У селі Підгайчики, що неподалік Львова, відкрили оновлений музейно-культурний простір «На Унтервалю», який показує, яким було давнє життя у Галицькому селі. Музей розташований по дорозі до таких відомих туристичних пам’яток, як Золочівський та Підгорецький замок.

Музейно-культурний простір «На Унтервалю» показує, як упродовж 150 років розвивалися аж чотири різні культури: українська, німецька, єврейська і польська. Станом на сьогодні у реєстрі музею є 120 експонатів. Найцікавіше те, що протягом 2,5 років автентичні предмети збирали по хатах у селі Підгайчики та навколишніх селах.

Наразі в музеї представлена лише частина експонатів, які вдалося зібрати, решта зберігається в українському культурному фонді. Експозицію планують зробити динамічною і постійно оновлювати.

Мешканка села Підгайчики Богдана Гевко каже, що цей музей робили всім селом разом. Люди зносили різні експонати, якщо знаходили у себе в хаті щось старе.

«Я вдома маю січкарню з 1898 року, планую принести і її. Люди одне одному оповідали, що в селі збирають старі речі. Хто чіп принесе, хто граблі, хто якусь скриню, хто жорна», – каже вона.

Станіслав Клосовський

Головним натхненником та куратором музею є Станіслав Клосовський, який виріс у цьому селі і не міг змиритися з тим, що автентичні речі, які втратили свою актуальність, просто викидали.

Він каже, що загалом у музеї розповідають, як це було бути людиною 90 років тому і жити тут.

«Справа у тім, що жоден експонат ми не купували, нам їх всі подарували місцеві мешканці. Є дуже важлива річ. У нас є скриня, про яку ми зняли освітній ролик, вона приїхала до нас у 1935 році з Нью-Йорка. Це, мабуть, чи не єдиний експонат, який приїхав за кілька тисяч кілометрів», – каже він.

З цією скринею до села повернулася одна родина, яка була в Америці на заробітках. Вони приїхали сюди, купили будинок та землю. Згодом чоловік повернувся знову до США, але з початком Другої світової війни в Україну вже не зміг повернутися. Його дружина з дітьми залишилися у селі, і вона все життя зберігала в себе цей куфер, а його внучка передала до нашого музею.

Найстарішим предметом в експозиції є скриня для зберігання речей, вона збереглася в настільки гарному стані, що можна розгледіти навіть автентичний розпис.

«Це дуже цінна скриня, їй більше ніж 100 років, вона приїхала до нас з села Журавці і на ній зберігся дуже цікавий, автентичний для цього регіону розпис, він повністю збережений. Також є маленька скринька для прикрас, яка також приїхала з Америки, з Нью Йорка. Все це можна взяти до рук і спробувати повідкривати – позакривати», - додає Станіслав Клосовський.

Особливістю музею є те, що більшість експонатів не ховають від відвідувачів за скляними вітринами, їх можна взяти до рук і відчути їхню атмосферу.

В музеї також є куточок, де можна побачити як автентичні речі можна застосовувати у сучасних інтер'єрах. Усе для того, аби люди цінували та берегли історію, яка зберігається у старих речах чи не у кожній українській домівці.

Також у музеї є особливий куточок, де кожен з гостей зможе залишити спогад про себе - точку на карті, де його дім, свій відгук та пожертву для розвитку музею.

Після екскурсії музеєм можна спробувати низку інтерактивів, зокрема попрактикуватися у вишивці, почути і побачити розповіді місцевих мешканців про мультикультурне минуле краю та навіть зробити собі на пам'ять листівку-лінорит.

Якщо плануєте їхати власним авто зі Львова, то обирайте шлях на Золочів від Винників. Якщо поїдете громадським транспортом, то кожних 20 хвилин у цьому напрямку з вулиці Личаківської вирушають автобуси. Важлива деталь – у навігаторі обирайте Підгайчики саме у Золочівському районі, адже село з такою назвою є й на Івано-Франківщині.

Фото і відео Твоє місто

Антоніна Костик

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми - про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста– дивіться на нашому YouTube-каналі.