«Працюємо з найболючішими проблемами»

Резолюція 1325 «Жінки, мир, безпека» актуальна для всієї України, а не лише для Львівщини. Ми живемо в умовах війни, яка триває вже одинадцятий рік, тож імплементація основних принципів резолюції – спрямованих передусім на підтримку й захист жінок, які страждають від наслідків війни, – є надзвичайно важливою.

Коаліцію «1325 - Львівщина» створили у листопаді 2023 року. Це найбільша така в Україні. До її складу нині входять 57 учасників і учасниць: 40 представників громадських організацій, 5 – від органів місцевої влади та депутатського корпусу, 4 – від освітніх і комунальних закладів, 8 – від сектору безпеки та оборони. Коаліція залишається відкритою для нових членів і спільної роботи, наголошують її організатори.

Коаліція «1325 - Львівщина» визначила кілька найболючіших проблем, з якими планує працювати. Серед них – працевлаштування ветеранок після повернення з війни, допомога у пошуку роботи жінкам-вимушеним переселенкам, інформаційна підтримка родин, що постраждали від насильства, а також навчання і перенавчання працівників сектору безпеки та оборони – зокрема ДСНС і патрульної поліції.

Як пояснює Любов Максимович, голова ГО «Центр “Жіночі перспективи”», секретаріат Коаліції «1325 - Львівщина» у пріоритеті – розвиток людиноцентричного підходу серед фахівців безпекового сектору. «Нам важливо, щоб ті, хто надає допомогу, були чуйними й ставили в центр уваги людину, її потреби та цінності», – підкреслює вона.

Системності у роботі вдалося досягти завдяки об’єднанню зусиль представників громадських організацій, благодійних фондів, органів місцевого самоврядування. Як зазначає Неля Васюта, голова ГО «Центр допомоги сім’ям учасників АТО» та депутатка Львівської міськради, спільна робота почалася з координації напрямків діяльності.

«Ми обговорили, хто за що відповідає, створили робочі групи й почали діяти», – розповідає Неля Васюта.

Лише за минулий рік вони залучили 18 мільйонів гривень донорських коштів на реалізацію обласного Плану дії Резолюції 1325. Найбільшим донором став Український жіночий фонд, який підтримують уряди Нідерландів, Великої Британії та Канади.

Щороку в Україні від домашнього насильства гине близько 600 жінок

За словами Нелі Васюти, статистика свідчить про зростання кількості випадків домашнього насильства. Хоча Коаліція «1325 - Львівщина» загалом працює над протидією ґендерно зумовленому насильству, домашнє насильство є невід’ємною частиною цієї проблеми.

«Попри те, що проводиться чимало превентивних заходів, потрібно більше уваги приділяти інформуванню суспільства та роботі з кривдниками, аби запобігати насильству», – зазначає Неля Васюта. – «Досвід показує, що в громадах ще бракує організацій, здатних надавати достатню допомогу постраждалим. Ця робота лише набирає обертів, і зараз кілька організацій Коаліції активно розвивають цей напрям».

Завдання організацій, що входять до Коаліції, – інформувати про існування кризових кімнат та допомагати жінкам дізнаватися, куди постраждалі від насильства можуть звернутися, пояснює Неля Васюта.

«Багато жінок просто не знають про існування кризових кімнат – і саме тому так важко розірвати коло насильства, – каже вона. – Багато жінок, які подають заяви про домашнє насильство, зрештою їх забирають, бо не мають, куди піти. Вони змушені повертатися до свого кривдника, який спершу вибачається, “кається”, а згодом усе повторюється. Це замкнене коло розірвати надзвичайно складно».

У Коаліції зараз розмірковують, як зробити інформацію про доступні притулки більш відкритою та доступною – зокрема, планують поновити інформаційні кампанії у міському електротранспорті.

За даними Програми розвитку ООН, щороку в Україні від домашнього насильства гине близько 600 жінок, і у понад 80% випадків агресорами є чоловіки. Про це повідомляє Любов Максимович, секретаріат Коаліції «1325 - Львівщина».

За її словами, у межах діяльності Коаліції було проведено масштабну інформаційну кампанію про те, як протидіяти домашньому насильству. Вона охопила понад 165 тисяч людей. «Це сприяло зростанню довіри населення до структур, які займаються превенцією та протидією насильству», – зазначає Любов Максимович.

У результаті зросла і кількість звернень до поліції: лише у 2024 році зафіксовано 8 800 випадків повідомлень про домашнє насильство.

За словами Любові Максимович, Коаліція проводить численні тренінги для працівників поліції. Адже саме вони найчастіше першими реагують на випадки домашнього насильства – їх викликають сусіди, родичі або знайомі, і за протоколом саме правоохоронці мають надати потерпілій жінці необхідну інформацію про подальші дії.

«У Львівському державному університеті внутрішніх справ ми провели інтерактивні тренінги для курсантів і працівників патрульної служби, присвячені темі подолання насильства в сім’ї, – веде далі співрозмовниця. – Під час занять учасники отримували практичні знання, яких немає в підручниках: ми розглядали ситуаційні кейси морального, фізичного та матеріального насильства, застосовували інтерактивні методики, що підвищують ефективність реагування на такі випадки».

«Це був прорив», або як жінок навчали «чоловічим» професіям і не тільки

Однією з особливостей Львівщини є те, що в область переїхало багато людей, які рятувалися від війни. Більшість із них працювали в індустріальних регіонах – на великих підприємствах, у металургії, видобутку чи переробці вугілля. І коли вони опинилися в регіоні, де таких виробництв майже немає, постало питання: як знайти роботу з їхнім досвідом?

«Цих людей потрібно було перенавчати, щоб вони здобули нову професію, затребувану сьогодні на ринку праці, – пояснює Любов Максимович. – Це був для нас справжній виклик: як швидко допомогти людині перекваліфікуватися, якщо програм швидкої підготовки майже немає? Ми вирішили залучити до цього процесу професійно-технічні коледжі, адже люди не можуть дозволити собі п’ять років навчання. Вони хочуть опанувати новий фах за кілька місяців і почати працювати».

За її словами, наступне завдання Коаліції «1325 - Львівщина» – з’ясувати, які саме спеціальності зараз найбільш затребувані на Львівщині, де є можливості для гідного працевлаштування і стабільної зарплати.

За словами Любові Максимович, Коаліція «1325 - Львівщина» у співпраці з центрами зайнятості, навчальними закладами та іншими партнерами розробила короткотермінові курси, орієнтовані на запити працедавців і потреби тих, хто шукає роботу.

У межах програми, яку підтримав Український жіночий фонд у рамках Резолюції 1325 «Жінки. Мир. Безпека», цього року на Львівщині пройшли перенавчання понад 156 осіб – серед них члени сімей військовослужбовців, ветеранів та внутрішньо переміщені особи.

«Це були безоплатні курси з пошиття дизайнерського одягу, курси перукарів, майстрів ручного вишивання на ексклюзивних виробах, курс SMM для учасників бойових дій, дружин загиблих військових та жінок-переселенок, – розповідає Любов Максимович. – Також були курси водіння легкових авто. У багатьох жінок із родин військових чоловіки пішли на фронт, залишився бізнес, а вони не можуть його продовжити, бо не вміють водити й не є гнучкими в часі. Дуже великий попит був саме на курс керування автомобілем. Можливо, у майбутньому ми навчатимемо водити вантажівки, трамваї чи тролейбуси. Чому б і ні?»

Популярність мав курс масажу для жінок із ветеранських родин та ВПО. «В умовах війни це шанс отримати новий фах і стабільну роботу. Ця спеціальність дуже затребувана, і всі наші учасниці після навчання успішно працевлаштувалися та зараз працюють у цій сфері».

За підтримки Українського жіночого фонду у співпраці з Львівським центром професійно-технічної освіти та Державною службою зайнятості було організовано навчання першої жіночої групи за програмою «Оператор БПЛА».

«Це був не просто курс, а справжній прорив, адже ще донедавна ця сфера вважалася суто чоловічою. Дівчата, сповнені рішучості, опановували основи FPV та навігації, вчилися керувати дронами в екстремальних умовах і відточували навички як на симуляторах, так і в реальних польових умовах», – розповідає співрозмовниця.

Навчання на всіх курсах є безкоштовним для учасниць, однак за цим стоїть масштабна робота Коаліції «Львівщина 1325» та громадської організації «Центр “Жіночі перспективи”»

За словами Любові Максимович, фінансування забезпечують донори через громадські організації. Команда спершу аналізує ринок праці, зокрема спеціальності які мають попит і скільки людей потрібно навчити. Потім розробляють грантові програми, шукають донорів, оголошують тендери та обирають найкращих провайдерів або компанії, фахівці яких проводять навчання для жінок із сімей військовослужбовців і переселенок.

З фронту – до лікаря: як жінки-військові отримують медичну допомогу без затримок

Неля Васюта, очільниця ГО «Центр допомоги сім’ям учасників АТО», що входить до Коаліції, розповіла про проєкт «Медична Львівщина Захисницям», створений спільно з Першим жіночим ветеранським простором ReHub, яким керує Марія Петришин, та ГО «Родини полеглих Героїв Львівщини», засновницями якої є Гелена Білик та Вікторія Родич.

Проєкт виник через численні запити від жінок-комбатанток. Вони хотіли, щоб під час коротких відпусток з фронту могли швидко пройти обстеження та отримати якісне лікування. Пріоритетом стала діагностика у гінеколога, мамолога, нефролога, а також лікування хронічних загострень.

За словами Нелі Васюти, основною проблемою було те, що військові жінки зверталися до звичайних поліклінік за місцем проживання, де запис на прийом часто був за місяць. Тоді як відпустка триває лише 10–12 днів. Крім того, для учасниць бойових дій важливою була анонімність та збереження особистих даних, адже траплялися випадки упередженого ставлення у звичайних медичних закладах.

У процесі реалізації проєкту стало очевидним, що існує запит і з боку медичної спільноти: як правильно контактувати з жінками-військовими, ветеранами та їхніми родинами, щоб уникати можливих конфліктів.

У відповідь на це команда проєкту додала ще один компонент – тренінги для медичних працівників. Як розповідає Неля Васюта, ці заняття проводили вже не в межах проєкту, а власними ресурсами організації.

Наші експертки відвідували медичні установи та надавали рекомендації та поради, як уникати конфліктів у роботі з військовими. Наприклад, якщо військовий чи військова приходять до медзакладу не у формі і просять певну послугу, їм можуть відповісти: «Прийдіть через місяць». Але вони пояснюють, що не можуть чекати так довго. Жінка-комбатантка при цьому може не хотіти розкривати свій статус перед усією чергою, і це її право.

У таких випадках вони рекомендують розмістити інформацію про можливість обслуговування військових поза чергою. Для вирішення цієї ситуації Коаліція «1325 - Львівщина»рекомендувала розмістити інформацію про можливість обслуговування військових поза чергою. У великих медичних закладах, таких як 1-ше та 2-ге ТМО, тепер є окремі працівники, які супроводжують військових: заводять їх на діагностику та до кабінетів лікарів, щоб вони не стояли в чергах. Це дозволяє жінкам, які приїхали з фронту, отримати необхідну допомогу без зайвого стресу, адже за тиждень їм знову доведеться повертатися у зону бойових дій.

У межах проєкту «Медична Львівщина Захисницям» підписано 41 меморандум з медичними закладами Львова та області різних форм власності.

Як зазначає Неля Васюта, зараз на лікуванні у Львівському онкологічному регіональному лікувально-діагностичному центрі перебуває чинна військовослужбовиця, а також дружина військового та волонтерка, за здоров’я яких борються фахівці медичного закладу.

Часто ветеранкам важко повертатися на попереднє місце роботи

Людина, яка повертається з фронту, має певну кількість психологічних бар’єрів. За даними психологів, приблизно 65–80% тих, хто повертається з війни, не хочуть працювати на попередньому місці роботи і прагнуть змінити вид своєї діяльності.

«Коли ми запитуємо ветеранок, чому вони не хочуть повертатися на колишню роботу, кожна називає різні причини, – зазначає Неля Васюта. – Хтось не може знайти спільну мову з колегами, адже у команді є ті, хто не воював і не розуміє досвіду людини з фронту. Дуже часто ті, хто повернувся з війни, шукають підтримувальне середовище. І навіть не так важлива для них зарплата, як те, щоб працювати серед однодумців».

Водночас багато організацій, особливо ті, що працюють під час повномасштабного вторгнення, адаптують робоче середовище для учасників та учасниць бойових дій. Часто це бізнеси самих військових, які готові приймати на роботу ветеранок і ветеранів.

Мати понад рік не знала, що сталося з її сином-військовим…

Ще один виклик, який потребує комплексного та системногореагування, – робота з родинами осіб, що зникли безвісти. Це надзвичайно болюча тема, адже вдови та матері, часто не знають, куди звертатися.

Коаліція «1325 - Львівщина» напрацювала рекомендації та алгоритм дій для таких родин, щоб вони могли шукати своїх близьких і отримати підтримку на всіх етапах.

«Найбільше вразило звернення матері, яка понад рік не знала, що сталося з її сином-військовим. Вона не отримувала офіційних повідомлень, лише чула від побратимів, що він може бути у полоні. Ми допомогли жінці пройти всі бюрократичні сходинки, підтвердити полон через компетентні органи та отримати роз’яснення щодо подальших кроків».

Про об’єднання зусиль заради допомоги

Проєкт «Сильні жінки», спрямований на надання психологічної, емоційної та професійної підтримки, реалізували за підтримки Львівської обласної військової адміністрації та Українського Жіночого Фонду. Учасницями проєкту стали військовослужбовиці, а також представниці Національної поліції, Державної прикордонної служби та ДСНС.

Недавно у співпраці з Львівською міською радою Коаліція «1325 - Львівщина» провела форум жіночих громадських організацій, у рамках якого організували ярмарок організацій Під час форуму учасниці представили свою діяльність та послуги для мешканців громади. Захід сприяв налагодженню контактів, обміну досвідом і підвищенню поінформованості людей про доступні послуги від громадських організацій, які входять до Коаліції та підтримують жінок.

Як розповідають представниці громадських організацій, у Коаліції створено свій канал спілкування, до якого долучені всі учасники. Це дозволяє оперативно реагувати та надавати практичну допомогу і підтримку саме тим, хто її найбільше потребує.

«Цінність Коаліції «1325 - Львівщина» полягає в тому, що ми можемо одразу знайти експертів/ток серед наших членкинь, а не шукати контакти в телефоні чи в Google, – зазначає координаторка. – Наприклад, по якісну допомогу психолога для родини, де з полону повернувся військовий, можна звернутися до конкретної учасниці, яка надає ці послуги безкоштовно. Якщо жінка, яка роками страждає від насильства, хоче знайти роботу, ми допомагаємо їй через кар’єрний хаб: складаємо резюме, готуємо до перших співбесід і контактуємо з роботодавцями».

Такий підхід дозволяє Коаліції «1325 - Львівщина» швидко надавати практичну допомогу і підтримку саме тим, хто її найбільше потребує.

Коаліція «1325 - Львівщина» ефективна ще й тому, що за одним круглим столом учасниці можуть розв'язувати питання швидше та результативніше, ніж якби працювали окремо у своїх кабінетах. За словами Любові Максимович, її суть саме у вчасному та ефективному реагуванні на виклики.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав