До львівського онкоцентру приїжджають пацієнти з різних областей, і за останній рік медзаклад суттєво змінився. «Твоє Місто» побувало в ньому й дізналося про новітні методи діагностики та лікування раку, про плани, а також запитало в пацієнтів і гендиректора, чи доводиться хворим за щось платити.

«Мали б гріх, якби щось таке сказали»

Ми зустріли трьох випадкових пацієнтів і вони здивували відповідями: усі троє позитивно говорять про персонал та лікарів онкоцентру. Кажуть – ставлення добре і на винагороду не натякають.

Два роки тому тут ходили легенди, що «самі пацієнти привчають лікарів до хабарів», а пацієнти ділилися тим, скільки коштів доведеться платити за операції, про що ми писали тут.

Бачимо у вестибюлі подружню пару старшого віку. Анатолій в лікарні другий тиждень, дружина Віра постійно перебуває разом з ним.

«Я за професією медсестра, п’ятдесят років пропрацювала в лікарні. Бачу, що люди тут стараються, – додає пані Віра. – Працювати з пацієнтами дуже важко. А тут ще й усі пацієнти складні. До нас дуже добре поставилися. Мали б гріх, якби щось таке сказали».

Ідемо вестибюлем далі, бачимо ще одного пацієнта. Окрім того, чому він опинився в цьому центрі, також запитуємо про гроші. Це пан Василь, який поспішає на МРТ. Він каже, що йому робили операцію в урологічному відділенні. У нього рак нирки, тому її видалили. «Все пройшло добре. Від обстежень до операції, і тепер йду на поправку», – запевняє він.

Читайте також: «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні

А пані Ніна, в якої тут лікується чоловік через рак горла, розповідає, що йому вже також зробили складну операцію:

«Ми з Івано-Франківська, у львівський онкоцентр приїхали тому, що в нас таких операцій не роблять. В лікарні вже два тижні. Одразу після операції все харчування було через зонд, тому що чоловік не міг ковтати».

На питання про те, чи доводилось їм платити за ліки, жінка відповідає, що ні. За операцію, стверджує пані Ніна, також.

Приймальне відділення лікарні – це своєрідна брама, через яку щороку проходять понад 15 000 пацієнтів. Тут перепроєктували маршрути пацієнтів, створили простір для перебування родичів онкохворих, влаштували безбар’єрні зони для людей з інвалідністю тощо.

До речі, також в центрі планують створити терапевтичний сад для відновлення пацієнтів, а нещодавно там відкрили «Онкоінфохаб» – платформу, де можна дізнатися про те, як проходить лікування та реабілітація після терапії.

Разом з оновленим приймальним покоєм в онкоцентрі відкрили відділення відновного лікування та реабілітації. Тут працює команда фахових лікарів: логопед, ерготерапевт, психолог, фізичний терапевт, лімфолог, що лікують хронічні набряки, які виникають через порушення відтоку лімфи.

За перше півріччя 2025 року реабілітацію тут пройшли понад 100 пацієнтів.

Вартість модернізації простору обійшлася в понад 22 мільйони гривень, з яких близько 12 мільйонів – із бюджету області, решта – кошти онкоцентру. Ще до трьох мільйонів гривень онкоцентр вклав у професійне обладнання відділення реабілітації.

Чи купують ліки пацієнти і що каже головний лікар

Олег Дуда, генеральний директор Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру, на цій посаді трохи більше ніж рік. Судячи з того, що розповіли «Твоєму місту» люди, які лікуються в онкоцентрі, і з того, що можна побачити на власні очі, за цей час тут багато що змінилося.

Але питання, що хвилює багатьох, залишається: чи купують пацієнти ліки за свої гроші, попри законтрактовані договори онкоцентру з НСЗУ в межах Програми медичних гарантій, якими передбачене надання ліків безплатно?

«На 100% забезпечити ліками завжди складно. Усе залежить від поставок та закупівлі препаратів ДП «Медичні закупівлі України», – пояснює Олег Дуда. – У МЗУ також бувають різні обставини, є різні постачальники. Є ще такий фактор, як війна… У нас був випадок, коли препарати запізнилися, бо був удар по складах у Києві. І не було логістики, щоби ці препарати привезти до Львова. Буває, що між поставками утворюється проміжок або немає якогось препарату, але ми стараємося закрити всю потребу в стандартній хіміотерапії, щоб людина отримувала лікування. Наші основні ліки – препарати для хіміотерапії. Ми витрачаємо десятки мільйонів гривень на їх закупівлю, на забезпечення ними пацієнтів».

Олег Дуда пояснює: колись було так, що ліків не вистачало, і пацієнт біг у аптеку. Зараз, каже він, це також часом буває, але значно рідше. У 2024 році через ДП «Медичні закупівлі України» онкоцентр отримав ліків на 80 мільйонів гривень, ще на 20 мільйонів закупив самотужки. Щодо хіміотерапії центр закрив потребу на 99%:

«Але є один-два препарати, які не пройшли ліцензування. Завжди можна чути, що їх немає, що їх не можна купити в мережі. На жаль, не завжди один препарат можна замінити другим. В онкології бувають ліки, що не мають аналогів».

Водночас, зі слів співрозмовника, на фармринку з’явилися дорогі інноваційні препарати для імунотерапії при лікуванні онкозахворювань. Саме їх не вистачає:

«Вони надто дорогі, тому зробити їх безкоштовними в межах Програми медичних гарантій через Національну службу здоров'я України для держави фінансово дуже складно. Така ситуація не тільки в Україні. Не може держава повністю забезпечити потребу в дорогих ліках. Хоча є різні програми, які дозволяють ці препарати отримати. У нас діє обласна програма для військових. Вони в нас отримують один із декількох таких препаратів. Загалом ціна імунотерапії залежить від її типу, препарату, стадії захворювання, кількості курсів та реакції пацієнта».

Як зруйнувати схеми закупівлі ліків

Яким би великим і різноманітним не був перелік основних лікарських засобів, які купує ДП «Медичні закупівлі України» для лікарень, є гостра потреба в ліках, які до нього не входять. Особливо це стосується вузькоспеціалізованих лікарень, лікарень з інноваційними методами лікування, які зосереджені на лікуванні певних захворювань, як онкоцентр.

Запитуємо в Олега Дуди, чи є спосіб уникнути схем у закупівлі ліків, коли їх придбавають за вищою ціною, а отриману вигоду замовник з постачальником ділять між собою у вигляді відкатів, та як зруйнувати ці схеми.

«Насправді бачимо, що все більше препаратів купують через «Медичні закупівлі України», – пояснює Олег Дуда. – Бачимо, як це працює в інших країнах. Лікарня там майже не закуповує ліки самостійно, а просто їх отримує і так покриває потребу в препаратах. Цього року ми вже понад 50% ліків для хіміотерапії отримуємо з міністерства».

Львівська онколікарня на Гашека / Фото: Твоє місто

А для закупівлі ліків лікарнями є інноваційний майданчик Prozorro Market. Там панує велика конкуренція між постачальниками, що підвищує доступність лікарських засобів для пацієнтів. Закупівлі через е-каталог знижують корупційні ризики і дозволяють стандартизувати й пришвидшити процедуру закупівель, каже він.

Prozorro Market схожий на звичайний інтернет-магазин. Це цифрові закупівлі. Замовник обирає товар із каталогу, а постачальник, який пройшов відбір, продає його за ціною, вказаною в пропозиції. Це дає змогу швидко закуповувати ліки за найнижчими цінами і створює бар’єри для укладання схем.

Програма медичних гарантій: чи вистачає коштів на лікування?

Тариф на медичні послуги, закладений в пакеті НСЗУ, має гарантувати безкоштовне лікування пацієнтам. Та чи насправді цей тариф повністю покриває всі потреби?

«Практично так, – погоджується Олег Дуда. – Є пакети НСЗУ, що не покривають повністю потреби, і я мушу це визнати. І є пакети, що покривають. Справа у коштах. Якби був їх надлишок, пакети розраховувалися би інакше. Така проблема є у кожному лікувальному закладі. Тому держава дозволяє нам платні послуги. Там, де лікування не покривається пакетом, і ми це визначаємо, можемо робити це платно. Але ми стараємося максимально використовувати пакетні кошти».

За Програмою медичних гарантій 2025 року тариф на онкологічні операції в стаціонарі становить 8735 гривень. Далі, залежно від коригуючих та вагових коефіцієнтів, кожна операція має свою конкретну ціну – це видно у звітах НСЗУ.

«Чи покриває ця ціна реальні витрати? За нашими розрахунками, деякі онкологічні операції покриваються повністю, частина – лише частково, а окремі взагалі не компенсуються тарифом, зокрема складні високовартісні втручання, такі як інтраопераційна методика HIPEC. Якщо ж врахувати ще й амортизацію хірургічного обладнання та інструментарію, то ці витрати також не покриваються тарифом. А з огляду на рівень інфляції та зростання цін на медичні матеріали, фінансовий результат може бути негативним», – зазначає Олег Дуда.

Гендиректор каже, що в онкоцентрі розуміють нинішні реалії, тож незважаючи на чинні тарифи, проводять повний спектр необхідних онкологічних операцій для пацієнтів.

«Водночас маємо сподівання, що в подальшому онкохірургія буде виокремлена як самостійна послуга у межах пакету «Хірургія», або ж буде сформовано окремий пакет для онкохірургічноїдопомоги. Також очікують, що тарифи будуть переглянуті і запроваджено коригуючі коефіцієнти для онкологічних оперативних втручань, зазначає директор онкоцентру».

Променева терапія: пухлина під прицілом

За рік, що минув, тобто відколи Олег Дуда очолив онкоцентр, тут реалізували декілька проєктів, які стосуються придбання нового інноваційного обладнання. Зокрема, відкрили оновлене радіологічне відділення. Це одне з найстаріших відділень онкологічного центру, де тривалий час не було ремонтів і були зовсім не ті умови, в яких мають перебувати пацієнти, котрі отримують дороге й унікальне лікування на лінійних прискорювачах:

«У нас справді з’явилося багато інноваційного обладнання. Завдяки МОЗ ми отримали новий комп’ютерний томограф моделі GE Revolution Maxima Healthcare американського виробництва, що має високу роздільну здатність. Нове обладнання дасть можливість якісно діагностувати пацієнтів, а також зменшить час очікування діагностики та планування променевої терапії. Адже на КТ ми не тільки діагностуємо, а ще й плануємо променеву терапію, розраховуємо дозу опромінення і визначаємо саму мішень».

Також львівський онкоцентр отримав надсучасний магнітно-резонансний томограф, який дозволяє візуалізувати структуру тканин у 3D, що допомагає виявляти навіть найменші новоутворення та метастази, а також оцінювати їх розмір і поширення. Цей МРТ використовують для точного планування лікування, як-от хіміотерапія і променева терапія, а також для моніторингу ефективності терапії та спостереження за динамікою хвороби.

«Ми отримали лінійний прискорювач і вже його імплементували, – веде далі Олег Дуда. – Сучасний лінійний прискорювач – це високоточний апарат для променевої терапії, який дозволяє ефективно знищувати ракові клітини з мінімальним впливом на здорові тканини. Сподіваюся, 15 листопада ми візьмемо на цей прискорювач першого пацієнта. Маємо ще один прискорювач від МОЗ, готуємо під нього бункер».

Це буде вже четвертий прискорювач у центрі. Також завдяки бюджетним коштам, виділеним обласною владою, лікарня отримала два надсучасні апарати – апарат для брахітерапії, який застосовується в онкогінекології, а також для лікування раку грудної залози та раку простати. Запрацювала в центрі й близькофокусна рентгенотерапія для лікування раку шкіри. Тобто замість операції можна робити опромінювання поверхневих пухлин.

Новий центр ендоскопії та скринінг

У львівському онкологічному центрі в червні цього року почав діяти центр ендоскопії, який дозволить щорічно проводити до 5 тисяч досліджень для раннього виявлення онкопатологій.

«Ми пишаємося ним, тому що це дозволяє робити надсучасну стерилізацію ендоскопів, – наголошує Олег Дуда. – Ендоскопія відіграє головну роль у виявленні онкологічних захворювань на ранніх стадіях, що дозволяє провести біопсію для підтвердження діагнозу та призначити ефективне лікування. Видаляємо також маленькі та мікропухлини, які можна забрати ендоскопічно. Це травматична історія, інвазивна процедура, тож ми хочемо, щоби пацієнти проходили її безпечно, не отримуючи зараження».

Також уже готовий проєкт скринінгового центру. Скринінгу популяційного, який є в Німеччині, в Україні поки що немає. А те, що є мамографи, не означає, що є скринінг, пояснює співрозмовник. Популяційний скринінг – це коли обстежуються 80–90% жінок, як у Німеччині:

«Тоді скринінг дає свої результати. Проходити обстеження можуть якнайбільше жінок. Треба ламати стереотипи, що онкоцентр – це про невиліковні хвороби і смерть. Навпаки, це про життя і здоров’я. Тому треба робити регулярні обстеження, щоби переконатися, що людина абсолютно здорова».

Крім того, в онкоцентрі почали розробку проєкту сучасної реанімації. Вона передбачає оновлення обладнання. А ще в планах оновлення всього ліжкового фонду лікарні.

Коли у Львові буде центр ядерної терапії

Гендиректор онкоцентру каже, що вони планують розвивати ядерну терапію. МОЗ уже закупив два циклотрони, один із яких передбачений саме для них. Циклотрон – це апарат, який робить радіофармпрепарат для дослідження пухлин і лікування раку.

ПЕТ КТ – це сучасна діагностика, коли пацієнту вводять радіофармпрепарат, що накопичується в пухлині, яку потім видно на сканері КТ. В Україні є три такі циклотрони. І всі вони в столиці. Пацієнт із львівської області має їхати або до Києва, або до Кракова, де є найближчий ПЕТ КТ.

«Створивши радіофармпрепарат фтордезоксиглюкозу, зможемо діагностувати рідкісні пухлини й метастази, спостерігати за динамікою та ефективністю лікування – зменшується пухлина чи ні. Зможемо робити радіофармпрепарат для лікування раку простати. Це інноваційний метод лікування раку, при якому лікарські препарати діють точково на молекулярні мішені всередині злоякісних клітин, – пояснює Олег Дуда. – На відміну від хіміотерапії, яка впливає на всі клітини, що швидко діляться, таргетні препарати діють саме на клітини пухлини, блокуючи їх ріст, поділ та поширення».

Найскладніше – змінити старе мислення персоналу

«Наступний крок – радіохірургія, – каже Олег Дуда. – Ми готові її впроваджувати. Для цього нам потрібен бункер і обладнання. Бункер уже проєктуємо. Розробляємо проєкт під радіохірургію і будемо шукати бюджетні кошти на різних щаблях і ланках, в різних галузях: від місцевої до державної влади та благодійників».

Кіберніж – один із підвидів радіохірургії. Він може лікувати пухлини будь-де, найчастіше пухлини в голові, бо туди важко дістатися.

На лінійному прискорювачі для лікування раку знадобиться 20 сеансів, можливо, навіть 30. А на цьому апараті можна здолати пухлину за один-три, але не за 30 сеансів, пояснює Олег Дуда:

«Дуже великий відсоток одужання. Потрібна висока доза – така, яку можна отримати, по суті, за 20 разів, підвести її до пухлини. Ця доза є небезпечною для навколишніх здорових тканин, тому її треба спланувати дуже точно. Це і є високоточна радіохірургія».

Гендиректор зізнається: найбільший виклик сьогодні – оновлення підходів і формування нової культури мислення всередині команди.

«Найскладніше змінити старе мислення на сучасне. Певний, що до кінця нам це ще не вдалося. Але ми стараємося, тому й далі будемо формувати команду, яка вболіває за пацієнта. Хочу, щоб кожен хворий виходив звідси здоровим і з теплим словом про працівників онкоцентру. Адже лікують не тільки препарати і сучасне обладнання, а й ставлення.

Часто кажуть, що у Львові є конкуренція між медзакладами за пацієнтів. Проте ми не боремось за пацієнта – ми працюємо для того, щоб він мав довіру до нас і впевненість у нашій компетентності. Наша мета – щоб кожен, хто звернувся до Львівського онкоцентру, отримав повну, послідовну та якісну медичну допомогу. Ми розвиваємо замкнутий цикл, тобто найбільш повний і сконцентрований в одній лікарні - цикл онкодопомоги – від профілактики та ранньої діагностики до спеціалізованого лікування, реабілітації та спостереження. Такий підхід дозволяє забезпечити безперервність і наступність медичної допомоги, а також підвищити ефективність лікування та якість життя пацієнтів».

Наталя Меркулова

Фото: Твоє місто

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.