Редакція «Твого міста» ще кілька тижнів тому намагалася зібрати за одним столом усіх, від кого залежить зимова готовність столиці. Ми запрошували до відкритої розмови представників КМДА, КМВА та районних державних адміністрацій – говорити про укриття, про готовність транспорту, пунктів незламності, метро до тривалих відключень світла. Втім, долучитися до дискусії ключові спікери наразі так і не були готові.

Попри це, тема не зникла й не стала менш важливою. Тож замість живої дискусії редакція звернулася до міських структур із офіційними запитами і отримала письмові відповіді.

Ми розуміємо – не вся інформація про стан критичної інфраструктури може бути публічною. Водночас у цьому експлейнері зібрали все, чим міська влада поділитися. Йдеться про те, чи здатна критична інфраструктура столиці працювати в складних умовах, як місто діятиме у разі тривалих відключень електроенергії, що з громадським транспортом, метро та укриттями, а також про пункти незламності й резервне живлення у школах та лікарнях.

Опалення

Поточна ситуація

Як розповіли у КМДА на запит «Твого міста», перед початком зими в Києві провели підготовку багатоквартирних будинків до опалювального сезону. За даними районних адміністрацій, керуючі компанії виконали базові роботи, які мають зменшити ризик аварій і втрат тепла.

Міська влада доповідає, що у будинках відновили опалення на сходових клітинах, відремонтували або замінили теплоізоляцію труб опалення та гарячої води, підготували під’їзди до зими. Усі ці роботи профінансували з коштів, які мешканці сплачують за утримання будинків — за статтею «поточний ремонт».

Умовне фото

Опалювальний сезон у місті стартував поетапно. З 3 жовтня тепло почали подавати до лікарень, закладів культури, спорту, дитсадків, шкіл та соціально-медичних установ — за заявками самих споживачів. З 29 жовтня опалення почали підключати в житлових будинках, незалежно від форми власності.

Станом на середину грудня всі дитячі садки та медичні заклади під’єднані до централізованого опалення. Єдиний виняток — ліцей №108 у Голосіївському районі, де триває ремонт. Навчання там відбувається дистанційно, а завершити роботи планують до кінця грудня.

Із майже 11,6 тисячі багатоквартирних будинків, які отримують тепло від централізованих мереж, без опалення залишаються сім.

Два з них — у Солом’янському районі — зазнали серйозних пошкоджень унаслідок ракетно-дронових атак, мешканців звідти відселили, і підключення до мереж не планується. Ще п’ять будинків не підключені через наслідки обстрілів (відновлення вікон) та заборгованість за енергоносії перед НАК «Нафтогаз».

Як місто реагуватиме на аварії

Як пояснюють у КМДА, для реагування на аварійні ситуації в районах цілодобово працюють диспетчерські служби. У кожній житлово-експлуатаційній дільниці сформовані ремонтні бригади з необхідними матеріалами, інструментами та технікою. Місто також координує роботу з енергопостачальними компаніями та їхніми аварійними службами, щоб у разі потреби швидко залучати додаткові ресурси.

Окремо передбачені сценарії на випадок масштабних збоїв. Якщо через надзвичайну ситуацію зникає холодне водопостачання, у місті можуть підключати бювети за допомогою генераторів і організовувати підвіз води. Для резервного живлення систем водопостачання, водовідведення та теплопостачання підготовлено 300 генераторів загальною потужністю понад 50 МВт, а також 51 мобільну котельню. У разі аварій вони можуть тимчасово забезпечувати теплом лікарні та інші критично важливі об’єкти.

Транспорт

Наземний транспорт

КП «Київпастранс» затвердило окремий план роботи міського транспорту на осінньо-зимовий період 2025–2026 років. Він охоплює як інфраструктуру, так і рухомий склад.

Реагування на аварії та надзвичайні ситуації

«Київпастранс» організував постійний оперативний зв’язок з аварійно-відновлювальними службами та іншими комунальними підприємствами міста. У разі погіршення стану доріг, пошкодження інфраструктури чи інших ситуацій, які заважають руху транспорту, інформацію передають для швидкого усунення проблем.

Фото з відкритих джерел

У КП запевнили, що на випадок надзвичайних ситуацій підприємство має резервні пересувні та стаціонарні джерела електроенергії, запаси пального і запчастин. Також визначено резерв спецтехніки для ліквідації наслідків аварій.

Якщо зникає світло: заміна електротранспорту автобусами

Окремий план дій передбачений на випадок масштабних відключень електроенергії, коли електротранспорт змушений зупинятися. У такій ситуації маршрути трамваїв і тролейбусів можуть оперативно замінювати автобусним сполученням.

Рішення про запуск додаткових автобусів або зміну схем руху будуть ухвалювати залежно від конкретних знеструмлених ділянок, стану контактної мережі та фізичної можливості проїзду — без пошкоджень доріг, завалів чи інших перешкод.

За планом, у разі потреби місто може додатково випустити до 100 автобусів понад той рухомий склад, який щодня працює на маршрутах у звичному режимі.

Чому електротранспорт не можна живити «від генератора»

Тягові підстанції, які живлять трамваї та тролейбуси, розташовані по всьому місту й мають основний та резервний вводи напругою 10 кВ від мереж ДТЕК. Планові та стабілізаційні відключення до них не застосовуються.

Але на випадок масштабних відключень, альтернативне живлення контактної мережі технічно неможливе: для роботи електротранспорту потрібні дуже великі потужності — до 3 МВт на одну підстанцію — і стабільна напруга на всій ділянці руху.

Світлофори

На час екстрених та стабілізаційних відключень у Києві КП «Центр організації дорожнього руху» встановлює шафи резервного живлення, що підтримують автономну роботу світлофорних об’єктів до 24 годин.

Наразі, резервним живленням забезпечено 502 з 737 світлофорних об’єктів.

Фунікулер: резервного сценарію немає

Електроживлення Київського фунікулера здійснюється через трансформаторну підстанцію з двома незалежними лініями. У звичайних умовах це дозволяє автоматично перемикатися на резерв без зупинки руху. Проте нині обидві лінії підпадають під графіки відключень, через що можуть вимикатися одночасно.

У таких умовах забезпечити безперебійну роботу фунікулера неможливо, оскільки він підключений до загальної міської енергомережі, яка відключається за графіками ДТЕК.

Метрополітен

Метрополітен уже четвертий рік працює в умовах воєнного стану й російських обстрілів, Як пояснили у КМДА, усі його підстанції об’єднані в єдину систему електропостачання, що дозволяє використовувати резервні схеми живлення. Енергодиспетчери цілодобово контролюють стан мережі й відпрацьовують різні сценарії зникнення електроенергії.

Наразі метро працює у звичайному режимі. Якщо ситуація в енергосистемі зміниться, можливе регулювання руху поїздів, зокрема за парністю.

Метро як укриття

У разі знеструмлення з боку міської енергосистеми станції метрополітену продовжать працювати у режимі укриття і матимуть електропостачання від резервних джерел.

Місця для сидіння

Станції метро обладнані стаціонарними лавами, але, як розповіли у КП, є і додаткові складані туристичні стільці та модульні лави, які використовують під час масового перебування людей на станціях у режимі укриття. Щоправда у КП не уточнили на якій кількості людей їх має вистачити.

Вода

Водопостачання станцій забезпечується від міської мережі. Якщо вона зникає, у підземному просторі метрополітену можуть використовувати резервні джерела — артезіанські свердловини. Водночас у метрополітені наголошують: для більш комфортного перебування під час тривалого укриття людям варто мати із собою запас питної води.

Санвузли

Під час повітряної тривоги санвузли на станціях, де вони розташовані на рівні платформи, відкриті для населення. Доступ до них можливий лише у супроводі чергового персоналу станції.

У звичайний час стороннім особам вхід до цих приміщень заборонений — це пов’язано з вимогами безпеки та технічними особливостями, зокрема наявністю обладнання під напругою і непридатних для вільного руху проходів.

Водночас, нагадаємо, містяни скаржилися на стан туалетів, зокрема, на станції «Лук’янівській». У мережі тоді з’явилися фото вбиралень, які формально вважаються службовими, але під час повітряної тривоги ними користуються пасажири, що перебувають на станції як в укритті.

У «Київському метрополітені» пояснювали: ці приміщення є частиною санвузлів цивільного захисту. Раніше вони були законсервовані й фактично не використовувалися, але після початку повномасштабної війни їх відкрили для людей під час тривог.

У підприємстві зазначають, що відновлення таких вбиралень відбувається поступово. Причини — значний кадровий дефіцит, великий обсяг ремонтних робіт і складна фінансова ситуація. Загалом у київському метро налічується понад 500 санітарних місць — зазвичай у межах однієї станції це п’ять–шість туалетів.

Зв’язок і зарядка гаджетів

На всіх станціях метро пасажири мають доступ до мобільного інтернету стандарту 4G. На 19 станціях додатково встановлені інфостійки з USB-роз’ємами, які дозволяють заряджати телефони та інші пристрої під час перебування в укритті.

USB-зарядки розташовані, зокрема, на станціях:

• Червоної лінії: «Академмістечко», «Житомирська», «Нивки», «Берестейська».
• Синьої лінії: «Теремки», «Іподром», «Виставковий центр», «Васильківська», «Голосіївська», «Деміївська», «Тараса Шевченка», «Почайна», «Мінська», «Героїв Дніпра»
• Зеленої лінії: «Бориспільська», «Харківська», «Позняки», «Осокорки», «Видубичі».

Медична допомога

Станції метро укомплектовані колективними аптечками відповідно до державних вимог. Вони зберігаються у чергового персоналу, а в пасажирських зонах розміщені наліпки з інформацією про їхнє місце розташування.

Крім того, у пасажирських зонах встановлені автоматичні зовнішні дефібрилятори (AED). Бокси з дефібриляторами мають зрозумілі маркування українською та англійською мовами, а також інструкції з серцево-легеневої реанімації.

Пункти незламності

Скільки їх у Києві і чим вони забезпечені

Станом на початок грудня 2025 року в Києві працюють 1 252 пункти незламності. Вони створені відповідно до вимог урядових постанов і мають забезпечувати людей базовими умовами під час тривалих відключень світла чи тепла.

Із цієї кількості 742 пункти належать до мережі Київської міської військової адміністрації. Найчастіше вони розміщені у закладах освіти: 413 — у школах, ще 92 — у дитячих садках. Також пункти незламності працюють у бібліотеках, нежитлових будівлях, а частина — у житлових або приватних приміщеннях. Окрім уже діючих, у місті є ще 10 пунктів, які повністю укомплектовані та готові до відкриття за потреби.

Пункти незламності забезпечені обігрівачами та генераторами різних типів. Загалом там встановлено понад півтори тисячі обігрівачів — електричних, твердопаливних і рідкопаливних, а також понад тисячу генераторів на дизелі та бензині.

Як запевнили у КМДА, для забезпечення роботи електрогенераторів протягом 7 діб у пунктах незламності КМВА передбачено 63 303 л пального та 361 л мастил. Крім того, резерв пального та мастила становить – 197 100 л (дизельне пальне – 87 600 л, бензин – 107 000 л, мастило – 2 500 л). Додатково, у разі потреби, для роботи генераторів у пунктах незламності передбачено виділення дизельного пального – 776 980 л та бензину – 963 050 л за рахунок матеріального резерву регіонального рівня.

За наповнення і доукомплектування пунктів незламності відповідають структурні підрозділи КМДА, районні адміністрації та балансоутримувачі приміщень. Вони мають підтримувати пункти у стані готовності відповідно до затверджених урядом вимог.

Переважна більшість пунктів незламності мають доступ до інтернету. За даними районів, 99% пунктів КМВА підключені до мережі, майже всі мають Wi-Fi, а понад 80% — доступ за технологією PON. Водночас 120 об’єктів ще потребують дооснащення для повноцінного підключення до цієї технології.

Окремо міське підприємство «Київтелесервіс» забезпечило високошвидкісним інтернетом 31 пункт незламності за технологією FTTB/Ethernet із відкритим Wi-Fi. Стабільність інтернет-з’єднання в пунктах залежить від наявності електроживлення як у самих приміщеннях, так і на елементах мережевої інфраструктури, до яких вони підключені.

Освіта і медицина: Чи готові школи і лікарні до зими та відключень

Хто відповідає за школи й садочки

Як пояснюють в КМДА, майно закладів дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти у Києві перебуває в управлінні районних державних адміністрацій. Саме РДА відповідають за його збереження, ефективне використання та визначають, які заклади і в якій черзі потребують додаткового обладнання з урахуванням умов воєнного часу. Вони ж як головні розпорядники бюджетних коштів закуповують генератори та інші джерела енергопостачання для шкіл і садочків.

Електроживлення закладів освіти

За даними районних управлінь освіти, джерелами безперебійного живлення під час планових і екстрених відключень забезпечено 690 закладів освіти. Це близько 67% від загальної кількості. Такі рішення мають дозволити продовжувати освітній процес або оперативно переходити на дистанційний формат у разі проблем з електропостачанням.

Резервне тепло для шкіл

Окремо місто підготувало частину шкіл до можливих перебоїв із теплопостачанням. У 50 закладах загальної середньої освіти реконструювали внутрішні системи теплопостачання теплових пунктів, щоб за потреби підключати дизельні мобільні котельні. Ці роботи виконали за рахунок коштів резервного фонду бюджету міста.

Медичні заклади

До роботи в зимовий період 2025/2026 років готуються 65 комунальних закладів охорони здоров’я міста. Із них 29 перебувають у прямому управлінні Департаменту охорони здоров’я Києва, ще 36 — у сфері відповідальності районних адміністрацій.

63 медичні заклади забезпечені генераторами різної потужності — загалом 341 одиницею. Для їхньої роботи створено запас паливно-мастильних матеріалів обсягом понад 300 тонн.

Керівникам закладів доручено посилити захист об’єктів критичної інфраструктури на випадок повітряних ударів. Йдеться про фізичну охорону газо-, водо- та електророзподільних пунктів, кисневих станцій і генераторів, а також про створення запасів будівельних матеріалів — плівки, фанери та інших засобів для швидкої ліквідації наслідків обстрілів.

Де генераторів немає і чому

Генератори відсутні у двох закладах. Один із них — міський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики, який не надає медичної допомоги населенню. Другий — Центр первинної медико-санітарної допомоги №4 у Дніпровському районі. Його амбулаторії розташовані на перших поверхах житлових будинків і забезпечені системами безперебійного живлення на акумуляторах.

Підсумки

Надані міською владою відповіді дають змогу окреслити кроки, які вже здійснено в Києві для підготовки до складного зимового періоду, а також можливі сценарії розвитку подій для мешканців міста. Водночас ця інформація не формує повної картини, адже відображає виключно позицію КМДА, тоді як до забезпечення життєдіяльності столиці залучені й інші структури – військова адміністрація, районні служби та підрозділи, що працюють на перетині цивільної та безпекової сфер.

Отримані дані є важливими, однак не вичерпними. Повноцінне розуміння рівня готовності Києва до складної зими можливе лише за умови відкритої та скоординованої комунікації між усіма інституціями, від яких залежить щоденне життя киян.

Щоб отримувати актуальні новини Києва, підписуйтеся на наш Facebook.

«Твоє місто. Київ» – сучасне незалежне медіа європейської столиці. Ми пишемо про міську культуру, урбаністику, інфраструктуру, бізнес та людей, які змінюють місто на краще.