Як навчитися жити з птахами в місті – не витісняючи їх, а співіснуючи? Яких видів побільшало, а яких поменшало? Чи є у Львові червонокнижні птахи? Куди зник з вулиць хатній горобець і як гуманно стримувати зростання кількості голубів?

Про те, як виглядає Львів з перспективи його пернатих мешканців, «Твоє місто» дізналося в Андрія Бокотея – орнітолога, який понад 40 років досліджує міських птахів, доктора біологічних наук, професора кафедри зоології Львівського національного університету імені Івана Франка та науковця Державний природознавчий музей НАН України.

Орнітологи «бачать» птахів… за їх голосами

Місто – це територія, на якій мало природних місць, до яких звикли птахи. Міський простір щільно забудований, великі площі заасфальтовані, 80% території вкрито твердими матеріалами. Мегаполіс має велику щільність людського населення та підвищений рівень шуму, що також відлякує птахів.

Крім того, в місті температура повітря завжди вища на кілька градусів через діяльність промислових підприємств, опалення будинків та комунікації, що проводять тепло. І це приваблює птахів більше, ніж природні території.

На території Львова сьогодні живуть 104 види птахів, на Львівщині – близько 200 видів.

«Часто люди дивуються такій цифрі та запитують, де ці птахи є, якщо їх так багато, – зазначає орнітолог Андрій Бокотей. – Мовляв, ми бачимо лише десяток видів птахів. Де інші? Пересічні львів’яни дуже рідко піднімають голову догори. А птахи переважно живуть високо – на деревах, ховаються в кронах, деякі взагалі не опускаються на землю. Тому ми мало про них що знаємо і взагалі не бачимо».

Виявляється, що орнітологи працюють не стільки з виглядом птахів, скільки з їхніми голосами. Професійні орнітологи повинні знати голоси птахів, принаймні тих, з якими вони працюють, і які живуть на цій території.

«Ми працюємо на слух. Зір – це додатковий елемент, який ми використовуємо. Ми знаємо голоси птахів, тому ми їх чуємо, – пояснює Андрій Бокотей. – Кажуть, що зараз у Львові мало снігурів. Або що їх взагалі немає. А я їх чую постійно. Я так само їх не бачу, я їх чую. І чую мало не щодня, якщо йду пішки повз зелені зони».

«Голоси усіх 100 видів птахів відрізняєте на слух?», – неабияк дивуємося ми.

«Можливо, навіть трішки більше», – посміхається у відповідь орнітолог.

З його слів, орнітологи визначають птахів за голосами, аналізуючи унікальні частоти, ритм та структуру їхніх пісень, професіонали розрізняють індивідуальні особливості, тембр, ритм та структуру пташиної пісні.

У Львові в парках з’явилися папуги Крамера

Серед тих 104 видів птахів, які живуть у Львові, 75 видів гніздяться в межах міста, 32 види зупиняються під час перельотів.

«Взагалі птахи ставляться до міста по-різному. Є види птахів, які не толерують сусідства з людиною – це урбофоби. До них належить наш звичайний польовий жайворонок. Якщо місто починає розбудовувати територію, де раніше жив жайворонок, він відступає. В містах ви ніколи не побачите жайворонка, хоча ці птахи можуть мігрувати над містом і буде чутно їх голоси.

До урбофобів належить щеврик лісовий. Він дуже рідко трапляється у львівських парках. Кілька років тому одна пара гніздилася у парку Знесіння. Парк Франка, Стрийський парк, Погулянка, Знесіння – це території, де живуть птахи, які не дуже толерують людину».

Є види, які досить приязно ставляться до міського середовища. Переважно вони тримаються в міських парках і скверах, де є багато зелені. Серед них – зяблик, який може жити і в лісі, і в місті. Він толерантний до середовища, доволі дружній і легко підпускає людей.

Зяблик є частково синантропним видом. Він часто мешкає поруч із людиною в парках і садах, але не є обов’язковим супутником людини, як, наприклад, хатній горобець.

«Є також 6–7 видів птахів, які настільки пристосувалися до співіснування з людиною, що фактично втратили природні популяції. Це – синантропні птахи. Хатній горобець, якого ми дедалі рідше бачимо у Львові, живе лише поруч із людиною, – зазначає науковець. – Те саме можна сказати і про білого лелеку.

Ці птахи живуть тільки поруч із людиною. Вони можуть харчуватися на луках, полях чи біля річок, але гнізда завжди будують поблизу людських осель. До синантропних видів належать також ластівки – сільська і міська, а також чорний серпокрилець. Це птахи, які вже фактично не мають популяцій у дикій природі».

Є адвентивні види птахів – тобто ті, які з’явилися у нас відносно недавно. До них належать садова орлиця та сирійський дятел, які почали траплятися приблизно у 1950-х роках. До того часу їх у Львові не було. Дещо раніше в місті з’явилася чорна горихвістка.

У Львові також живе велика група так званих скельних птахів. Це види, які в природі гніздяться або колись гніздилися на скелях. У місті вони пристосувалися до життя поруч із людиною і стали синантропами. Серед них – горобець, ластівка, серпокрилець і галка, у якої практично вже не залишилося природної популяції.

«Їм потрібні ніші та щілини, вони досить невибагливі до погодних умов. У місті, на наших багатоповерхівках, вони фактично знайшли ті самі “скельні” умови, які мали у природних місцях існування. Але в місті ще й багатша кормова база.

У парках Львова інколи можна побачити папуг. Часом вони тікають із неволі й іноді приживаються в природі. Зокрема, у Львові з’являлися папуги Крамера. У дикому стані ці птахи мешкають у Південній Азії та деяких районах Африки».

Папуга Крамера

Хто з червонокнижних птахів живе у Львові

Андрій Бокотей наголошує: те, що у Львові живуть рідкісні види птахів, які занесені до Червоної книги України, це унікально. Зокрема, голуб-синяк. Присутністю цього птаха в орнітофауні міст можуть похвалитися лише одне-два міста у Європі.

«Він дуже подібний до нашого сизого голуба, але синяк – це єдиний з голубів, що гніздиться тільки в дуплах. Голуб-синяк живе у Стрийському парку, парку Івана Франка, на Погулянці, на Знесінні та на Високому замку – в парках, де є великі старі дерева з дуплами. Біологічно цей птах пов’язаний з буком. Буки зберіглися в старих парках міста, і саме там у дуплах гніздується голуби-синяки. Вони залюбки поїдають букові горішки.

З червонокнижних у Львові гніздяться ще довгохвоста сова і білоспинний дятел. Довгохвоста сова є у Брюховицькому і Винниківському лісах та на Погулянці. Кілька років тому її сфотографували у Стрийському парку, хоча навряд вона там гніздиться, могла просто полювати, каже орнітолог. Білоспинний дятел є у приміських лісах, часом гніздиться на Погулянці, яка розташована близько до Винниківського лісу.

На питання «Твого міста», чи збільшується кількість червонокнижних птахів у Львові, Андрій Бокотей відповів, що чисельність голуба-синяка загалом в Україні зростає, але чисельність його у Львові скорочується.

«В парках Львова стає все менше дуплистих дерев. Через це кількість голуба-синяка зменшується. За останні 30 років, що я проводжу дослідження, чисельність його впала втричі. Щодо довгохвостої сови, то кількість її навряд чи збільшується, але в принципі вона є видом, чисельність якого зростає, вона розширює межі свого ареалу на північ. Білоспинний дятел не числений, але має сталу кількість».

Місто формує склад птахів

Що саме приваблює птахів до міста? Насамперед – пожива. Раніше птахи часто харчувалися на смітниках, але зараз ця кормова ніша у Львові фактично зникла. Контейнери закриті, а сміття виносять у поліетиленових пакетах.

Втім, люди в містах часто підгодовують птахів. І нерідко – їжею, яка їм шкодить. Зокрема, хлібом, який птахи не можуть повноцінно перетравлювати. Це призводить до знесилення, хвороб, а інколи й до болісної загибелі.

Водночас, створюючи кормову базу для птахів – наприклад, висаджуючи в місті декоративні плодові дерева – можна суттєво впливати на формування складу міської фауни птахів.

«Що більше ми висаджуватимемо видів рослин, плодами яких харчуються птахи, то більше таких птахів матимемо взимку, – наголошує вчений. – Узимку птахи прив’язані лише до корму. У них фактично одне завдання – вижити. І чим більше їжі, тим більше шансів, що вони переживуть холодний період.

Особливо птахи люблять горобину, яка до того ж дуже корисна для них. Її ягоди взимку з’їдають найпершими. Соняшник узагалі можна назвати панацеєю для птахів. Навіть висаджені на міських газонах і клумбах соняшники принесуть для них велику користь».

Крім харчування, птахи знаходять в місті і гарні умови для гніздування. Це нові умови, часто дуже незвичні.

«Загалом це парадоксальне явище, коли повзик, який зазвичай гніздиться лише на деревах, раптом вирішує облаштувати гніздо на відкритій бічній стіні будинку. Горобці досить часто займають гнізда ластівок – вони люблять “познущатися” над меншими птахами, вигнати ластівку з гнізда і поселитися там самі. Горобець майже вдвічі важчий, тому зазвичай перемагає саме він.

Умови гніздування іноді можуть дуже дивувати: птахи облаштовують гнізда у вбиральнях надворі, в отворах розбитих вуличних ліхтарів, на деревах у діжках, розташованих у багатолюдних місцях».

Андрій Бокотей нагадав, що кілька років тому біля входу до катедри стояли дерев’яні діжки з саджанцями робіній, які зараз вже пересадили в ґрунт.

«На двох із п’яти невеликих робіній поселилися припутні – дикі лісові голуби, – каже він. – Я міг дотягнутися до гнізда рукою. Біля катедри завжди багатолюдно, це центр міста, там постійно ходять люди, але голубів це не хвилювало. Їм там було зручно».

Які дерева використовують птахи в місті, щоби розмістити свої гнізда?

«Ми оглянули майже 4 тисячі пташиних гнізд на деревах і вулицях Львова, а також у парках, – розповідає вчений. – Грак переважно в’є гнізда на дубах і тополях, бо любить високі дерева. Ясен і липу обрали садова горлиця та припутень – дикий лісовий голуб, які віддають перевагу цим породам. Цікаво, що сорока обрала вербу. У Львові верб не так багато, але всі сороки – саме на вербах».

Орнітолог зауважив, що у Львові з’явилося чимало нових видів дерев, однак птахи поки що не будують на них гнізд і не харчуються їхніми плодами.

Чи мерзнуть лебеді зимою на ставку в Стрийському парку

Андрій Бокотей розповів, чи безпечно лебедям, які в Стрийському парку, зимувати в морози на воді. Небайдужі містяни переймаються долею цих птахів, активно телефонують на «гарячу» лінію міста, аби врятувати птахів від загибелі.

Наскільки безпечні для лебедів морози?

«Лебеді не мерзнуть у крижаній воді. Вони навіть можуть спати на кризі – і часто це роблять. При цьому не замерзають завдяки особливостям своєї кровоносної системи.

Їжу вони спокійно добувають у воді. Головне, щоб у морози залишалася відкрита вода. Завдяки довгій шиї лебеді легко дістають із води різні рослини, тому в будь-якій водоймі для них зазвичай достатньо корму».

Те, що лебеді залишаються зимувати у водоймах, їм не шкодить, заспокоює орнітолог. Взимку вони не мерзнуть навіть у крижаній воді завдяки щільному водонепроникному пір’ю, товстому шару пуху та підшкірному жиру, які виконують роль гідро- і термоізоляції. Лапи лебедів захищені від холоду особливим механізмом кровообігу: артерії підігрівають вени, що повертають кров до тіла. Рятувати птахів потрібно лише тоді, коли вони травмовані або вмерзли в лід.

«Той став має підігрів, щоби він не вкривався льодом. Якщо його підігрівати, він не замерзає цілу зиму, навіть в сильні морози. Лебеді комфортно почуваються на ставку. Влітку вони вивели пташенят, вигодували їх, потім спокійно живуть собі далі. І тут восени їх починають сачками ганяти по цілому ставку, щоби зловити. Лебеді через це дуже стресують. Тим самим ми вкорочуємо їм життя. Дивовижно, що це відбувається лише тому, що львів’яни скаржаться, що лебеді замерзають».

Куди діваються зі Львова горобці

В 1990-х роках чисельність горобця хатнього становила 17-18 тисяч гніздових пар, у 2000-х їх було 7-8 тисяч, а за даними останніх обліків, їх залишилося лише 3,5 тисячі.

«Треба сказати, що це не катастрофа. Горобець неодноразово переживав падіння чисельності. Колись «раєм» для горобців був час використання гужового транспорту. Були коні і багато корму навколо. Але потім з’явився автомобіль і кількість горобців різко зменшилася. Згодом вони пристосувалися до нових умов і кількість їх знову зросла».

Зараз у горобців знову складний період виживання, зазначає орнітолог. Смітники в місті впорядковані, їжу взяти вони там вже не можуть. Будинки, де він будував гнізда в щілинах, почали тинькувати, а потім утеплювати. Балкони, де горобці могли робити собі гнізда, засклили.

«Тобто ми зробили все, щоби ускладнити життя горобцю. Потім дивуємося: де поділися горобці?»

За словами орнітолога, горобці збереглися переважно там, де є присадибні господарства. Але таких господарств у Львові майже немає. Лише у передмістях, де люди тримають курей і качок.

«І там завжди є хатній горобець. А садова горлиця найчастіше перебуває поряд із ним. В центрі міста горобцю важко жити через голуба – сильнішого і більшого, який витісняє його у боротьбі за їжу та простір. Колись маленькі зграйки горобців ночували в кронах дерев у центрі міста. Потім щільні крони дерев прикрасили гірляндами. А хто любить спати при лампочці? Горобці теж не люблять. Усе це разом дало такий результат – хатніх горобців у Львові майже не залишилося».

Голуби витісняють птахів з міста і несуть небезпеку

Натомість пропорційно збільшилася кількість сизого голуба. Якщо на початку 2000-х їх у Львові було 3-4 тисячі, то у 2018 році – вже 18-19 тисяч. Кожен другий птах у Львові – це сизий голуб, стверджують оргнітологи.

«І з цим треба щось робити. Голубів стає дедалі більше, тому що їх постійно підгодовують містяни. Те, що не доїдають вдень голуби, цілу ніч їдять пацюки. Голуби аж ніяк не покращують екологію. Вони є носіями близько 90 видів збудників інфекційних хвороб, 10 з яких небезпечні для людей. До того ж, вони погано діагностуються і ще гірше лікуються».

За це голубів називають повітряними щурами. Окрім інфекцій, міські голуби розносять кліщів, клопів та бліх, а контакт з ними часто провокує алергічні реакції.

За словами Андрія Бокотея, підгодівля та відкриті горища – ідеальні умови для неконтрольованого розмноження сизих голубів. Вони заселяють дахи будинків, ніші, балкони, горища.

На думку орнітолога, вирішити цю проблему можна просто:

«Повністю забрати голубів з міста не вдасться ніколи. Але якщо закрити їм доступ до горищ, дахів і інших зручних для них місць, вони припинять швидко розмножуватися. Це дуже істотно і гуманно скоротить чисельність цієї популяції».

В якому районі Львова найбільше птахів

Найбільше птахів у Сихівському лісопарку – 50 видів, парках Погулянка та Знесіння, Шевченківському гаю, Стрийському парку.

«У Львові зараз висаджують багато декоративних плодових дерев, які приваблюють птахів. Зокрема, декоративні грушки. Дерева підрізають зараз правильно, залишаючи на гілках розгалуження, де птахи можуть збудувати собі гніздівлі. Але з травою поки що біда. Її справді скошують під нуль, і це теж одна з причин, чому в місті немає горобців. Трава мусить відплодоносити і викинути насіння, тоді буде корм для багатьох видів птахів. Але скошують увесь газон, не залишаючи жодних, нехай невеликих ділянок в кутку, які би плодоносили на корм птахам».

Андрій Бокотей рекомендує, облагороджуючи зелені зони, зберігати старі дуплисті дерева й пні, у віддалених куточках парків і лісопарків залишати купи хмизу, не вичищати усі забур’янені ділянки як місця живлення багатьох видів птахів, а також не згрібати та не вивозити хоча б частину листяного опаду.

Птахи невтомно «працюють», аби тримати баланс в природі міста. Вони контролюють чисельність комах і гризунів, поширюють насіння, запилюють рослини та діють як санітари, знищуючи шкідників. Ще вони оживляють міський ландшафт, а пташині симфонії – це не просто спів, а справжнє мистецтво природи, яке викликає насолоду.

«Наразі у Львові співають чорні дрозди, – додає орнітолог. – На Погулянці вони співають уже кілька днів. Там осіла популяція – близько тисячі гніздових пар, які давно нікуди не відлітають. Тому й співають.

Спів означає, що птах готовий до шлюбного сезону, до розмноження. Самець співає, «повідомляючи», що це його територія, що він збудує тут гніздо, запросить самку і виведе потомство. Парки міста зараз наповнені пташиними співами».

Наталя Меркулова

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.