Про те, що це за свято

Геловін – це світське свято із релігійним корінням. Один із науковців дослідив, що традиція святкування походить від протестантів, які перестали шанувати святих, але потреба у шануванні залишилася. Чи це дійсно є так – сказати важко, проте у світському святкуванні дещо проглядається кепкування з типової католицької традиції шанування святих.

Походження назви Геловіну є християнським. All Hallows – це є староанглійська етимологія всіх святих. У той же час All Hallows Even є днем перед святом Всіх святих. Скорочено – Hallowe’en. Йдеться про похід, чи процесію всіх святих.

Себто можна говорити, що свято пов’язане із англо-сакською традицією святкування. Саме ж воно з’явилося під впливом протестантського мислення та стало популярним завдяки сучасній субкультурі.

Геловіном називають День Всіх Святих. І у цього свята дійсно типова латинська традиція. Вона пов'язана з тим, що Папа Григорій IV у XI столітті вирішив вшанувати всіх святих в один день: відомих, невідомих, або, навіть, не канонізованих офіційно.

Святих є дуже багато. Десь у Франції, Португалії, вже не кажучи про Латинську Америку, багато святих шанують тільки на місцевому рівні. Щоби нікого не обділити увагою у літургійному спомині, то Церква встановила свято Всіх святих на перше листопада. У світських реаліях – це стало елементом страшилки та поширилися через культуру Голлівуду, фільми та хоррори. Притягування до спотвореного, нелюдського – це протилежне обличчю людини, як обличчю святого. Це щось демонічне, щоби відвести увагу людей від всього прекрасного, від чеснот і краси до спотвореного.

Про культуру святкування

У нашій культурі та нашій католицькій цивілізації місцем для маскараду є час Різдва. У християн є традиція колядування, вертепу – цілого театрального дійства.

У дітей варто було б питати, що вони роблять і пояснювати їм нонсенс Геловіну. Можна представити їм це як щось недоречне, те, що взагалі не виражає суті святкування. Якщо ходити перевдягнутим по квартирам людей, то чого варто очікувати: благословення, налякати когось, чи отримати цукерки?

Що прийнято у традиції Західної Церкви

1 листопада Західна Церква згадує Всіх святих. Я думаю, що переодягання на це свято могло бути поширеним в Середньовіччі у англо-саксонських країнах. Навіть у сьогоднішньому одязі світських гуляк можна побачити атрибути мучеників, наприклад – криваві шати.

2 листопада є спомин всіх вірних померлих. І з християнської точки зору вартувало б відвідати цвинтар, прибирати могилу і принести живі квіти та лампадки. Це є виразом віри у Воскресіння. Позаяк квітка означає продовження життя, а лампада зі свічкою показує віру у вічне життя.

У літургійній практиці служиться реквієм – Меса за померлих. Це єдиний момент у році, крім Великої П’ятниці, коли літургійні шати є чорними. Під час служби жодного разу не проголошують слова “аллілуя”, які є виявом радості живих. Також раніше у цей день проголошували величний гімн Dies Irae – День гніву. У ньому йдеться про Друге Пришестя Ісуса Христа і Страшний суд.

Після Другого Ватиканського Собору його скасували з огляду на його страхітливий зміст. Проте, якщо аналізувати латинський текст, то можна зрозуміти, що у цьому гімні йдеться про реалізм смерті кожної людини і надію на вічне життя.

Про мистецтво смерті

У Середньовіччі існувала традиція Ars moriendi – мистецтва вмирання. Людина впродовж життя має підготуватися до цього моменту. Існує орден монахів-картезіанців, які провадять самотнє життя і постійно повторюють вислів Memento mori (лат. Пам’ятай про смерть). Але не йдеться про святкування та урочистість самої смерті, а про те, що варто зважати на реалізм. Осягнути те, що життя людини на Землі є кінцевим та є життям паломника.

Всі ці дійства не для померлих, а для живих. Це катехеза для нас, що не можна постійно проводити весь час у вечірках, що житя кожної людини на Землі закінчиться. Що далі терпіння та хвороби. Осягнення мистецтва смерті особливо актуально у наш час пандемії Covid-19. Треба вміти померти на землі, але воскреснути для Бога. Тому замість Ґоллівуду у Геловін вартувало б осягнути мистецтво смерті.

Розмовляв Роман Тищенко (Ламанський)

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.