Непримітна вуличка, зате перспективна територія

Щоби добратися до ділянки на вулиці Хуторівка, 51 (тепер проспект Святого Івана Павла ІІ), треба звернути за мостом, що біля нижнього «Шувару», направо, піднятися ґрунтовою доріжкою, яку мешканці зробили самі, пройти невеликою площею, де можна побачити давні споруди ЛАЗу, а тоді стежинами прямувати згаданою вуличкою, на якій розташовані десять домівок. Це приватні будинки з городами. Мешканці тут організували свій вуличний комітет.

«Ми створили свій комітет, щоб захищати нашу вулицю, бо живемо тут давно і маємо право на приватизацію своїх земельних ділянок за правом набувальної давності. Мої батьки – переселенці з Лемківщини, жили тут, мали городи, сад. Ми ще в 2018 році подали документи, щоб оформити свою землю, але нам ніхто її не погоджує. Наш вуличний комітет пропонував побудувати тут завод із виготовлення сонячних панелей... І тут з'являється пан Женчак (забудовник – Ред.), який купує будинок на Хуторівці,51, де раніше мешкали чотири сім'ї, і планує будівництво... Чому тут мають бути висотні будинки? Він нас обгородить, зробить собі заїзд-виїзд для вантажних машин через подвір'я, і в нас хати потріскають», – розповідає ініціативна мешканка вулиці Галина Семигородська та показує на город, який ніяк не може приватизувати. Із її слів, мешканцям обіцяли розробити детальний план території з позначеними будинками та їхніми городами.

«Не досить того, що моїх батьків радянська влада виселила, то тепер я не можу ще й свого городу приватизувати? Виходить, що ми для влади ніхто», – знизує плечима жінка.

Із її подальшої розповіді, мешканці раніше просили надати їм в оренду невеличку ділянку, яку розчищали від сміття, щоби зробити відпочинкову зону із доріжками, тренажерами тощо, але їм відмовили. Зараз тут дикі хащі.

«Ми за те, щоби побудувати в цьому районі те, що буде на користь громаді: парк, відпочинкову зону, дитячий заклад чи той же завод із виготовлення сонячних панелей, але не будинки», – каже пані Галина.

Що відомо про цю ділянку

У вересні 2021 року в міській раді заявили, що за цією адресою почалися самовільні будівельні роботи й захоплення гектару комунальної землі, про що писало Тvoemisto.tv. Мовляв, будувати поблизу Хуторівки, 51 почали без жодних потрібних на це дозволів. Міська інспекція ДАБК розпочала за цим фактом перевірку і з’ясувала, що ТзОВ «Агрокультура Захід» подало заявку на оформлення права власності на споруди.

«Відома й поширена в Україні схема: оформляють право власності на певні споруди, відтак на підставі цього звертаються з проханням закріпити й комунальну землю у їхню власність», – коментували тоді в Інспекції ДАБК у Львові. Тоді, у вересні 2021 року, компанія «Агрокультура захід» і стала власницею цього чотириквартирного житлового будинку площею 225 м кв., гаражів і господарських будівель.

Торік у стінах ратуші зареєстрували проєкт ухвали про передачу в оренду на десять років ділянки площею 2,7646 га на Хуторівці,51 компанії «Агрокультура Захід» для будівництва й обслуговування багатоквартирного житлового будинку (орієнтовний розмір орендної плати за земельну ділянку на рік – 2 260 337 грн). Як повідомляли видання NGL.media та Zaxid.net, наразі проєкт розглянули профільні комісії землекористування та архітектури.

В проєкті ухвали мовиться, що земельна ділянка на вул. Хуторівка, 43–51 обліковується за відомчими будинками тресту «Квіти Львова», правонаступником якого є фірма «Агрокультура Захід». Відповідно до генплану міста земельна ділянка є в межах території малоповерхової та садибної забудови, частково в межах санітарно-захисних зелених насаджень, магістральних вулиць районного значення, в межах червоних ліній, вулиць і доріг місцевого значення, частково в межах території промислових підприємств.

До проєкту ухвали торік була низка зауважень. Зокрема, що більша частина ділянки є вільною від забудови і що, згідно із затвердженим детальним планом території, у межах Хуторівки й Персенківки ділянка частково розташована в зоні Г-3 (для розташування вищих навчальних закладів та закладів середньої спеціальної освіти), частково в зоні P-3 (рекреаційні зони озеленених територій загального користування) та частково в Л-1 (озеленені території).

Львівська духовна семінарія Святого Духа, що розташована поблизу, виступила проти будівництва житлового комплексу на Хуторівці, 51. В листі ректора семінарії отця Ігоря Бойка до міського голови Львова та керівників фракцій міської ради від 15 липня мовиться, що земельна ділянка межує із духовним закладом освіти, який має свою специфіку навчання та виховання майбутніх священнослужителів УГКЦ, а видача дозволу на будівництво може порушувати навчальний процес. Також земельна ділянка перебуває в озелененій місцевості, а семінаристи та мешканці мають можливість перебувати в рекреаційній зоні, що є важливим через відсутність парків та скверів поблизу.

«Із огляду на це просимо вас не допустити забудови цієї території та розглянути можливість створення парково-рекреаційної зони з об’єктами соціальної інфраструктури», – мовиться у листі ректора семінарії отця-доктора Ігоря Бойка.

За даними аналітичної платформи Youcontrol фірма «Агрокультура Захід» зареєстрована в 1996 році на вулиці Грабовського. Її керівницею є Оксана Званич, а засновником – ТзОВ «Шельф 1». Оксана Званич є керівницею фірми «Аура енергія», власником якої є згадуваний Володимир Женчак, який, за даними NGL.media, відомий як віцеголова наглядової ради ПАТ «Мульті Весте Україна 3», що володіє ТРЦ Forum Lviv. Також вона є бухгалтеркою «Галереї-центру» Ірини та Володимира Женчаків.

Підприємство «Агрокультура Захід» у коментарі «Варіантам» наголосило, що за час користування цією ділянкою платило земельний податок в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки, сплативши в міський бюджет майже 2 мільйони гривень і що після перевірки ДАБК у 2021 році вони сплатили штраф і знесли тимчасові споруди. Також пояснюють, що виготовили на ділянку технічну документацію й отримали кадастровий номер.

У фірмі кажуть, що планують побудувати тут «невеличкий» житловий комплекс, «висотність забудови якого становитиме менш ніж сім поверхів у середньому». Пів гектара землі вони обіцяють віддати під громадський простір із водоймою та відпочинковими зонами, з дитячими майданчиками. Кажуть, що з’єднають простір із озерами, які є на території УКУ. Із їхніх слів, проєкт передбачає й будівництво дошкільного закладу. Також товариство має намір профінансувати створення в школі №86, розташованої навпроти земельної ділянки, опорний центр військово-патріотичного навчання – два класи парамедицини, тир із обладнанням, а також відкритий спортивний центр.

То що робити з територією біля семінарії

Таку землю варто виставляти на аукціон, каже в коментарі Тvoemisto.tv член депутатської комісії архітектури, містобудування та розвитку територій Юрій Мартинюк від партії “Варта”:

«Не розумію, що заважає чиновникам винести на розгляд ради проєкт ухвали, де більшу частину цієї ділянки, яка і де-факто, і де-юре є вільною від нерухомості, винести на аукціон? Перед цим потрібно зробити низку юридично значущих дій, але для цього немає жодних перепон».

До речі, навпроти, на проспекті Святого Івана Павла ІІ, мають побудувати офісний кампус із креативним простором, відпочинковими зонами, садком та школою на місці виправної колонії, яку купила компанія «Девелопмент інжиніринг сервіс», що входить у групу SoftServe. Електронний аукціон, на якому проводили торги за будівлі колишньої колонії загальною площею 39,8 тис. кв. м та земельну ділянку площею 13 га, відбувся у червні 2021 року. Однак проєкт наразі заморозили через війну.

Територія біля духовної семінарії та ЛАЗу є однозначно перспективною із огляду на те, як уже змінюється цей район, каже в коментарі Тvoemisto.tv голова Комітету підприємців Львівщини депутат Андрій Дячишин. Тому до формування цієї території треба підходити комплексно.

«Ця ділянка поряд із УКУ. Якщо говорити про простір, то він належить нам усім, а не комусь одному, щоб реалізовувати свої інтереси. Зрозуміло, що є ділянки різного роду, обтяжені нерухомістю, майном людей. Приватна власність має бути недоторканною. Але треба пам'ятати, що життя в соціумі – це теж певні обмеження.

І коли я бачу ділянку, яку відводять під незначний об'єкт, то розумію, що вона могла б бути предметом аукціону. Адже якщо ми пишемо у початковій ухвалі «для обслуговування», то будиночки площею 200 квадратних метрів не потребують двох-трьох гектарів. Це ж не фермерське господарство, тим паче що решта ділянки доволі простора й незабудована», – пояснює Андрій Дячишин.

І додає, що на більшій частині ділянки в межах червоних ліній, де промальовані перспективні дороги, розв’язки, якщо й триватиме житлове будівництво, то відбудеться ущільнення й перевантаження метра квадратного людським фактором. Адже люди не живуть у комірках, їм потрібна зелена зона, відповідна інфраструктура.

«Якщо подивитися на Сихів як на цілісно сформований район, затори на Хуторівці, на проспекті Червоної Калини й на Стуса, то це вказує на те, що люди поїхали в іншу частину міста. Можливо, щоб не було таких заторів, потрібно зробити на цій землі зону відпочинку, додатковий дитячий садок, школу, культурний або офісний центр, щоби сихівці не їхали кудись на роботу чи по якусь послугу. Поряд є ЛАЗ, який перероджується. З боку Стрийської бачимо якість – житло й необхідну сферу послуг. Від моста до перехрестя Стрийської – Наукової простяглася величезна територія, яка мала бути опрацьована. Місто розвивається тоді, коли є реальний генплан, а коли на шматочки все розділене, то кожен починає робити «під себе», – наголошує депутат.

Своє звернення щодо потенційної забудови до міської ради також скерувала народна депутатка від виборчого округу №115 Наталія Піпа. Вона каже, що варто впливати на те, що саме там може з'явитися.

«Зрозуміло, що у Львові бракує житлової площі, місто густонаселене, розвивається, люди хочуть тут жити. Якщо порівнювати з Краковом, який приблизно такий самий за кількістю мешканців, то там кількість метрів квадратних житла у 2,5 раза більша. Далі треба дивитися, як будувати. Хащі в місті – теж недобрий варіант, коли територія занедбана. Має бути план розвитку території. Зрештою, багато залежить від забудовника. Є ті, що виконують інвестиційний план, а є ті, що його ігнорують», – вважає вона.

Христина Гоголь

Фото авторки, обкладинка: Львівська Архиєпархія

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.