1. Припиніть запрошувати мене (прямо чи опосередковано) на будь-які "урочистості", які ви організовуєте на цвинтарі. Після п’ятого запрошення я це почав сприймати, як натяк, і тому повідомляю, що я наразі маю дуже багато роботи і незавершених справ тут і туди мені ще рано.

2. Своїх побратимів, які там відпочивають, я пам'ятаю і вшановую їхню пам'ять часом свічкою на цвинтарі або в церкві, а в першу чергу – повсякденними справами і поведінкою. Рекомендую вам чинити так само, особливо всіляким заступникам начяльніків і начяльнікам заступників. Рядові працівники, як правило, більш щирі самі з собою. Менше пафосу, позування та інших балєрин, бо незчуєтесь, як на одній із таких "урочистостей" отримаєте по морді. У кращому випадку.

Читайте також: Мистецтво чи кітч: підготовка до Дня Європи спричинила у Львові скандал

3. Наступного разу зателефонуйте мені, коли матимете намір запропонувати квитки в театр або на концерт Atb, наприклад. Звісно, врахуйте, що на такі заходи я ходжу з дружиною, тому має бути два квитки. І не просіть при цьому принести 50 ксерокопій усіх можливих документів і довідок. Якщо вони так вже дуже потрібні – скористайтесь славнозвісною "картою львів'янина – учасника АТО", зокрема моя зареєстрована під №3.

4. Хотів закінчити маніфест словами "З повагою...", але зловив себе на думці, що моєї поваги ви поки що НЕ заслужили. Ті поодинокі люди-чиновники, яких є за що поважати – це радше винятки з правил, які є наперекір вибудуваній системі, а не завдяки їй.

5. Перечитайте цей маніфест не менше трьох разів і причепіть його на стіну в своєму кабінеті замість смішних картинок і афоризмів.

Боєць БСП "Донбас" Юрко Добрий