Спецпроекти

Наукова вже не буде такою: що планують будувати в цьому районі Львова

409
Час читання: 4 хв
Будівля Львівського ювелірного заводу / Фото: Твоє місто
Будівля Львівського ювелірного заводу / Фото: Твоє місто

сьогодні о 12:49

Ще одна територія Львова, яка десятиліттями поєднувала промисловість та науку, поступово змінюється. Район між вулицями Стрийською, Науковою, Академіка Підстригача та Трускавецькою готують до активної забудови житлом і комерційними об’єктами, а колишні підприємства та виробничі території отримують нове призначення. "Твоє місто" з'ясовувало, як змінюватиметься ця частина Львова, що тут планують будувати та які рішення міста можуть визначити її майбутнє.

Край світу

Район вулиць Наукова та Академіка Підстригача сформувався переважно у другій половині ХХ століття як поєднання житлової забудови, наукових закладів та промисловості. До шістдесятих років двадцятого століття ця частина міста була периферією, це були поля та заболочені ділянки. Вже на початку шістдесятих цю територію почали активно розбудовувати. 

За кілька десятиліть тут з’являються  науково-дослідні інститути та підприємства, виростають багатоповерхівки. Вулиця Підстригача, яка раніше називалась Фізична, з'явилася у 1970-х. Важливим підприємством цього мікрорайону стає Львівський ювелірний завод. Хоч його історія почалась на років тридцять раніше, але саме в сімдесятих завод почав працювати у новому виробничому корпусі, на нинішній вул. Підстригача, 2. 

Щодо вулиці Трускавецької, до якої примикає вулиця Академіка Підстригача, то ще на початку 2000-х там були переважно приватні садиби, городи та вільні земельні ділянки. Згодом територію почали активно забудовувати, і нині там з'являється дедалі більше нових житлових кварталів.

За останні кілька років район суттєво пожвавився. Особливо після того, як у 2020 році на перетині вулиць Стрийської та Наукової розпочали будівництво житла, ресторанів та інших комерційних приміщень. Цей простір назвали "Duck's Lake".

Територію навколо невеликого озера, яке розташоване на цій ділянці, інвестори перетворили на рекреаційну, житлову та бізнес-зону. Так активна забудова впритул наблизилася до Ювелірного заводу, який кілька років тому отримав нового власника, вже розпродав значну частину свого майна та звернувся до міської ради щодо внесення змін до детального плану території, щоб розпочати нове будівництво.

Ювелірний завод готується будувати  

Цього року в міській раді щонайменше двічі обговорювали ділянку Ювелірного заводу, називаючи підприємство "колишнім". У березні депутати проголосували за внесення змін до детального плану території в районі вулиць Трускавецької, Наукової та Академіка Я. Підстригача.

"Попередньо там планується змішана забудова", – зазначив тоді головний архітектор Львова Антон Коломєйцев. Він також розповів, що на цій території планують збудувати школу.

У вересні цього року виконавчий комітет Львівської міської ради надав ЛКП "Рембуд" функції замовника на розроблення проєктно-кошторисної документації, проведення експертизи та будівництво закладу освіти на вул. Академіка Я. Підстригача, 2 у Львові, кадастровий номер ділянки 4610136900:09:004:0004.  

Відповідне рішення виконком ухвалив, взявши до уваги звернення ТОВ "Буд Інвест Ком-3" та ТОВ "Буд Інвест Ком-4". Відтак, усі витрати на розроблення проєктної документації, експертизу та будівництво закладу освіти мають покрити ці дві компанії.

Власником цих компаній є ТОВ "Буд інвест ком”, що належить Володимиру Дорошу. Ця група зараз має щонайменше п'ять актуальних проєктів у Львові та Сокільниках – Newton, Falcon City, "Франко", "Південний" та "Південний DELUXE". 

А от власником Ювелірного заводу є інша компанія  — ТОВ "Джі Ді Сі Україна" (GDC Україна).  Вона у 2022 році придбала 100% акцій заводу за 185,4 млн грн. Кінцевий бенефіціар — Павло Зварич, якого пов'язують із групою "Інтергал-Буд". Ключовою особою у цій девелоперській і будівельній групі є екснардеп від "Партії регіонів" Володимир Зубик, який фігурував у журналістських розслідуваннях.

Отже, на території Ювелірного заводу планують збудувати школу, однак інше будівництво також не виключене. Згідно з детальним планом території, ділянка самого заводу належить до зони КС-6. Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев пояснює, що вона призначена для технопарків, дослідницьких центрів, IT-парків, лабораторій, інноваційних і наукових хабів. За його словами, наразі змінювати призначення цієї зони не планують. Водночас будівництво житла там він не заперечує. 

Цікаво, що за два місяці до того, як місто погодило будівництво школи на вулиці Підстригача, 2, чиновники намагались домовитись з інвестором щодо будівництва комунальної школи на іншій ділянці неподалік, на вулиці Науковій 3а. Ця земля належать Інституту геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України. Її теж планують забудувати. 

Житло і виш: що планують на Науковій

На Науковій 3а, землі НАН України планують звести житлові будинки та виш. Про це інформує сайт Львівської міської ради. Проєктом передбачено будівництво житла на 567 квартир, планують, що там проживатиме близько півтори тисячі мешканців.

"Інститут має домовленості та укладені договори з інвесторами щодо покращення інфраструктури існуючих корпусів, їх ремонту, будівництва, зокрема, житла, в тому числі і для науковців", — казав головний архітектор міста Антон Коломєйцев під час представлення проєкту на виконавчому комітеті Львівської міської ради у липні цього року.

У контексті цього будівництва також згадували про школу. Під час засідання виконавчого комітету 14 серпня йшлося про те, що забудовник зобов’язується профінансувати будівництво комунальної школи, планує виділити на це 45 млн грн та завершити проєкт протягом трьох років від моменту отримання дозволів. Відповідно до проєкту, школа мала б мати чотири поверхи, у ній змогли б навчатися 780 учнів. Окрім цього, на цій території планували будівництво двох дитсадків та приватного вишу.

Інформації про інвестора наразі немає.

По сусідству з цими ділянками також планують будівництво офісно-виробничого центру.  У квітні цього року Львівська міська рада видала містобудівні умови та обмеження на будівництво на вулиці Науковій, 3 – йдеться про територію, яка належить ПрАТ НВО "Термоприлад" – це підприємство розробляє та виготовляє прилади для вимірювання й контролю температури.

Хаос чи система: як має розвиватись цей район

Очевидно, що активна забудова вулиць Наукової та Підстригача вже на старті. Водночас клаптикова забудова без загальної стратегії може спричинити чимало проблем – від відведення дощової води та браку зелених зон і зручних пішохідних маршрутів до погіршення дорожньої інфраструктури на прилеглих вулицях.

“Справа в тому, що ті підприємства й структури, які там є, не використовують усієї території. Я був на кількох таких територіях між вулицями Науковою і Трускавецькою, і приблизно всюди картина однакова. Тепер почалася інтенсифікація використання цієї території під житло й комерцію. Це природний процес, і він рухатиметься колись швидше, колись повільніше. Але загроза в тому, що таких установ там багато, і кожна хоче щось робити на своїй території, а загального бачення немає. Усі створюють гарні фасади, нову архітектуру, але немає спільної зеленої зони, спільної пішохідної мережі, до прикладу”, – каже архітектор Юрій Столяров.

Він також зазначає, що в районі є проблеми із соціальною інфраструктурою. Крім того, місто мало б спонукати забудовників залишати 20–30% території під зелені зони. Це вкрай необхідно, адже місцевість низовинна, тому виникають проблеми з відведенням дощової води. Зелені ділянки могли б стати своєрідними перехоплювачами води.

"Загалом цей район не буде суто спальним: там залишиться частина офісів і наукових установ, але, напевно, з'явиться і велика кількість житла, тож варто все продумати", – додав він.

Депутатка міськради Вікторія Довжик у коментарі "Твоєму місту" зазначила, що варто уважно ставитися до забудови таких ділянок, адже в місті є запит не лише на житло, а й на ділові зони. Зокрема, до Львова релокується багато бізнесів, і йдеться не лише про великі підприємства, а й про середній та малий бізнес.

 "Я говорю про ділові зони, комерцію, офіси, підприємства, які не потребують санітарних зон і цілком можуть існувати серед житлової забудови, як-от швейні виробництва. Не варто забудовувати території підприємств житлом, адже мешканцям десь треба працювати. Також поява нового житлового кварталу означає зміни в транспортній інфраструктурі, збільшення навантаження на дороги, садки, школи та інженерні мережі. А це стосується не лише конкретної території, яку планують забудувати, а й значно ширшої прилеглої території, – каже депутатка. – Тож неправильно казати, що власник ділянки звернувся і це його право – будувати. Зрештою, є депутати, є міські чиновники, які мають формувати план і стратегію розвитку міста та діяти відповідно до них".

Втім, представники міської ради не захотіли висловити своє бачення розвитку цієї території Львова. Свою позицію не озвучили ні головний архітектор міста, ні заступник міського голови з містобудування, а також не надійшла відповідь на офіційний запит. Упродовж кількох тижнів "Твоє місто" намагалося з'ясувати, який потенціал має цей район і чи готується місто долати інфраструктурні виклики, які виникнуть унаслідок активної забудови.

Тож територія між Стрийською, Науковою та Підстригача фактично проходить черговий етап трансформації. Показовою у цьому контексті є історія з комунальною школою. Її будівництво має відбуватися коштом інвесторів, однак сам факт появи потреби в новому освітньому закладі свідчить про масштаб змін, які очікують район.

Головне питання тепер — чи буде ця трансформація комплексною. Якщо забудова випереджатиме розвиток доріг, громадського транспорту, шкіл та іншої інфраструктури, місто ризикує отримати ще одну щільно забудовану територію з проблемами. 

 Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Lifestyle
Галицька кухня та історія Львова не стануть українськішими, якщо забути про євреїв
Що спільного між галицькою кухнею, єврейською історією Львова та українською культурною ідентичністю? У своїй колонці ресторанний консультант і письменник Всеволод Поліщук пояснює, чому єврейські кулінарні традиції – невіддільна частина історії міста, як різні спільноти формували галицьку кухню та чому дослідження цього спадку не суперечить українській ідентичності, а допомагає краще зрозуміти власну історію.
Ілюстративне фото, створене за допомогою ШІ

12:01

Я не думав, що у 2026-му році доведеться ще щось таке писати. Здавалося б, українці мають конкретного ворога, на якого варто викидати всю агресію, і не мають наснаги на інші "фобії". Але оце працюю в проєкті "Книга смаків Львова: єврейські сторінки", і зауважив, що під публікаціями про нього почали з’являтися коментарі на кшталт "скільки можна про ж...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"