Ми живемо в епоху постійної круговерті і різноманітних викликів, однак Надії Дубченко вдається знаходити час для себе, виховання сина та сімейного відпочинку. Вона вважає себе доволі самокритичною і стресостійкою, режим дня її почасти ненормований, всі справи вона планує завчасно. Tvoemisto.tv розпитало про те, як Надія Дубченко прийшла до створення у Львові низки навчальних закладів.

Про переломну зустріч

Ранок Надії Дубченко, традиційно, як мами, розпочинається із того, що вона допомагає синові зібратися до школи. Він – один із учнів школи ThinkGlobal Lviv, що, на її думку, дозволяє побачити, чи в роботі все гаразд. Свого часу саме з зустрічі із засновником мережі приватних шкіл та онлайн школи ThinkGlobal Богданом Олександруком виникла ідея заснувати свій освітній проект.

«Мені сподобалося, що на початках там давали підтримку щодо всіх освітніх моментів: у них була цікава академічна команда, яка розробила нестандартні навчальні курси, яких на той час не було в жодній школі. Програми справді були сучасні та інноваційні, щороку їх переглядали, бо наука, технології постійно розвиваються, з’являються нові інструменти. Із цією підтримкою ми з чоловіком також вирішили відкрити школу від цієї мережі у нашому місті», – розповідає вона.

Читайте також: Кожен п'ятий урок англійською. У Львові відкривають нову приватну школу

Те, що подружжя хотіло для навчання і розвитку свого сина, вони створили самі. І вже четвертий рік розвивають у Львові мережу приватних навчальних закладів: шкіл ThinkGlobal Lviv і садочків GlobalKids. За цей час з’явилися три локації, зокрема школа на вул. Зеленій, школа та садок на вул. Дагестанській, біля аеропорту, а з вересня садок і початкова школа відкриються на вул. Малоголосківській. До речі, формат, коли поруч і садок, і школа, за відгуками батьків, прийшовся до вподоби. Так і діти, і батьки часто вже знайомі з командою, директором, учителями, цінностями закладу тощо. Окрім цього, у школі діють понад 20 гуртків, тому не потрібно відвозити дітей, наприклад, в інший кінець міста, як це часто буває.

Про власну освіту та хобі

Надія Дубченко каже, що у власній шкільній освіті їй бракувало практики і можливостей розвиватися всебічно. Натомість у ThinkGlobal Lviv вирішили пропонувати учням багато проєктної роботи, стажування в компаніях, аби діти побачили, як все працює не лише у теорії, а й на практиці.

«Я потребувала більше практики і ширшого світогляду. Навіть під час того ж навчання у школі хотілося спробувати багато різних активностей, щоби розуміти, як працюють різні галузі і знати, до чого лежить душа. Зараз вірю в те, що учні в 11-му класі будуть обирати ту справу, якою направду хочуть займатися, а не тільки тому, що так бажають їхні батьки чи це модно», – зазначає вона.

Читайте також: Важливо дивитись в очі. Як карантин змусив львівських вчителів йти в онлайн

У минулому Надія Дубченко – музикантка. Вона закінчила в Києві музичну академію, виступала у Львівському оперному театрі. Загалом професійно займалася музикою протягом десяти років, зокрема три роки викладала в музичному коледжі ім. Людкевича. Нині музика – це хобі, оскільки на концерти часу немає.

«У державних структурах було мало місця на політ для творчості. Завжди існували якісь межі, а мені хотілося більшого, і приватний сектор в цьому допоміг. Тут, звісно, теж є перелік правил і норм, які слід виконувати, але завжди можна додати якісь навчальні курси, змінити графік тощо», – додає вона.

Освітнє управління ж Надія Дубченко з колегами вивчає досі, зокрема переймаючи досвід закордонних колег. До карантину були в Фінляндії, до цього – в Норвегії. Про Сінгапур, додає, наразі мріють – ця освітня система нині №1 у світі. Із карантином стало складніше, та є онлайн-програми, які в цьому допомагають. Також вона закінчила Школу освітніх управлінців від Києво-Могилянської бізнес-школи (Kmbs).

«Ті знання дали мені колосальний поштовх. Можна подивитися на школу з погляду бізнесу, зрозуміти, хто наші клієнти, для кого ми працюємо, що нині є актуальним, цікавим, як зробити справді інноваційний простір, а не просто гарний ремонт і назвати це інноваційною школою», – каже вона.

Навчання проводили і від мережі ThinkGlobal, де вивчали різні методики викладання, зокрема ненасильницьке спілкування, classroom-менеджмент, вчилися самі розробляти навчальні курси і уроки.

Читайте також: Краса математики. Як гімназія у Львові вчить дітей аналітичного мислення

«Дітям сьогодні не цікаві просто фронтальні уроки, коли вчитель пройшов, дав завдання і вони розв’язують, їм потрібен вау-ефект та багато інтерактиву», – пояснює Надія Дубченко.

Про тайм-менеджмент і делегування

Мережа шкіл ThinkGlobal Lviv та садків GlobalKids у Львові зараз активно розвивається. За словами їх очільниці, завжди з’являються нові важливі моменти, тому на зв’язку потрібно бути ледь не 24/7. Окрім цього, вона намагається бувати рівноцінно у всіх трьох закладах.

День планує наперед, визначає пріоритетні завдання, які має спочатку, а потім – поточні моменти.

«Команда в мене дуже хороша – завучі, директори, адміністратори шкіл, яким довіряю і делегую багато роботи. Звісно, спочатку все робила сама, але зараз без команди ніяк», – говорить вона.

Про те, як зрозуміти, що справа має успіх

Те, чи успішна справа, Надія Дубченко перевіряє кількома способами. Зокрема, про це говорять реалізовані проєкти, результати дітей та відгуки батьків.

«Окрім того, три локації у місті теж свідчать, що батьки довіряють нам та рекомендують іншим», – каже вона.

Запорукою успіху, за її словами, є й те, що вони з чоловіком працюють у парі. Із легкістю, каже, можуть делегувати один одному обов’язки, щоби встигати більше, а також обидва «горять» сімейною справою. Водночас співвласниця приватних шкіл називає себе стресостійкою та самокритичною. Каже, що це їй дісталося завдяки виступам на сцені. Також серед рис, які допомагають досягати успіху, виділяє комунікабельність і вміння заряджати команду на результат.

Читайте також: Директорка, яка відповідає на записки учнів. Як змінюється сихівська школа

«Маючи досвід публічних виступів, мене вже мало чим злякаєш. Відчуваю теж, коли треба трішки більше підтиснути, а коли можна дати спуск. Тому ми злагоджено працюємо і потоку кадрів в нас немає», – зазначає вона.

Про те, звідки черпає натхнення

Нині для Надії Дубченко саме музика служить інструментом для медитації. Каже, що коли погано себе почуває, то обов’язково йде або у філармонію, або в оперу. Так, за дві-три години відновлюється повністю.

«Коли я бачу класний результат команди, то це мене саму заряджає, я отримую задоволення. Також додають мандрівки, навіть неподалік Львова. Коли змінюю середовище на два-три дні – сили приходять», – розповідає вона.

Через те, що в процесі роботи доводиться багато спілкуватися з людьми, то Надія Дубченко любить побути наодинці. Нещодавно почала бігати, у такий спосіб уранці має можливість розібратися з думками.

«Час із собою мені необхідний як вода: побути трішки наодинці, попити кави, відпочити. Так можна перезавантажити всі внутрішні процеси, зарядитися на роботу та водночас залишатися в гармонії з собою попри безліч справ та велике навантаження», – говорить Надія.

Про час і відносини з сім’єю

Зараз сину Надії та Михайла Дубченків 11 років. Із ним батьки будують стосунки на партнерських умовах та вчать відповідати за свої вчинки.

«Ми йому довіряємо і вчимо від маленького відповідати за свої дії. Така схема контролю поведінки є і в нашій школі: діти, приходячи до закладу, отримують три зелених картки, якщо порушили правила школи або класу – їм дають жовту або червову. Це привчає їх до того, що слід аналізувати свої вчинки і відповідати за них. Хочемо, аби син теж сам приймав рішення, даємо пробувати багато різного. Він займається зараз і верховою їздою, і айкідо, і плаває, а ще має третій розряд із шахів», – розповідає вона.

На вихідних Надія Дубченко намагається вимикати телефон, щоби мати час лише для сім’ї.

«Нехай вільного часу разом у нас є менше, але він є якіснішим. Вихідними іноді виїжджаємо десь разом. Попри те, що трапляються форс-мажори, жити лише роботою не можна. Тому я завжди залишаю час для сім’ї, спорту та неробочих зустрічей», – додає вона.

Ольга Коваль

Фото Надії Марченко

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.