Спецпроекти

ЦУМ, базар, недобуд і аквапарк: у Львові може змінитися цілий район

Час читання: 6 хв

Недобуд, ЦУМ та аквапарк на вул. Княгині Ольги у Львові / Ілюстративний колаж, Твоє місто

сьогодні о 20:00

Занедбаний недобуд ЛАЗу, ринок, аквапарк та один з найбільших універмагів СРСР: ділянка вулиці Княгині Ольги між вулицями Володимира Великого та Науковою має кілька знакових об'єктів із різною історією та власниками. Колись тут планували створити громадський, культурний центр району, однак задум не реалізували повністю. Тепер на території з'являються нові інвестори, а окремі об'єкти мають власні плани розбудови. Яким може стати цей район, чи узгоджуються між собою наміри забудовників і чи має Львівська міська рада цілісне бачення його розвитку? З'ясовувало "Твоє місто".

Ідея – побудувати культурний центр

поправ граматику: За радянської доби територію вулиці Княгині Ольги від готелю "Супутник" та до ЦУМу планували зробити громадським, культурним центром району. Її почали забудовувати в 1980-тих роках. Щоправда тоді містяни подейкували, що будівля універмагу виглядає як в’язниця, бо у ній немає вікон. Та все ж її масштаб, особлива архітектура вражали, там мали б працювати понад шість сотень людей. Поблизу планували звести бібліотеку і розпочали будівництво будинку культури ЛАЗу з кінотеатром, але так і не завершили. Трохи далі працювали басейни, які згодом стали аквапарком.

У 1996 році між ЦУМом і нинішнім аквапарком запрацював ринок "Провесінь".

Вже у 1988 році на Княгині Ольги збудували швидкісну трамвайну колію, про продовження якої місто мріє й досі.

За німців вулицю Княгині Ольги назвали іменем композитора . У році їй дали ім’я радянського військового діяча . Сучасну назву – Княгині Ольги – вона отримала в році.

За кілька десятиліть частина вулиці, яка примикає до Наукової, суттєво не змінилась, хіба подекуди занепала. Львівська міська рада впродовж 2020-2022 років говорила про напрацювання концепції розвитку цієї ділянки, втім свого бачення до нині так і не оприлюднила. Та зараз на території з'являються нові інвестори, тож, ймовірно, незабаром вона почне змінюватись.

"Червоний" недобуд – "місцеве лихо"

Можливо, нова історія цього району почнеться із занедбаної "червоної" будівлі. Недобуд на вулиці Княгині Ольги, 110 колись мав стати будинком культури, там планували облаштувати кінотеатр. Почали будівництво у 1975 році, а зводив її гігант – Львівський автобусний завод, втім через борги перед підрядником завершити не вдалось. Вже понад п'ятдесят років ця територія заростає деревами та притягує всяку "нечисть", кажуть мешканці.

“Стараюсь оминати це лихо. Його вже й зносити брались кілька років тому, але бачите, нічого не змінилось. У нас дуже жвавий, людний район. Неприємно, що таке тут стоїть роками, воно вже й горіло, поліція там часом буває”, – каже пані Люда.

Будівлю і справді починали розбирати взимку 2022 року. А ще раніше, у 2018 році міська рада розглядала питання про будівництво там торгових центрів та 12-поверхівки, втім його не затвердили і більше до цього не повертались. Згодом місто заявляло, що напрацьовує концепцію зміни і розбудови території від ЦУМу до аквапарку "Пляж" та ринку на вулиці Княгині Ольги. Там мали б організувати якісний громадський простір, але про результати так і не повідомляли.

Ми звернулись за коментарями та з офіційним запитом до міськради стосовно цього, але відповідь поки так і не отримали.

Андріян Гутник, депутат Львівської міської ради, якого обрали у Франківському виборчому окрузі, каже, що за п'ятнадцять років своєї роботи кілька разів звертався до міського голови з пропозиціями облаштувати територію на цій ділянці вулиці Княгині Ольги.

"Були різноманітні ідеї, зокрема, зробити громадський простір з торговим, спортивним об'єктом. Так, щоб він був в одній концепції з комплексом "Аквапарк". Нині ж недобуд, що поруч з ринком "Провесінь", має нових власників, які спільно з базаром напрацьовують проєкт, ймовірно, торгово-офісного центру з відпочинковою зоною і, можливо, із спортивним об'єктом", – каже Андріян Гутник.

Він зазначає, що нині йдеться про ідеї, готових проєктних рішень ще немає. Втім, він сподівається, що ця "сумна" територія за рік-два почне оживати.

Влітку 2026 року будівельна компанія Авалон партнерс, яку раніше пов'язували з бізнесменом Григорієм Козловським, взяла у користування для забудови землею, на якій нині працює магазин побутової техніки "Фокстрот". Про це нам стало відомо з витягу Державного земельного кадастру.

Власником землі з 2020 року є Київське ТзОВ "Депо Девелопмент груп", компанія займається здачею нерухомості в оренду.

Поруч з цією ділянкою розташовано недобудований будинок культури, який колись належав ЛАЗу, землю під ним з 2011 року орендує ТзОВ "Західний інвестиційний союз" у його власності є й недобудована будівля. Раніше власницею цієї компанії була Марія Назаркевич, втім торік власники змінились. Тепер, за даними аналітичної системи YouControl, кінцевим бенефіціаром є Олег Коць, а засновником – його ТзОВ "ВОХ". Компанія займається наданням в оренду нерухомості. І теж, ймовірно, пов'язана з "Авалоном".

У 2018–2020 роках Олег Коць працював державним реєстратором речових прав на нерухоме майно в управлінні державної реєстрації Львівської міської ради. Це підтверджують його декларації та дані із YouControl.

Аквапарк планує розширення, а "Провесінь" залишається?

Плани на розбудову має і аквапарк. У 2022 році місто погодило розробку детального плану території, за яким на ділянці загальною площею 4,2 га, за адресою вул. Княгині Ольги, 144, ТзОВ "Комплекс водних видів спорту" планує побудувати багатоповерховий паркінг та бізнес-центр. За цією адресою розташований аквапарк "Пляж".

Згідно з даними аналітичної системи YouControl, ТОВ "Комплекс водних видів спорту" зареєстроване у Львові в 2002 році. Його власниками є Сергій Дігтяр та Олег Верлінський.

Історичний зв'язок із цією компанією як засновника та бенефіціара має Андріян Гутник, депутат Львівської міської ради від фракції "Свобода".

Він каже, що від своїх планів на нове будівництво аквапарк за ці роки не відмовився.

"Зараз нам вистачає паркувальних місць, але розуміємо, що, якщо сусідній проєкт запрацює, їх у районі стане ще менше. Детальним планом території передбачено, що на парковці між ринком і аквапарком ми можемо збудувати впритул до нашої будівлі багатоповерховий паркінг із громадським, спортивно-розважальним простором. Від цього наміру не відмовляємося", – додав Андріян Гутник.

Поруч з аквапарком з 1996 року працює ринок "Провесінь", цього року їм продовжили оренду землі ще на два роки. Нині там працює понад 300 підприємців. Депутати час до часу мають зауваження щодо впорядкування цього базару, втім впродовж років продовжують оренду.

Архітектор Юрій Столяров вважає, що ця ділянка вулиці має зберегти своє раніше заплановане призначення. Водночас для повноцінного функціонування наявних і майбутніх об'єктів тут насамперед потрібно відремонтувати дорогу, яка нині непроїзна, та відкрити нею рух.

"Ця територія планувалася як громадський і культурний центр Франківського району. Вважаю, що вона має зберегти таке призначення. За радянських часів були інші підходи – лінійний бульвар, великі об'єкти з одного боку. Можливо, зараз щось і варто змінити, але основна ідея має залишитися тією самою. Важливо, щоб позаду ринку, аквапарку і ЦУМу облаштували дорогу. Вона могла б забезпечити зручне додаткове сполучення між цими об'єктами, а також між вулицями Науковою та Володимира Великого. Дорога там є, але її частково перекриває стихійне розростання ринку. Зараз говорять про передню частину ділянки, але варто працювати й над облаштуванням цієї дороги, адже одне без другого повноцінно не працюватиме", – зазначив архітектор.

ЦУМ: особлива архітектура і невизначене майбутнє

Ще однією особливою ділянкою цього району є ЦУМ, який ще називають "Універмагом Львів", а також територія біля нього.

Будівлю універмагу почали зводити під час активної розбудови південних районів міста. Вона запрацювала в середині 1980-х років. Там мали працювати понад шістсот людей. Тоді універмаг називали одним із найбільших в УРСР.

Висока будівля зі скляним дахом і без вікон вирізнялася не лише зовнішнім виглядом, а й незвичним внутрішнім плануванням. Її спроєктували не як звичайну багатоповерхівку, а у вигляді своєрідних торговельних площин, кожна з яких гвинтоподібно піднімалася приблизно на 1,2 метра відносно попередньої.

Тобто відвідувачі не переходили з першого поверху на другий звичними сходами чи ліфтом, а поступово підіймалися торговельним простором. Така схема мала заохочувати покупців проходити повз усі відділи й оглядати більше товарів.

До приватизації універмаг був державним підприємством. У 1996 році створили ВАТ "Універмаг "Львів", це акціонерне товариство припинило діяльність у 2007 році через банкрутство. У відкритих даних також фігурують понад сім сотень акціонерів. Тож одного власника будівля не має.

Вона потребує оновлення, також невпорядкованою є територія поблизу універмагу, мешканці часто скаржаться на безлад на цій ділянці та просять міську владу зробити її більш доступною.

Навесні 2026 року у Франківській районній адміністрації повідомили, що для цієї території необхідно шукати комплексне рішення. Йдеться не лише про відсутність пандуса, а й про потребу повністю переосмислити облаштування простору та підходів до будівлі, зокрема для маломобільних груп населення.

Водночас в адміністрації не змогли відповісти, чи напрацьовує міська влада такі рішення зараз. Тож наразі невідомо, коли цей простір почнуть змінювати.

"Універмаг "Львів" треба ремонтувати. Це проєкт радянської доби, він гігант, але змісту всередині мало. Довкола нього мають бути класні громадські простори. Львівські архітектори могли б над цим працювати, у нас є і комунальна компанія, і інші. Наші громадські простори ставлять в приклад по Україні. Здається, колись міська рада мала розмову з ЦУМом щодо цього, але, вочевидь, зараз на це не варто тиснути, можливо, вони чекають чіткого розуміння безпекової ситуації", – каже Андрій Шевців, депутат Львівської міської ради.

Він також додає, що розвиток цього району може нагадати місту і про давню ідею з розбудови колії на вулиці Княгині Ольги, чи бодай змінити рух на перетині вулиць Княгині Ольги і Наукової, на ділянці, де закінчується недобудований міст. До речі, сам міст, як раніше дізналось "Твоє місто", перебуває в аварійному стані.

Колія, яку не продовжують

У 1980-х роках, коли вулицею Княгині Ольги проклали швидкісну трамвайну колію, планували, що вона пролягатиме до вулиці Трускавецької, а звідти до автовокзалу на вулиці Стрийській. Втім, ідея завмерла на перехресті вулиць Княгині Ольги та Наукової у 1990-х роках. Там звели міст, який нікуди не веде, а слугує парковкою. Про добудову колії знову згадади у час "Євро-2012", та тоді теж нічого не змінилось.

У 2021 році депутат міської ради Андрій Шевців запропонував знести міст і облаштувати на цій ділянці транспортну розв'язку в одному рівні. Його ідею критикували інші депутати та представники міських управлінь. Тож для ухвалення рішення щодо цієї ділянки провели транспортне моделювання. Воно показало, що доцільніше збудувати шляхопровід для приватного та громадського транспорту, а також облаштувати розв'язку в одному рівні.

Однак реалізацію цього проєкту місто також відклало на невизначений термін.

"Цю естакаду треба розбирати, є фахова позиція щодо цього. Колія має низом зайти аж за Центр зайнятості і перейти на вулицю Трускавецьку, там має бути ДЕПО. А якщо будемо жити заможно, то плануватимемо, може, з підтримкою ЄБРР, колію до межі з Сокільниками і на Автовокзал", – каже Андрій Шевців.

Він додає, що нині людям, які виходять на кінцевій трамваю біля Аквапарку, потрібно близько пів кілометра йти на інші зупинки громадського транспорту.

"Коли виходимо з трамваю, то треба довго йти на іншу зупинку, щоб рухатись у бік аеропорту чи автовокзалу, а переоблаштування перехрестя на Княгині Ольги та Науковій значно б все спростило. Тим паче, що є ідея, аби на деяких ділянках, де нині курсує лише трамвай, рухався й інший громадський транспорт. До цього варто схилятися, треба працювати по всій довжині цієї вулиці", – каже він.

Таким чином, територія між вулицями Володимира Великого та Науковою може почати змінюватися. Нові власники недобудови ЛАЗу, ймовірно, розглядають можливість нового будівництва. Аквапарк не відмовляється від планів розширення, а навколо ЦУМу давно назріла потреба впорядкувати громадський простір. Водночас наразі йдеться переважно про окремі наміри, а не про узгоджену концепцію розвитку всього району.

Питання залишається не лише в тому, що саме збудують на цій території, а й у тому, як нові об'єкти будуть пов'язані між собою, чи вистачить місця для громадських просторів, зелених зон і пішоходів та чи розвиватиметься разом із ними транспортна інфраструктура.

Поки що ми можемо лише припускати, яким буде майбутнє цієї території. Редакція намагалася з'ясувати плани міської влади офіційно – зверталася до Львівської міської ради, зокрема до головного архітектора міста, однак на момент публікації не отримала коментарів чи відповідей на інформаційний запит. Ми готові доповнити матеріал позицією міської влади, щойно отримаємо відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.