У 1827 році в Трускавці поблизу Дрогобича відкрили перші купальні – вісім ванн і кімнати для гостей, облаштовані в перебудованій сільській корчмі та кількох хатах. Відтоді почалася історія бальнеологічного курорту, який із часом модернізували й розширили, і вже до початку ХХ століття він став одним із найпопулярніших місць відпочинку та лікування для галичан. Цей статус місто зберігає й нині. У 1930-х роках газета «Діло» опублікувала серію матеріалів про живець, пише сайт «Локальна історія».

Віднедавна Трускавець став членом Європейської асоціації історичних термальних курортів, до якої входить 50 курортів з 18 країн, і потрапив у всі європейські довідники відомих оздоровниць. Тепер він поряд з такими знаними курортами, як Баден-Баден, Карлові Вари, Будапешт та Віші.

Відпочивальники живця Трускавець, 1929 рік / Фото: szukajwarchiwach.gov.pl

Як гусак зійшов з герба міста і став атракцією для туристів

Трускавець зустрів нас яскравим сонцем, синім небом та неймовірними краєвидами. В місті уже пахне весною.

Від автостанції до Трускавецької мерії одна зупинка. Йдемо пішки. Вулиця, що веде до середмістя, доволі стрімко збігає донизу, відкриваючи за кожним новим поворотом дивовижну панораму на тлі мальовничої природи передгір’я Східних Карпат.

По обидва боки вулиці бачимо стилізовані під старовину вілли й сучасні апартаменти, готелі. Ця еклектика Трускавця створює неповторну атмосферу курортного міста.

Біля входу в мерію нас зустрічає бронзова скульптура гусака при сходах. Зійшовши з герба міста, він перетворився на інтерактивного «живого гіда», який своєю появою розповідає про історію Трускавця.

«Гусак прикрашав герб міста багато століть, його зображення відоме ще з австрійських та польських часів, – розповідає Андрій Кульчинський, міський голова Трускавця. – Сьогодні він є головною фігурою офіційного герба курорту. Гусак вперше з’явився на офіційній печатці села Трускавець ще наприкінці XVIII століття. У місцевих переказах пояснюється, що в ті часи у регіоні масово розводили гусей, їх було так багато, що вони фактично визначали пейзаж місцевих вулиць».

Андрій Кульчинський, 53 роки, лікар-невропатолог за фахом, МВА у сфері управління охороною здоров’я. Працював головним лікарем Трускавецької міської лікарні, був депутатом міської ради трьох скликань. Одружений, має двох доньок. З 2015 року є міським головою Трускавця

Насправді інтерактивних гусаків у Трускавці три. Той, що біля мерії, – гусак-інтелігент. Другий гусак стоїть біля фотозони «Я люблю Трускавець», поруч із віллою «Ґопляна», в якій є художній музей Михайла Біласа. Це гусак-фотограф. Третій гусак розважає відпочивальників поблизу Центрального бювета в курортному парку «Адамівка». Це гусак-курортник.

«Гусячий» квест нагадує пошук гномів у Вроцлаві.

Любов до міста, або Рекорди Трускавця

Архітектурним магнітом Трускавця віднедавна стала статуя Христа Спасителя – зменшена копія всесвітньо відомої статуї Христа в Ріо-де-Жанейро (Бразилія). Це найвища така статуя в Україні (9 метрів, разом із постаментом – 12 метрів), що різко контрастує з невеликим містом. Встановлена статуя на найвищій точці Трускавця – Гошівській горі. Звідси відкривається один із найкращих міських краєвидів.

Трускавець – місто з харизмою. Особливим його роблять таланти людей, які тут мешкають. Свою любов до міста вони трансформують у рекорди. І це викликає повагу.

В місті облаштували музичний сквер у формі скрипки, який потрапив до Національного реєстру рекордів України. Ще один український рекорд. Близько 10 тисяч людей, серед яких духовенство, хори і пересічні люди, заспівали на центральній площі міста урочистий музичний твір «Молитва за Україну», який також ввійшов до реєстру рекордів.

Трускавецька громада може похвалитися і найдовшою вулицею України. Вона – у гірському селі Орів, де проживає близько двох тисяч осіб. Майже все село мешкає на одній вулиці Шевченка, що має протяжність 14 кілометрів. Тобто на одній вулиці розташоване все село – 856 будинків, розкиданих на мальовничих схилах передгір’я Карпат.

Чи їздять у Трускавець тепер

Як відомо, курортна галузь є основою економіки Трускавця і забезпечує половину надходжень до бюджету Трускавецької громади. Тому першим запитанням до міського голови Андрія Кульчинського було, чи не зменшився потік відпочивальників через війну.

«Кількість відпочивальників не зменшилася. Причина, мабуть, у тому, що закриті кордони, а люди мають десь перепочити від війни. Ті, які мали проблеми зі здоров’ям ще до війни, покращували його в Трускавці, мусять це робити й зараз, бо хвороби нікуди не зникли. Навпаки, під час війни вони ще більше загострюються. Люди також приїжджають до нас, щоби втекти від обстрілів, від жахіть війни, щоби трохи відпочити, побути в спокійній атмосфері».

Найбільше було з Польщі – до 40 тисяч, були відпочивальники і з Молдови, Білорусі, Азербайджану, Ізраїлю, США, Німеччини, Середньої Азії.

Під час війни до Трускавця на лікування та відпочинок, як і раніше, приїжджають 250 тисяч людей.

«Це люди, які переважно живуть у великих містах: Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі та в інших обласних центрах. Відпочивальників з невеликих міст та сіл дуже мало, – веде далі Андрій Кульчинський. – Зазначена кількість не враховує туристичних груп, які приїжджають до Трускавця на пів дня. Статистика враховує лише тих, що реєструються в готелях і санаторіях. А є ще багато людей, які мешкають у приватних садибах і квартирах. Під час війни ми зрозуміли, скільки квартир здають в оренду. Багато туристів і переміщених осіб формалізувалися через «Дію», і ми це побачили».

До речі, з архівних даних відомо, що у 1923 році тут було 6080 відпочиваючих, а вже у 1927 році кількість гостей різко зросла – до 12633 осіб. У 1931 році курорт відвідало 14659 чоловік, а сезон 1933 року позначився просто немислимою до того часу цифрою у 17000 осіб.

Чи заповнені санаторії та готелі

У Трускавці працюють 25 санаторіїв і майже 100 санаторно-курортних закладів: мотелі, готелі, пансіонати та вілли.

«Це все приватний бізнес, – пояснює Андрій Кульчинський. – Але є відомчі санаторії, які, по суті, утримує держава: «Військовий», санаторії МВС, СБУ, ДУС, МОЗ, Мінсоцзахисту та Укрзалізниці. Відомчі санаторії мають сильних власників, тому працюють ефективно. Найбільш дієвими є санаторії МВС, СБУ, «Військовий», ДУС і Укрзалізниці. Санаторії МОЗ і Мінсоцзахисту виглядають трохи гірше. Капітальних вкладень там практично немає. Відомчі санаторії можуть надавати своїм працівникам путівки (50% від повної вартості), тому заповнюваність там завжди висока впродовж цілого року».

Читайте також: У збитковому санаторії на Львівщині, де колись директором був батько держзрадника, рекомендують провести аудит

Запитуємо, наскільки заповнені інші санаторії та готелі Трускавця.

«Хто вміє працювати з туристами, пропонує гарний сервіс, там санаторії та готелі заповнені практично на 100%. Усе залежить від маркетингової стратегії кожного курортного закладу, сервісу, капіталовкладень, вкладання грошей у рекламу, корпоративної культури і навіть вигляду персоналу. Дрібниць у цьому не буває. Там, де цим менше переймаються, де менше уваги до людей, ситуація гірша».

Санаторії продають уже 10 років

«Твоє місто» поцікавилося долею санаторіїв «Янтар», «Рубін», «Алмаз», що не працюють вже понад 10 років і щораз більше руйнуються. Кілька років тому два занедбані 11-поверхові санаторії «Рубін» і «Янтар» загальною площею близько 32 тис. м2 у межах проєкту, що є частиною Rehousing Ukraine Initiative, планували відновити й переробити під житло для трьох тисяч внутрішньо переміщених осіб. Але цей проєкт так і не вдалося реалізувати.

Читайте також: Один з відомих санаторіїв на Львівщині має нестабільні фінансові показники

«Ми до цього стосунку не маємо, адже ці санаторії є приватною власністю», – коментує ситуацію міський голова.

Держава, каже він, хотіла викупити у приватників ці санаторії і зробити там щось на зразок гуртожитків. Але будівлі дуже занедбані. Там усе треба міняти: електропроводку, опалення, водогін, каналізаційні мережі. Ліфти там також не працюють.

«Це колосальні кошти. У 2000-х роках санаторії були приватизовані. Свого часу це були оздоровниці, які передбачали бюджетний варіант перебування і лікування. До 2014 року, коли ще існували путівки соцстраху з великими знижками, коли людина платила 10–20% від вартості путівки, вони були заповнені. А після скасування цих знижок люди перестали приїжджати. Попит на перебування в санаторіях різко скоротився. Станом на сьогодні лиш один «Кристал» працює, всі інші закриті. Коли люди самі платять за путівку, то вибирають щось новіше, краще», – вважає співрозмовник

Санаторій «Карпати» / Фото: https://sanatorii-karpat.com/

На запитання, чому санаторії, які стоять пусткою в середмісті, не продаються впродовж 10 років, Андрій Кульчинський припустив, що, можливо, проблема у вартості:

«Можливо, їх занадто дорого оцінили. Ми зі свого боку робимо все, щоби власники знижували ціну. Адже покупці приходять, запитують, прицінюються. Якийсь рух у цьому напрямку є. Все залежить від ціни питання. Найімовірніше, доведеться розібрати старі 11-поверхові будівлі і побудувати на цьому місці щось нове. А це десятки мільйонів доларів. Знайти такого інвестора дуже непросто».

Міський голова сподівається, що виставлені на продаж корпуси санаторіїв рано чи пізно знайдуть покупця. Адже власники протягом всього цього часу платять значні суми за оренду землі та нерухомість. Недешеве це задоволення – утримування порожні санаторії…

Під час війни збудували вдвічі більше житла і вдесятеро більше комерційних приміщень, ніж до війни

У Трускавці справжній будівельний бум. У 2025 році тут побудували торговельно-готельний комплекс «Парк» у самому центрі міста навпроти Центрального бювета. Тривають внутрішні роботи, уже почався продаж комерційних приміщень. Цього року ТГК планують відкрити.

Позаторік у Трускавці здали в експлуатацію новий апарт-готель – гібрид квартири і готелю з обладнаною кухнею, але з готельним сервісом. У місті споруджують ще один апарт-готель, а також санаторій, який уже на стадії завершення. У 2023 році відкрили «Вектор» – перший великий сучасний торговельно-розважальний центр площею понад 9 тис. м².

За даними відділу архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міськради, в передвоєнному 2021-му у Трускавці збудували чотири багатоквартирні будинки з житловою площею 15 818 м² та 2 240 м² комерційних площ.

За чотири роки війни звели сім житлових будинків на 299 квартир загальною площею понад 27 тис. м², а також 28 комерційних об’єктів (20 352 м²⁾. Тобто за час війни у Трускавці побудували вдвічі більше житла і в 10 разів більше комерційних приміщень, аніж у довоєнному році.

«Будують житло, готелі, санаторії, торговельні центри і заводи, – каже міський голова. – Будівельна активність значно зросла. Це пояснюється попитом. Люди готові вкладати кошти в квадратні метри там, де бачать себе у безпеці, комфорті та мають умови для ведення бізнесу. Вартість квадратного метра житла постійно зростає. Нині вона становить від одної до двох-трьох тисяч доларів залежно від локації».

Завдяки грантам модернізують водопостачання

Однією з найбільших проблем Трускавця є водопостачання. Питна вода стала стратегічною проблемою. Мережі міського водогону критично застаріли, що призводить до частих аварій. Місцеві джерела замулені. Через недостатній об’єм власних водних ресурсів 40–50% води купують у Дрогобичі та Стрию. Жителі й курортники нарікають на низьку якість питної води та аварійні відключення.

«Усі гранти, які отримуємо, вкладаємо у модернізацію водопостачання, – стверджує співрозмовник. – Модернізуємо насосну станцію, впроваджуємо ощадні технології та обладнання, робимо заміну старих водогонів. Якщо 10 років тому в місті не було цілодобового водопостачання, то з 2016-го вже є. Понад 50% мереж водопостачання в місті вже замінили. Колись у Трускавці на день використовували 15 тисяч кубічних метрів води, тепер 8 тисяч. Тобто половина води витікала через діри в зношеному водогоні».

Зі слів Андрія Кульчинського, в місті поставили сучасні водоочисні станції, які мають покращити якість водопровідної води, проте їх ще не ввели в експлутацію. Мовиться про два високотехнологічні комплекси загальною вартістю 650 тисяч доларів. Обладнання було надане південнокорейською компанією K-water:

«До війни ми розчистити половину озера, з якого беремо воду для водопостачання. У нас два джерела водопостачання – озерна вода та артезіанська, зі свердловин. Також оновили старі фільтраційні станції. Це значно покращило якість води».

Міський голова повідомив, що веде перемовини з південнокорейською компанією K‑water щодо будівництва загальноміської фільтраційної станції потужністю 8 тисяч м³ на добу. Вартість проєкту становить 4,3 млн євро.

Мільйон пляшок «Трускавецької» на добу

У Трускавці планують будівництво великого заводу мінеральних вод – найбільшого на заході України. Проєктом передбачене виробництво до одного мільйона пляшок «Трускавецької» на добу. Його вартість – понад 35 млн євро. Початок будівництва в урочищі Боберня на околиці Трускавця був запланований на 2025 рік, але цього не відбулося.

«Будівництво потребує великої кількості дозвільних документів, переважно екологічних, адже мовиться про курортну зону. Наразі відбувається проєктування нового заводу. Розробляти проєкт взялася німецька архітектурна компанія, що працювала з різними світовими брендам, зокрема з «Coca-Cola». Будівництво має початися цього року, але буду дуже обережним у висловлюваннях, бо плануєш одне, а виходить друге».

Зі слів мера, це потенційно один із найбільших платників податків: приблизно 150 млн грн на рік.

Сьогодні два заводи мінеральної води продовжують роботу: «Трускавецька» постійно присутня на ринку України.

«Але виробничої потужності цих заводів не вистачає, – вважає Андрій Кульчинський. – З часом вони припинять роботу, тому що новий завод закриє всі потреби. «Трускавецька» здатна конкурувати на українському та європейському ринках. Вона вже добре відома в Польщі. Загалом має всі шанси зайти на ринок Східної Європи».

Якість «Нафтусі» незмінна впродовж 200 років

«Нафтуся» – найбільш відома мінеральна вода курорту. Кажуть, її аналогів у світі нема. Видобувають «Нафтусю» просто в центрі Трускавця. Родовище залягає на площі 0,6 га на глибині до 50 м неподалік Центрального бювета, що в курортному парку «Адамівка».

Дорога до джерела мінеральної води «Нафтуся», 1920-і роки / Фото з сайту «Локальна історія»

Однак доволі часто доводиться чути, що «Нафтуся» не завжди має запах сірководню. На що це вказує, чи не позначається це на якості популярної мінеральної води?

«Річ у тім, що «Нафтуся» – це біоактивна вода з високим вмістом органічних речовин нафтового походження, з характерним запахом сірководню та присмаком нафти. Станом на сьогодні діють чотири основні свердловини для видобутку «Нафтусі». В одній свердловині є сірководневі бактерії, в другій їх нема. Свердловини експлуатують почергово. Тому, коли вмикають свердловину, де є сірководневі бактерії, вода пахне сірководнем, а коли качають воду з другої свердловини, запаху нема. Але це та сама «Нафтуся»! Сірководень – не показник якості або цілющих властивостей, це побічний продукт діяльності бактерій. Сірководень жодної лікувальної дії не має», – пояснює Андрій Кульчинський.

Зі слів міського голови, якість мінеральної води в бюветах щодня перевіряє лабораторія. Фахівці беруть проби різних вод, досліджують біохімічні та бактеріальні показники. На інших курортах такого моніторингу «Нафтусі» не здійснюють.

До речі, хімічний аналіз мінеральної води «Нафтуся» вперше провів львівський вчений, аптекар і хімік Теодор Торосевич в 1836 році. Цей знаменитий вчений більш відомий завдяки винаходу гасової лампи. В той же час зростало значення Трускавця в Австро-Угорській імперії. В 1892 році тут побудовано приміщення для інгаляцій системи Вашмута. І цим Трускавець одразу піднявся на рівень таких оздоровниць європейського значення як Ріхенгаль та Вісбаден. Будувалися готелі, вілли, пансіонати.

Вартість «Нафтусі» зросла

У Центральному бюветі №1 малолюдно. Відпочивальники набирають лікувальну воду з кранів у куманці. Кран реагує лише на спеціальну картку, яку прикладають до пристрою, що зчитує інформацію про загальну кількість води і дозу. Для відпочивальників мінеральна вода безкоштовна, бо входить у вартість путівки.

«З 2020 року вода у бюветі стала платною. Вона була платна завжди, але платили за неї санаторії. Потім санаторії стали уникати оплати, і бювет став збитковим. Тоді й запровадили загальну плату».

З січня 2026-го вартість «Нафтусі» зросла: один літр у бюветі тепер коштує 40 гривень. Однак для мешканців Трускавця і Трускавецької громади вода безкоштовна. Міська рада відшкодовує бювету вартість води. Людина йде до свого лікаря, і якщо немає протипоказань до вживання мінеральних вод, їй призначають курс лікування. У бюветі людині видають споживчу картку, в якій міститься інформація про кількість виписаної води. Людина п’є воду безоплатно, місту надсилають рахунки, і воно їх оплачує з бюджетних коштів.

А як бути туристам, які не лікуються в санаторіях Трускавця?

«Туристи можуть придбати в бюветі споживчу картку, оплатити певну кількість води й відтак набрати її в куманці», – каже очільник міста.

Крім «Нафтусі», в бюветі є інші лікувальні мінеральні води: «Марія», «Софія», «Броніслава, «Юзя».

Щодо бювета №2, або Верхнього бювета, розташованого в західній частині курортного парку «Адамівка», міський голова розповів, що він не працює з 2015 року, відколи закрили санаторії «Янтар», «Рубін» та «Алмаз»:

«Відпочивальників там немає, тож утримувати бювет нерентабельно. Але невеликий бювет на 20 «носиків» зробили у санаторії «Кристал». Туди приходять по «Нафтусю» з найближчих готелів «Шале Грааль», «Женева», а також пансіонатів».

У курортному Трускавці війна не така відчутна, як у більшості міст на сході України. Однак про жорстокість війни та гіркі втрати нагадує Алея Слави на честь Героїв, які поклали життя за Україну під час російсько-української війни.

«Із нашої громади загинуло 79 людей, 78 пропали безвісти, – розповідає Андрій Кульчинський. – Більш ніж тисяча зараз на фронті. Меморіал створили півтора року тому, щоби всі ми пам’ятали, яку велику ціну українці платять за незалежність».

Наталя Меркулова

Фото: Твоє місто

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.