Про це дискутували на одній з панелей практичного семінару Forum West #Marketing. У ній взяли участь організатор Франківського проєкту «Тепле місто» Юрій Филюк, ініціатор форуму «Re:open Zakarpattia» Дмитро Тужанський, заступник голови Рівненської облдержадміністрації Сергій Гемберг і модератор дискусії, засновник Tvoemisto.tv. Тарас Яценко.

Семінар був присвячений тенденціям розвитку галузі маркетингу та формування ефективних маркетингових стратегій.

Івано-Франківськ: прибутки – у соціальні програми

Юрій Филюк зазначає, що проєкт «Тепле місто» орієнтований на продукт, у розвиток якого вкладається найбільше зусиль, а вже цей продукт «продає» місто. Він зазначає, що основна проблематика Франківщини в тому, що в області 16-18 тисяч незакритих робочих вакантних місць, а водночас кожен 6-й чоловік і кожна 8-ма жінка із Івано-Франківська і регіону – на заробітках. За статистикою на 2018 рік, постійно за кордоном працює близько 3,2 млн українців, а на сезонні роботи щороку їдуть ще понад 7 млн. Ба більше, Україна переживає міграції всередині країни: молоді таланти їдуть як не за кордон, то у Київ.

Тому однією з тем, над якими працює Юрій Филюк із командою, є розвиток малих і середніх міст, що допоможе країні розвиватися рівномірно: «У розвитку менших міст є великий потенціал. Це зменшує відтік талантів, скорочує внутрішню та маятникову міграцію, створює альтернативу столиці та збільшує конкуренцію. А також розвиває спеціалізацію міст та їхню агломерацію».

За його словами, за 6 років існування платформи «Тепле місто» реалізувала 400 ініціатив у сфері освіти, мистецтва, урбаністики, спорту, екології, енергоефективності, сталої мобільності та нових медіа. Один з найвідоміших проєктів – громадський ресторан Urban Space в Івано-Франківську та Києві. Особливість у тому, що 80% прибутків реінвестується у проєкти розвитку міста. Інший проєкт – «Промприлад.Реновація» – це інноваційний центр на території колишнього заводу, сфокусований на чотирьох напрямках розвитку регіону: новій економіці, урбаністиці, сучасному мистецтві та неформальній освіті. Унікальність проєкту полягає у тому, що 70% його належить інвесторам, а 30% – внутрішньому благодійному фонду, що згодом частину прибутків реінвестує у соціальні програми всередині проєкту.

Проте, зазначає Юрій Филюк, немає сенсу, щоби кожен район по окремості будував свій «Промприлад» чи щось інше: «Ми маємо бачити як можна ці всі проєкти як пазл доєднувати один до одного. Сумарно ми стаємо ринком, конкурентним до Києва, а відтак всі сильнішаємо, ніж коли ми кожен сам по собі».

Головне, каже Юрій Филюк, не працювати у режимі, наприклад, «наздогнати Львів» чи якесь інше місто, а організувати сильну партнерську роботу та синергію. Орієнтирами ж мають бути такі міста як Сан-Франциско, Лондон, Берлін чи Остін. Також не можна розвивати якусь одну галузь: окремо туризм чи економіку – має бути комплекс.

На прикладі «Промприладу» Юрій Филюк пояснює, що для планомірного розвитку просто необхідна взаємодія із іншими містами. За допомогою підтягування багатьох партнерів з інших міст стає можливим розвити ту галузь, яку самотужки розбудувати неможливо.

Закарпаття: альтернативний та правдивий порядок денний

Закарпаття ж, як зазначив ініціатор форуму «Re:open Zakarpattia» і засновник видання «Варош» Дмитро Тужанський, має трохи складнішу ситуацію із питанням міграції, ніж Франківськ, адже звідси їдуть не тільки у Київ чи за кордон, а також у Львів та інші міста. Сам проєкт «Re:open Zakarpattia» глобальніший, ніж проведення форуму: він має стати цілим дискурсом, що увійде у загальноукраїнський.

Головна ідея – це створити альтернативний і правдивий порядок денний про Закарпаття, щоби уявлення людей не базувалися виключно на новинах про конфлікти. Перше за все, Закарпаття треба зробити зручним інфраструктурно, а це можна організувати через злагоджену міжрегіональну роботу і розвиток зв’язків: «Щоби підтягуватися до західного регіону і взаємодіяти на рівних, нам треба допомога Львова і Франківська. Перше за все – це питання інфраструктури. Наприклад, запуск потягу Інтерсіті між Львовом і Ужгородом чи Мукачевом».

Міграція, каже Дмитро Тужанський, може бути навіть позитивним аспектом, адже завдяки їй розбудовується інфраструктура та мережа зв’язків, тому треба робити регіон зручним і наповненим можливостей та, разом з тим, не сприймати міграцію як лише негативний процес.

Рівненщина: Справжній розвиток – у взаємній співпраці і синергії

Своїми напрацюваннями у справі розвитку міста поділився і заступник голови облдержадміністрації Рівненської області Сергій Гемберг. На своєму ресурсі «Вітаємо на Рівненщині» команда проєкту пропонує об’єднану на одній платформі інформацію про цікаві місця, готелі, ресторани, туристичні маршрути. У межах «Цифрового перетворення Рівненщини» три роки тому розробники оцифрували близько 100 туристичних об’єктів, що можна подивитися у 3D.

«Нашою стратегією було залучення, персоналізоване звертання до аудиторії, жарти, розповідання легенд, а також сторітеллінг. До того ж, ми любимо такі собі «зворотні порівняння», наприклад: «Це не Ісландія, а Білів», «Це не Форт Буаяр, а Тараканівський форт» або ж «Це не український Оксфорд, а Острозька академія».

Таким чином, народився цілий флешмоб у Фейсбуці із гештегом #своїми_іменами. Ініціативу започаткувало управління культури і туризму Рівненської ОДА у межах оновленої концепції «Рівненщина туристична».

За словами Сергія Гемберга, поодинці розвивати потенціал міст досить складно: справжній розвиток полягає у взаємній співпраці і синергії, в обміні і просуванні своїх сильних сторін і активній роботі над недоліками.

Важливою є також співпраця місцевої влади між собою і загалом у державі, а місцеві мешканці, зі свого боку, мають включатися у процес контролю і допомоги владі і докладатися до побудови синергії.

Проблема в тому, зазначає модератор дискусії і засновник Tvoemisto.tv Тарас Яценко, що ми погано маркетуємо свою країну всередині і зовсім не робимо цього назовні. Тому одним з продуктів таких дискусій могла би бути колаборація у створенні спільного англомовного проєкту для поширення і популяризації туристичних місць і амбітних планів щодо розвитку за кордон і ознайомлення із ними ширшої аудиторії. У співпраці із компаніями, що вже задіяні у просуванні місцевих проєктів, можна було б не тільки започаткувати, але й успішно маркетувати Україну за кордон.

Заступник голови Рівненської ОДА Сергій Гемберг звернув увагу на ідею організації спільних резиденцій, які є дуже сильним елементом культурної дипломатії і промоції міста, а завдяки синергії є можливість створити інноваційні та креативні проєкти.

Одним з таких стала мистецька резиденція «Школа бродвеїв» у Рівному, організована у серпні спільно з американським посольством. Тоді до Рівного з’їхалися учасники з різних куточків України, що сприяло промоції міста. Таким чином, поруч із маркетуванням України за кордон за допомогою спільного англомовного проєкту можна також організовувати спільні резиденції, щоби популяризувати регіони і всередині України.

Катерина Бортняк

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.