років досяг небачених показників. Політичне насильство з обох боків вже мало кого дивує. І я абсолютно не здивувалася б, якби вбивство Чарлі Кірка теж мало б російське коріння. Це - їхній почерк.

І ось ця ганебна історія з презентацією книжки у Львові - хіба не вгадується той сам почерк тут?

Ще раз наголошу: російські «актівниє мєрапріятия» не працювали б, якби люди не допомагали б їм, стаючи корисними ідіотами в руках умілих маніпуляторів.

Я вже дуже, дуже давно не чула про якісь помітні прояви расизму в Україні. Востаннє - мабуть, у 2012 році, коли ті ж росіяни організували низку провокацій, щоб дискредитувати Україну напередодні футбольного Євро-2012.

Проте це не значить, що в Україні немає людей з расистськими та ксенофобськими настроями. Це - маргінальна історія. І Росія чудово вміє підсвічувати, підігрівати і витягати на світ Божий всі найсмердючіші недоїдки з найдальших звалищ і подавати їх як мейнстрім.

Будьмо мудрішими! Не даймо ворогові перетворити нас на зброю проти самих себе.

Джерело

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі