Спецпроекти

Мільйони на оновлення, а покупців обмаль: що пішло не так із Бессарабським ринком у Києві

46
Час читання: 11 хв
Hero Image

сьогодні о 19:00

Порожні столики, зачинені гастрономічні точки та продавці, які чекають на покупців, — так зустрів "Твоє місто" оновлений Бессарабський ринок у центрі Києва. Менш ніж за рік після масштабного перетворення на гастрономічний простір частина закладів уже припинила роботу. Чому історична Бессарабка зіткнулася з такими труднощами, чи виправдала нова концепція очікування та яке майбутнє чекає на один із найвідоміших ринків столиці — у нашому матеріалі.

Гарний простір, у якому бракує людей

За дверима Бессарабського ринку — просторий зал, охайні торгові конструкції, вітрини з продуктами та гастрономічні точки. На перший погляд, усе виглядає як сучасний міський простір, де можна не лише придбати продукти, а й випити кави, пообідати чи зустрітися з друзями.

Але під час нашого візиту найбільше впадає в око інше — майже повна відсутність відвідувачів.

Біля частини торгових точок немає покупців. Деякі гастрономічні заклади зачинені. Серед них — Glek Bistro. Простір, який задумували як місце зустрічі містян, у цей момент більше нагадує торговий зал, який очікує на відвідувачів.

Про це вже неодноразово писали й користувачі соцмереж.

"Фініта ля комедія. Бессарабський ринок повністю порожній. На весь цей величезний простір працюють 6-7 яток".

Водночас назвати Бессарабку повністю порожньою було б неправильно. Тут продовжують працювати окремі продавці, можна придбати овочі, фрукти, м'ясні продукти, соління та делікатеси. Є точки з кавою, солодощами й іншими гастрономічними пропозиціями.

Проте контраст між оновленим інтер'єром і кількістю покупців помітний.

Окремо звертаємо увагу на ціни. Наприклад, на одному з фруктових прилавків мандарини пропонували по 250–300 гривень за кілограм. Для покупця, який звик до звичайних продуктових ринків або супермаркетів, така вартість може стати причиною відмовитися від покупки.

Звісно, ціна конкретного товару залежить від сорту, походження та якості. Один цінник не дозволяє оцінити всю цінову політику ринку. Однак побачене змушує поставити питання: на якого покупця сьогодні орієнтується Бессарабка?

Чи залишається вона місцем, куди кияни можуть прийти за звичайними продуктами, чи поступово перетворюється на простір для тих, хто готовий платити більше за особливий асортимент та атмосферу?

Під час короткого спілкування одна з продавчинь згадує, що раніше ринок славився великою кількістю покупців. На запитання, чи так само людно тут тепер, відповідь уже не така оптимістична.

Однак один візит не дає можливості встановити середню відвідуваність ринку. Для цього потрібні дані адміністрації та спостереження у різні дні й години. Натомість побачене дозволяє говорити про помітну різницю між очікуваною активністю гастрономічного простору та його станом у момент нашого відвідування.

Подібну картину під час свого відвідування Бессарабського ринку побачив і краєзнавець, керівник Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ" Роман Маленков. Він звернув увагу не лише на порожні торгові місця, а й на відсутність крафтових виробників, які, на його думку, могли стати головною принадою оновленого простору.

За словами Маленкова, початкова ідея поєднати традиційний фермерський ринок, крафтових виробників і невеликий фудкорт видавалася йому перспективною. Проте, на його думку, реалізувати її не вдалося: крафтові виробники так і не стали частиною простору, а значна кількість колишніх торговців після реконструкції перейшла на інші ринки.

"Крафтярів тут не з'явилося взагалі, а це був би головний магніт. За час реконструкції значна частина минулих торгівців розійшлася по іншим ринкам і не повернулася", — зазначив він.

Маленков також поспілкувався з продавцями, які продовжують працювати на Бессарабці. За його словами, вони називали однією з головних проблем відсутність покупців. При цьому, як стверджує краєзнавець із посиланням на торговців, плата за торгове місце становить близько 200 гривень на день.

Окремо він звернув увагу на проблему паркування, хоча й не вважає її єдиною причиною нинішньої ситуації. Як приклад навів відомі європейські ринки, зокрема Бокерію в Барселоні, де відсутність наземного паркінгу безпосередньо біля будівлі не заважає великій відвідуваності.

На його думку, для Бессарабки важливішим є створення привабливої торговельної концепції, яка могла б повернути покупців і підприємців. Попри критичну оцінку нинішнього стану ринку, Маленков переконаний, що історичний простір ще можна оживити.

Понад століття торгівлі: чому Бессарабка важлива для Києва

Щоб зрозуміти нинішню дискусію навколо Бессарабського ринку, варто повернутися до його історії.

Торгівля на Бессарабській площі існувала задовго до появи відомої критої будівлі. У XIX столітті тут формувався стихійний ринок із численними ятками та торговими павільйонами.

На початку XX століття місто вирішило впорядкувати торгівлю. Будівництво нового критого ринку стало можливим завдяки коштам, які заповів Києву промисловець і меценат Лазар Бродський.

Споруду зводили протягом 1910–1912 років за проєктом архітектора Генрика Гая. Урочисте відкриття відбулося в липні 1912 року.

Для свого часу Бессарабський ринок був не просто місцем торгівлі, а сучасним інженерним об'єктом. У його підвальних приміщеннях встановили холодильне обладнання, що дозволяло зберігати продукти в належних умовах.

Архітектура будівлі також вирізнялася серед тогочасної забудови. Просторий торговий зал, металеві конструкції перекриття, великі вікна та декоративне оздоблення поєднували практичність із характерними рисами модерну.

Бессарабський ринок, 1985 рік. Фото: Хрещатик 36/ Facebook
Бессарабський ринок, 1985 рік. Фото: Хрещатик 36/ Facebook

На момент відкриття тут облаштували 31 магазин і 165 торговельних місць.

За понад століття Бессарабка пережила різні історичні періоди, зміни міської забудови та торговельних традицій. Проте її основна функція тривалий час залишалася незмінною — продаж продуктів.

Сьогодні будівля має статус пам'ятки архітектури та містобудування національного значення. Тому дискусія навколо її майбутнього стосується не лише комерційної успішності окремих закладів, а й того, яку роль історичний ринок має відігравати в сучасному Києві.

Як Бессарабку вирішили перетворити на гастрономічний простір

Ідея оновлення Бессарабського ринку виникла не вчора.

Ще у 2015 році обговорювали можливість створення тут повноцінного гастрономічного простору. До практичної реалізації масштабніших змін перейшли значно пізніше.

У 2024 році всередині будівлі розпочалися ремонтні роботи. Вони викликали дискусії серед активістів, які займаються захистом архітектурної спадщини. Зокрема, виникали питання щодо характеру робіт і необхідних погоджень.

У команді оновлення пояснювали, що історичні конструкції не змінюють, а нова організація простору має поєднати традиційну торгівлю із сучасними гастрономічними форматами.

10 грудня 2025 року оновлений Бессарабський ринок відкрився для відвідувачів.

Концепція передбачала створення 17 гастрономічних точок і бару, а також близько 400 посадкових місць. Загальний обсяг інвестицій оцінювали приблизно у 3,5 млн доларів. За словами тодішньої керівниці проєкту Наталії Джулай, понад половину цієї суми становили кредитні кошти, решту — власні вкладення учасників.

Ідея полягала в тому, щоб перетворити Бессарабку на місце, куди приходять не лише по продукти, а й за гастрономічними враженнями.

Однак уже за кілька місяців після відкриття почали з'являтися повідомлення про труднощі.

У червні 2026 року медіа писали про вихід із фудхолу кількох операторів, серед яких Gelarty, Sushi Icons і "Міністерство десертів". Також повідомлялося про припинення роботи проєкту "Витач".

Проблеми з відвідуваністю обговорювали й представники ресторанного бізнесу. Серед можливих причин називали особливості пішохідного руху поблизу Бессарабської площі, складнощі з паркуванням і недостатній потік гостей.

При цьому сам факт закриття кількох закладів ще не пояснює, що саме стало вирішальним: орендна плата, невідповідність очікувань реальному попиту, проблеми управління чи загальна економічна ситуація.

Для відповіді необхідно знати, скільки операторів працює сьогодні, які фінансові показники має проєкт та чому підприємці вирішували залишити локацію.

Своє пояснення причин невдачі гастрономічної концепції запропонував і києвознавець, дослідник історії та архітектури столиці Єгор Кравець. Він не лише спостерігав за оновленням Бессарабки, а й певний час співпрацював із командою проєкту.

За його словами, у квітні 2026 року він безоплатно допоміг організувати тематичну фотовиставку до Міжнародного дня пам'яток та підготував лекцію про історію ринку. Водночас ця співпраця дозволила йому ближче ознайомитися з організацією роботи гастрономічного простору та умовами для його резидентів.

Кравець зізнається, що спочатку підтримував оновлення Бессарабки, однак згодом засумнівався в життєздатності обраної концепції.

На його думку, однією з головних помилок стала спроба відтворити на Бессарабському ринку формат фудмаркету на Арсенальній. Адже ці локації мають суттєво різні умови.

Поблизу Арсенальної раніше було порівняно небагато закладів харчування, тому новий гастрономічний простір задовольнив наявний попит. Натомість у районі Хрещатика та Бессарабської площі вже працює велика кількість ресторанів і кав'ярень різних цінових категорій.

Крім того, Кравець звертає увагу на особливості самої історичної будівлі. На його думку, для комфортного тривалого перебування відвідувачів тут потрібні додаткові інженерні рішення, зокрема щодо температурного режиму влітку та взимку. Їхня реалізація вимагала б значних інвестицій і водночас дбайливого ставлення до автентичних елементів споруди.

Ще однією проблемою дослідник називає пішохідну доступність. Попри розташування в самому центрі столиці, Бессарабський ринок, на його думку, недостатньо інтегрований у зручні прогулянкові маршрути. Інтенсивний автомобільний рух і складні переходи не сприяють тому, щоб люди потрапляли сюди випадково під час прогулянок.

Водночас Кравець переконаний, що за таких умов гастрономічний простір міг би приваблювати відвідувачів завдяки двом підходам — винятковому асортименту або доступним цінам. Натомість, на його думку, відвідувачам запропонували переважно звичайні страви за високою вартістю.

Дослідник також наголошує на відсутності достатньої кількості автентичних виробників і пропозицій, які могли б вирізняти Бессарабку серед інших гастрономічних локацій Києва.

Проте найважливішою проблемою він вважає не лише економічні чи інфраструктурні прорахунки, а й недостатнє залучення киян до обговорення майбутнього ринку.

Кравець нагадує, що Бессарабський ринок є надбанням міської громади, а тому рішення щодо його розвитку мають ухвалюватися з урахуванням думки містян.

На його переконання, попри невдалий досвід нинішнього гастрономічного проєкту, Бессарабка має потенціал для відродження. Однак для цього власникам і управлінцям необхідно переглянути підхід до розвитку простору та залучити до обговорення майбутніх змін громадськість, підприємців і фахівців.

"Людям не пояснили, навіщо приходити": що каже Євген Клопотенко

Шеф-кухар, креативний підприємець і громадський активіст Євген Клопотенко в коментарі "Твоєму місту" розповів, що нинішні труднощі Бессарабського ринку не стали для нього несподіванкою.

На його думку, головна проблема виникла ще на етапі підготовки проєкту — коли рішення щодо майбутнього історичного простору ухвалювали без достатнього залучення громади.

"Так, для мене такий розвиток подій був передбачуваним. І головна проблема, на мою думку, в тому, що проєкт реалізували без належного діалогу з громадою", — говорить він.

Клопотенко переконаний, що перед початком оновлення варто було провести широке обговорення з киянами, підприємцями, громадськими активістами та експертами. Саме вони могли б допомогти визначити, які функції ринку потрібно зберегти, а які — розвивати.

За його словами, замість цього містяни отримали вже сформовану концепцію.

"Були якісь домовленості, контракти, після чого громаді просто представили готовий результат. І сьогодні ми бачимо наслідки", — зазначає він.

Водночас шеф-кухар не заперечує саму ідею поєднання ринку з гастрономічним простором. Навпаки, подібні формати можуть бути успішними, якщо відповідають потребам відвідувачів.

Проблема, на його думку, полягає в тому, що Бессарабка так і не запропонувала киянам достатньо переконливих причин регулярно сюди приходити.

"Людям так і не пояснили, навіщо їм приходити на оновлений Бессарабський ринок. Відвідуваність цієї локації поступово знижувалася ще до реконструкції, а нова концепція не дала достатньо причин повернутися", — пояснює Клопотенко.

Він звертає увагу й на практичні недоліки. Зокрема, за його словами, паркінг відкрили лише через три-чотири місяці після запуску оновленого ринку, а організація заїзду залишалася незрозумілою для частини відвідувачів.

Проте транспортна доступність — лише одна зі складових успішності такого простору.

"Не було й достатньо чіткої комунікації, яка б пояснювала, чим цей простір відрізняється від інших гастрономічних локацій Києва", — додає він.

І справді, Бессарабка розташована в районі, де вже працює чимало ресторанів, кав'ярень і закладів швидкого харчування. Тому новому гастрономічному простору доводиться конкурувати не лише за випадкових перехожих, а й за постійного відвідувача.

Саме тому виникає запитання: що має змусити людину повернутися сюди вдруге, втретє, зробити Бессарабку частиною свого повсякденного маршруту?

Не лише їжа: чого бракує оновленому ринку

На думку Євгена Клопотенка, одна з можливих альтернатив полягала в тому, щоб не замінювати традиційний ринок гастрономічним простором, а розвивати їх разом.

Наприклад, зберегти торгівлю звичайними продуктами, підтримати локальних виробників і водночас створити нові причини для відвідування.

"Якби з людьми порадилися, вони, найімовірніше, запропонували б зберегти традиційну торгівлю, зробити ринок доступнішим і доповнити його новими функціями", — говорить він.

Серед можливих рішень Клопотенко називає пекарню, пивоварню, кулінарні майстер-класи, мистецькі заходи та інші події.

Йдеться про простір, який не обмежується продажем готових страв, а має власну культурну й соціальну функцію.

Наприклад, людина може прийти на ринок по сезонні овочі, дорогою випити кави, познайомитися з локальним виробником або відвідати кулінарний захід. Тоді гастрономічні заклади не конкурують із традиційною торгівлею за простір, а доповнюють її.

Проте для цього потрібна не лише красива концепція, а й продумана економічна модель: доступні умови для підприємців, зрозумілий асортимент, постійна комунікація з відвідувачами та регулярні події.

І саме тут постає ширше питання: чи може історичний міський ринок бути водночас комерційно успішним і доступним для різних груп містян?

Адже якщо простір орієнтується переважно на дорогі гастрономічні продукти, він ризикує втратити частину покупців, які раніше приходили сюди за звичайними покупками.

З іншого боку, розвиток гастрономічного напряму сам собою не є проблемою. Важливо, щоб він не витісняв основну функцію ринку й мав достатній попит.

Чи можна ще врятувати нинішню концепцію

Попри те, що частина закладів залишила Бессарабку, ринок продовжує працювати. Однак питання про його подальший розвиток залишається відкритим.

Євген Клопотенко оцінює перспективи нинішнього формату досить песимістично.

"На мою думку, у нинішньому вигляді цей проєкт уже вичерпав себе. І я поки не бачу конкретних рішень, які могли б повернути відвідувачів та зробити його економічно життєздатним без суттєвого перегляду підходу", — зазначає він.

Одним із можливих напрямів змін шеф-кухар називає ширшу участь громади в управлінні ринком.

"Можливо, ситуацію могла б змінити передача ринку в управління громаді або принаймні її активне залучення до ухвалення рішень щодо майбутнього цього простору", — говорить Клопотенко.

Водночас передача управління громаді — лише один із можливих підходів, який потребував би окремого правового, фінансового та організаційного обґрунтування.

Саме тому важливо зрозуміти, які рішення сьогодні готові запропонувати адміністрація Бессарабського ринку та учасники проєкту оновлення.

Чи планують вони переглядати концепцію? Чи змінюватимуть умови роботи для підприємців? Чи проводили аналіз причин відтоку закладів? І чи існує конкретний план повернення відвідувачів?

Без відповідей на ці питання складно оцінити, наскільки нинішні труднощі є тимчасовими, а наскільки потребують принципового перегляду моделі роботи.

Житній ринок: чи може Київ уникнути повторення помилок

Дискусія навколо Бессарабки виходить далеко за межі одного ринку. У Києві триває обговорення майбутнього ще однієї історичної торговельної локації — Житнього ринку на Подолі.

Євген Клопотенко бере участь у громадській ініціативі, яка пропонує зберегти Житній ринок і переосмислити його функції.

Запропонована концепція також передбачає поєднання традиційної торгівлі з гастрономічними просторами, локальними виробниками та громадськими активностями.

Проте, за словами Клопотенка, процес реалізації наразі не просувається.

"Щодо Житнього ринку, ситуація поки залишається без змін. Ми очікуємо, що представники міської влади підготують третій проєкт рішення, який передбачатиме передачу ринку в управління громаді", — розповідає він.

За його словами, Київрада має розглянути три можливі варіанти майбутнього ринку:

  • передача в оренду;
  • продаж;
  • управління громадою.

Водночас Клопотенко стверджує, що протягом останніх шести місяців представники міської влади не контактували з його командою щодо подальшої реалізації концепції.

"Жодних нових рішень не було. Тому наразі чекаємо, коли міська влада підготує відповідний проєкт і повернеться до обговорення", — зазначає він.

Таким чином, історія Бессарабського ринку стає важливою не лише для його власного майбутнього. Вона може допомогти місту зрозуміти, яких помилок варто уникати під час оновлення інших історичних просторів.

Адже обидві локації мають не лише економічне, а й суспільне значення. І рішення про їхнє майбутнє впливають на підприємців, покупців, місцевих мешканців і загалом на міське середовище.

Що має змінитися, щоб Бессарабка знову стала місцем для киян

Історія оновленого Бессарабського ринку порушує кілька питань, відповіді на які важливі не лише для його адміністрації.

Передусім місто має зрозуміти, чи відповідає нинішня концепція реальним потребам відвідувачів. Для цього недостатньо оцінювати зовнішній вигляд простору або кількість відкритих гастрономічних точок.

Потрібні конкретні показники: відвідуваність, кількість працюючих орендарів, заповненість торгових місць, причини закриття закладів та економічні результати роботи.

Не менш важливим є питання доступності. Історичний ринок у центрі столиці може пропонувати дорогі делікатеси та авторську гастрономію, але чи залишається на ньому місце для повсякденних покупок?

Окремої уваги потребує участь громади. Якщо оновлення історичного простору впливає на його функції та доступність, містяни повинні мати можливість не лише ознайомитися з готовим рішенням, а й впливати на його формування.

Зрештою, майбутнє Бессарабки залежить від того, чи зможуть відповідальні за її розвиток запропонувати не просто нове оформлення, а зрозумілу й життєздатну модель роботи.

Щоб з'ясувати причини закриття частини гастрономічних закладів, отримати інформацію про відвідуваність оновленого Бессарабського ринку та подальші плани його розвитку, "Твоє місто" звернулося із запитом до адміністрації ринку. На момент підготовки матеріалу редакція очікує на відповідь. Ми продовжимо стежити за ситуацією та повідомимо про позицію адміністрації після її отримання.

Під час нашого візиту в торговому залі було тихо. Частина прилавків працювала, частина гастрономічних точок залишалася зачиненою, а продавці чекали на покупців.

Понад століття тому Бессарабський ринок будували як сучасний торговельний простір, що мав відповідати потребам міста. Сьогодні його знову намагаються пристосувати до нового часу.

Та головне питання залишається тим самим: чи зможе Бессарабка бути місцем, потрібним самим киянам, а не лише красивою історичною будівлею з дорогим оновленням?

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"