Частина Києва без води після атаки. Чи готова система до гірших сценаріїв?

Навіть сучасний ЖК залежить від міських мереж

22-річний Назар, менеджер, мешкає на 12-му поверсі житлового комплексу Sky Avenue у Солом'янському районі Києва. Попри наявність у комплексі резервного генератора, під час останніх російських атак мешканці залишилися без води. За словами Назара, у його квартирі водопостачання не було близько 12 годин, хоча генератор продовжував працювати.

Іншу проблему мав 21-річний студент Артур, який живе в старішій багатоповерхівці того ж району. На четвертому поверсі, де розташована його квартира, вода повністю не зникала, однак тиск був настільки низьким, що користуватися нею було складно.

Читайте також: У Києві зникає вода, електротранспорт їде в депо: Кличко заявив про надзвичайно складну ситуацію

Такі ситуації показують, як перебої з електропостачанням впливають на повсякденне життя киян. Без води неможливо нормально прийняти душ, приготувати їжу чи виконати звичні побутові справи. І якщо до відключень світла мешканці столиці вже призвичаїлися, то проблеми з водопостачанням стають додатковим випробуванням.

Російські атаки на енергетичну інфраструктуру і до сьогодні вже не раз спричиняли перебої з водою в Києві. 8 жовтня через падіння напруги знизився тиск у мережах чотирьох районів, а 11 жовтня проблеми виникли на обох берегах Дніпра. Нормативний тиск повністю відновили лише 12 жовтня. Водночас відновлення роботи міської системи не гарантує, що вода одразу з'явиться в кожній квартирі. Особливо це стосується верхніх поверхів, куди її подають за допомогою додаткового насосного обладнання.

Чому Київ залишається залежним від електроенергії

Система водопостачання великого міста не може працювати без електроенергії. Вона необхідна для забору води, її підготовки, перекачування та підтримання належного тиску в мережах.

Заступник генерального директора "Київводоканалу" Сергій Горкуценко нещодавно звернув увагу на ще одну проблему — застаріле електротехнічне обладнання. За його словами, значна частина електричних систем підприємства була побудована ще у 1970-х роках і погано витримує суттєві коливання напруги.

Тому проблеми можуть виникати не лише через повне знеструмлення, а й через нестабільну роботу електромережі.

Водночас місто намагається посилити автономність водопровідної інфраструктури. 13 жовтня міський голова Віталій Кличко повідомив, що "Київводоканал" має 103 генератори потужністю від 15 кВт до 1 МВт. Їх встановлювали протягом років повномасштабної війни, щоб підтримувати роботу обладнання під час аварійних ситуацій.

Однак резервне живлення не означає, що вся система може працювати безперервно й без обмежень у разі тривалого блекауту.

Директор аналітично-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко у коментарі "Твоєму місту" пояснює, що головна складність полягає не лише в наявності генераторів, а й у переході обладнання на резервне живлення.

За його словами, місто очікує на потужніше обладнання, яке має підвищити стійкість системи. Проте навіть за наявності резервних джерел живлення відновлення роботи насосних станцій потребує часу.

Він зазначає, що водопостачання та водовідведення необхідно відновлювати узгоджено. Адже подача води без належної роботи каналізаційної системи може створити додаткові проблеми.

Ще одна проблема, на яку звертає увагу Олександр Сергієнко, — нестача працівників комунального підприємства.

За його словами, за роки повномасштабної війни "Київводоканал" втратив близько 40% персоналу. Це створює труднощі для обслуговування обладнання, проведення ремонтів та оперативного реагування на аварії.

Особливо важливою стає наявність кваліфікованих електриків та ремонтних бригад, адже саме від їхньої роботи залежить швидкість переходу на резервне живлення.

Чому на верхніх поверхах немає води, навіть коли подачу відновили

Окрема проблема — водопостачання багатоповерхових житлових будинків. 12 жовтня "Київводоканал" повідомив, що система водопостачання столиці працює у штатному режимі, а тиск у мережах відповідає нормативним показникам. Водночас підприємство звернуло увагу, що на верхніх поверхах будинків вода може бути відсутня через зупинку додаткових насосних станцій.

Річ у тім, що тиску загальноміської мережі не завжди достатньо для подачі води на всі поверхи висотного будинку. Для цього встановлюють підвищувальні насоси, робота яких залежить від електроенергії.

Якщо такі насоси не мають резервного живлення, під час відключень світла вода може перестати надходити до квартир, навіть коли міський водогін продовжує працювати.

Олександр Сергієнко наголошує, що питання резервного живлення внутрішньобудинкового обладнання належить до відповідальності власників будинків та організацій, які управляють ними.

За його словами, мешканці багатоквартирних будинків уже закуповують генератори, інвертори, акумулятори та інше обладнання для автономної роботи інженерних систем.

Однак важливо розрізняти резервне живлення самого будинку та резервне живлення насосів, які забезпечують подачу води. Наявність генератора для освітлення місць загального користування не обов'язково означає, що він здатний підтримувати роботу водопостачання.

Тому для мешканців багатоповерхівок одним із першочергових питань стає те, чи підключені будинкові насоси до резервного джерела живлення та хто відповідає за їхню роботу.

А що буде з каналізацією під час тривалого блекауту?

Частина каналізаційної системи працює самопливом, однак для транспортування стічних вод на окремих ділянках використовують насосні станції. Вони також залежать від електроенергії.

13 жовтня Віталій Кличко повідомив, що система водовідведення столиці повністю забезпечена джерелами резервного живлення.

Практичний приклад їхньої роботи з'явився 22 жовтня. За інформацією "Київводоканалу", під час чергової російської атаки були знеструмлені чотири каналізаційні насосні станції. Завдяки генераторам вони продовжили працювати.

Водночас наявність резервного обладнання не усуває всіх ризиків тривалого знеструмлення. Для безперервної роботи генераторів потрібні пальне, технічне обслуговування та персонал.

Олександр Сергієнко оцінює стійкість каналізаційної системи Києва доволі оптимістично. Зокрема, він звертає увагу на потужності Бортницької станції аерації та можливість роботи окремих її технологічних ліній.

Водночас експерт висловив думку, що навіть аварійне припинення очищення стоків не матиме суттєвих екологічних наслідків через значний обсяг води у Дніпрі.

Однак це твердження потребує окремої фахової оцінки. Саме співвідношення обсягів стоків і річкової води не дозволяє визначити безпечність скидання неочищених стічних вод. Для цього необхідно враховувати їхній склад, концентрацію забруднювачів, санітарні та екологічні ризики.

Тому ключовим питанням залишається не лише наявність резервних генераторів, а й те, наскільки довго система водовідведення здатна працювати автономно.

Чи загрожують водопровідним мережам зимові морози

Наближення зими додає ще одне побоювання: чи можуть тривалі знеструмлення разом із низькими температурами призвести до пошкодження водопровідних і каналізаційних труб?

Олександр Сергієнко вважає, що для основних підземних мереж Києва ризик промерзання невисокий.

За його словами, значно більшої уваги потребують інженерні системи всередині будинків, хоча й там ризик промерзання залежить від конкретних умов.

Водночас загальний стан будинкових комунікацій, температура в неопалюваних приміщеннях та тривалість відключень можуть суттєво відрізнятися. Тому відсутність значного ризику для магістральних підземних мереж не означає, що окремі будівлі повністю захищені від зимових аварій.

Що кажуть у "Київводоканалі"

У відповідь на інформаційний запит "Твого міста" у "Київводоканалі" пояснили, що причиною перебоїв із водопостачанням під час останніх російських атак стали не лише повні знеструмлення, а й нестабільна напруга в електромережах.

Зокрема, 7–12 жовтня через знеструмлення об'єктів підприємства спостерігалося зниження тиску у водопровідних мережах та припинення водопостачання. У підприємстві зазначають, що навіть за наявності електроенергії різкі коливання напруги можуть призводити до автоматичного відключення насосного обладнання, щоб запобігти його пошкодженню.

Для підвищення стійкості системи "Київводоканал" поступово впроваджує частотне регулювання насосів та резервні джерела живлення на ключових об'єктах. Водночас підприємство визнає, що генератори не можуть повністю замінити централізоване електропостачання.

Крім того, після знеструмлення працівникам потрібен час, щоб перевести об'єкти на резервне живлення. Саме тому навіть за наявності генераторів відновлення водопостачання може відбуватися не одразу.

Як планують забезпечувати водою окремі райони

під час блекаутів

Одним із головних напрямів підготовки до тривалих знеструмлень у "Київводоканалі" називають підвищення енергетичної автономності водопровідних об'єктів.

Для цього підприємство нарощує кількість резервних джерел живлення, очікує на постачання додаткового обладнання більшої потужності та розглядає можливості перерозподілу води між окремими ділянками системи.

Окрему роль відводять артезіанським свердловинам, які за певних умов можуть використовуватися як додаткове джерело водопостачання.

Зокрема, для створення локальних зон водопостачання у житлових масивах передбачають встановлення дизельних генераторів. Це дозволить запускати артезіанські свердловини, подавати воду до насосних станцій другого підйому, накопичувати її в резервуарах чистої води та підтримувати тиск, достатній для базових потреб населення.

Таким чином, у разі масштабного знеструмлення підприємство розглядає можливість забезпечувати окремі житлові масиви водою за допомогою локальних систем, навіть якщо повноцінна робота централізованої мережі буде обмежена.

Водночас це не означає, що вода надходитиме до всіх квартир у звичному режимі. Йдеться передусім про підтримання мінімально необхідного водопостачання.

У "Київводоканалі" також повідомили, що для роботи в умовах надзвичайних ситуацій уже розробили сценарії функціонування водопровідних станцій за часткового та повного блекауту.

Крім того, підприємство визначило можливість створення локальних зон водопостачання за допомогою артезіанських свердловин і резервних генераторів. Також організовано пункти наливу питної води в ємності, розташовані на об'єктах підприємства. Доставку цих ємностей мають забезпечувати районні державні адміністрації.

Спільні дії у разі аварій на мережах водопостачання та водовідведення координують через головну диспетчерську службу підприємства з іншими службами міста.

Отже, підприємство повідомляє про наявність аварійних сценаріїв, проте не гарантує безперервного водопостачання в усіх будинках у разі тривалого блекауту.

Що робити, якщо вода не повернулася на верхні поверхи

Окремо у "Київводоканалі" пояснили ситуацію з багатоповерхівками. Після відновлення електропостачання тиск у розподільній мережі поступово нормалізується. Однак у будинках заввишки від 9 до 25 поверхів водопостачання верхніх квартир часто залежить від підвищувальних насосів.

Якщо вони залишаються без електроенергії, вода може не надходити на верхні поверхи навіть після відновлення роботи міських мереж.

У підприємстві наголошують, що більшість таких насосів, які забезпечують водопостачання багатоповерхівок, перебувають на балансі КП "Київтеплоенерго" та розташовані у теплових пунктах.

Якщо після відновлення електроенергії та водопостачання вода на верхніх поверхах так і не з'явилася, у "Київводоканалі" радять спочатку зачекати, поки тиск у мережі стабілізується. Далі — повідомити диспетчерську службу підприємства, щоб перевірити тиск у мережі, та звернутися до управителя будинку, ОСББ або КП "Київтеплоенерго" для перевірки роботи насосів.

Якщо водопостачання тривалий час відсутнє, мешканцям рекомендують скористатися пунктами роздачі води та зробити необхідний запас у побутових ємностях.

Що ще може зробити місто і як підготуватися мешканцям

Попри всі труднощі, Олександр Сергієнко не вважає ситуацію з водопостачанням Києва критичною.

На його думку, місто має достатньо стійку систему, а основні труднощі можуть виникати під час переходу на резервне живлення та відновлення роботи обладнання.

На запитання про три найважливіші рішення для підвищення стійкості водопостачання цієї зими експерт відповів однозначно:

Так він підкреслює, що навіть найкраще резервне обладнання не може повністю усунути загрозу, яку створюють постійні російські атаки на енергетичну інфраструктуру.

Водночас, наголошує він, для мешканців багатоповерхівок важливо з'ясувати, чи має їхній будинок резервне живлення насосів, хто обслуговує це обладнання та які дії передбачені у випадку тривалого знеструмлення.

КМДА також рекомендує киянам завчасно створювати запаси питної й технічної води щонайменше на три доби. Орієнтовна потреба на одну дорослу людину становить три літри питної води та 10–12 літрів технічної на добу.

У столиці також є бюветні комплекси, частина яких може працювати від генераторів. За повідомленням міської влади, таких комплексів 155. Проте їхня доступність під час конкретної аварії залежить від фактичного стану обладнання та організації резервного живлення.

Цієї зими стійкість водопостачання Києва залежатиме не лише від роботи міських служб, а й від того, наскільки кожна ланка системи буде готова до тривалих знеструмлень. Генератори на насосних станціях, резервні джерела живлення в будинках, справне обладнання та люди, які можуть швидко його запустити, – усе це визначатиме, чи буде вода в кранах після чергової атаки. Але навіть найкраще підготовлена система не здатна гарантувати безперебійної роботи, якщо удари по енергетичній інфраструктурі триватимуть.

Тому готуватися мають не лише комунальні підприємства. Управителі будинків повинні подбати про резервне живлення насосів, а мешканці – з'ясувати, як їхній будинок переживатиме блекаут, і завчасно запастися водою. Адже відсутність води може початися не лише на рівні міського водогону, а й у конкретному будинку, навіть коли в сусідньому вона є. Водночас найважливішим чинником, який визначатиме ситуацію цієї зими, залишається захист енергетичної інфраструктури від російських атак.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.