«Я повинна знати, як не нашкодити»: що переживає медсестра Superhumans, допомагаючи пораненим військовим

Щодня фахівці Superhumans допомагають військовим і цивільним після важких травм проходити реабілітацію, адаптуватися до змін і поступово повертатися до більшої самостійності та активного життя.

В умовах війни перед командою центру постійно виникають нові практичні завдання. Людям уже на ранніх етапах відновлення потрібна грамотна й безпечна підтримка: допомога під час зміни положення тіла, пересаджування, перших рухів та поступового повернення до звичних повсякденних дій. А працівникам, які щодня перебувають поруч, важливо мати для цього конкретні знання.

Тому в Superhumans постійно шукають нові підходи та посилюють компетенції працівників відповідно до реальних потреб пацієнтів. 

«Кращого місця, щоб допомагати військовим, не буде ніде» 

Ірина – старша медична сестра хірургічного відділення Superhumans. Про центр вона дізналася невдовзі після повномасштабного вторгнення і рішення ухвалила одразу.

Її щоденна робота вимагає точного розуміння, коли і як можна підтримати людину після травми так, щоб не зашкодити.

Від теорії до щоденної практики

Коли на роботі з'являються нові завдання, самої теорії замало: потрібні методи, які можна застосувати вже на наступній зміні. Такою можливістю для Ірини стало навчання з основ ерготерапії в межах проєкту «Навички для інклюзивності» на базі Львівського обласного медичного фахового коледжу.

На курсі вона опанувала техніки безпечного переміщення та підтримки людей з різними травмами: як правильно допомогти змінити положення тіла, сісти, встати і поступово повернутися до звичних повсякденних дій.

Цінність такого навчання для роботодавця не обмежується розвитком одного працівника. Отримані знання Ірина вже використовує в роботі та передає колегам, тож нові підходи поширюються всередині команди й допомагають більшій кількості пацієнтів.

Для Superhumans це спосіб посилювати працівників саме тими навичками, яких вимагають реальні робочі ситуації. Для проєкту «Навички для інклюзивності» це приклад того, як навчання, прив'язане до потреб роботодавця, дає ширший ефект, адже  знання отримує одна людина, а користь від них переходить до всієї команди і тих, кого вона щодня супроводжує.

Партнерство, яке працює на результат

Професійний розвиток стає результатом відповідального партнерства між громадським сектором, закладами професійної освіти та роботодавцями.

ГО «Український професійний розвиток» у межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery організувала навчання, Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний медичний фаховий коледж» забезпечив професійну підготовку, а Superhumans визначив потребу та підтримав працівницю в розвитку. Разом ці команди створили умови, за яких навчання не залишається теорією, а одразу працює у щоденній роботі з пацієнтами. 

Така модель, де роботодавець формує запит, освіта – навчає, а громадський сектор з'єднує і координує, дає результат не лише для однієї людини, а для цілого середовища зацікавлених.

Результат, який видно в посмішці

Зрештою мета цієї роботи не саме навчання і навіть не нові навички, а зміни в житті людей, які проходять реабілітацію.

Так навчання стає не окремим пунктом професійного розвитку, а інструментом, який допомагає роботодавцю відповідати на нові виклики, розвивати команду і краще підтримувати людей на шляху до самостійності.

Про проєкт

Проєкт «Навички для інклюзивності: практична підготовка та навчання на робочому місці для активізації робочої сили України» реалізує ГО «Український професійний розвиток» у партнерстві з роботодавцями та закладами професійної освіти, за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яка реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL (SFPL).