Спецпроекти

Репортаж "з-під небес". Як під склепінням давнього львівського храму реставрують унікальні фрески

147
Час читання: 6 хв
Hero Image

сьогодні о 20:40

21 метр у піднебессі храму. Разом із настоятелем храму крутими сходами дерев'яного риштування крок за кроком долаємо цю запаморочливу висоту церкви Святого Архистратига Михаїла УГКЦ. Нарешті вибираємося на перекриття під самим склепінням, де запах пилу поєднався з подихом віків. Тут працюють українські та польські реставратори, які буквально по міліметру відтворюють унікальний сакральний живопис 1730-х років.

У львівському храмі Святого Архистратига Михаїла УГКЦ розпочався масштабний проєкт реставрації унікального стінопису XVIII століття, який реалізує польський інститут "Полоніка" у співпраці зі Святомихайлівським монастирем Студійського уставу.

"Твоєму місту" на власні очі вдалось побачити цей процес відновлення фресок на склепінні храму, які зберігають оптичну ілюзію "відкритого неба", створену італійцем Джузеппе Педретті разом зі своїми учнями. Ми дізналися, що вже здивувало реставраторів, як підбирають пігмент для відтворення втрачених фрагментів фресок, аби він не відрізнявся від оригіналу та інші цікаві факти про храм.

Зняти бруд і перемалювання, не пошкодивши первісний розпис

Під самим склепінням храму панує тиша. Густа, глибока, велична. Концентрований дух століть майже відчутний на дотик. Патина часу. Відчуття благовійного трепету. Разом із панотцем ми стоїмо на висоті 21 метра, на відстані витягнутої руки від дива. У напівтемряві з-під шару вікових нашарувань виступає рішуча постать архистратига Михаїла з вогненним мечем, який уособлює Слово Боже, і світлі лики ангелів.

Німе захоплення цією миттю. Можливо, саме тут, на цьому місці, майже 300 років тому Педретті малював свої шедеври. Крім автора, так зблизька побачити цю унікальну фреску за довгу історію храму вдалося небагатьом. Лише реставраторам, які проводили реставрацію раніше – у 1870, 1906 та 1918 роках.

Сучасні дослідження стану розписів розпочали ще у 2024 році.

"Фрески за довгий час існування храму набрали вікових нашарувань бруду, – розповідає Арсен Шпак, реставратор творів мистецтва. – Тут були також втручання попередніх реставраторів, є часткові перемалювання. Де-не-де – і на доволі великій площі фрески".

Зараз реставратори дісталися до склепіння і почали дослідження живопису: як очистити його, щоби найближчим часом розпочати роботи. Для цього роблять різні проби, проводять фотографічні дослідження – макрофотофіксацію, фотофіксацію в ультрафіолеті, які можна здійснити лише зблизька.

За словами Арсена Шпака, для підготовки фресок до реставрації застосовують сухий тип очищення, а також вологий.

"Для сухого очищення ми маємо спеціальні гумки, використовуємо скальпелі та механічне чищення, – зазначає він. – А для вологого підбираємо певну "хімію" та певний відсоток її концентрації, щоби лише зняти бруд і перемалювання, не пошкодивши первісний авторський розпис художника. Зараз ми на етапі підбору такого розчину – від найменш інвазивного, практично від води, до більш дієвого. До слова, воду застосовуємо лише ледь теплу, очищену, дистильовану або кип'ячену".

Соломія Біганич, реставраторка творів мистецтва, щойно закінчила фотофіксацію фресок під склепінням в ультрафіолеті.

"Знизу цього не помітно, але наразі можна спостерігати різні втручання попередніх реставраторів там, де ми собі й не думали, – каже вона. – А під склепінням ми можемо бачити їх зблизька і обстежувати докладніше, використовуючи ультрафіолетове світло та інші наші методи. Досліджуючи кожен куточок, ми бачимо, наскільки композиція повністю повторює оригінал чи, можливо, десь є зміни, наприклад, якась хмарка підмальована трохи більше".

Реставраторка відзначає, що знизу храму не видно, наскільки витончено виконаний ілюзорний живопис.

"Подивіться, які лики ангелів! З якою неймовірною тривимірною точністю виписані драпірування на одязі персонажів, усі ці демони, диявол, – каже вона. – Знизу важко зауважити ці речі".

Соломія Біганич розповідає, що, окрім розпису, також досліджуватимуть усі тріщини, що з'явилися на склепінні храму.

"Є тріщини, які не потребують втручання, бо вони добре тримаються, – пояснює вона. – Але ми будемо обстежувати всі, бо навіть найдрібніша тріщина може виявитися підступною. Тиньк на ній може триматися добре, а от фарба – ні. У цьому разі потрібне втручання для укріплення тріщин".

Битва на небесах. Як архистратиг Михаїл переміг диявола

Отець Аліпій, настоятель храму Святого Архистратига Михаїла, розповідає про сутність сюжету, зображеного на фресці під склепінням, реставрація якої розпочалася.

Ця фреска містить сакральний зміст.

"На фресці відображена біблійна історія про перемогу Михаїла над злими силами, яка відбулася на небі, – наголошує він. – Святий архистратиг Михаїл, ім’я якого носить храм, тут зображений з вогняним мечем, яким він побиває злі сили, скидає демонів з неба. Полум’яний меч символізує Боже слово".

З Біблії ми знаємо, що на початку Бог створив ангелів – цей невидимий світ. Ангели – це творіння, які покликані звершувати Божу волю, прославляти Бога, виконувати Його волю і бути Його посланцями. У своєму "Одкровенні" Іван Богослов розповідає нам про те, що частина ангелів збунтувалася проти цього Божого задуму. І на чолі тих збунтованих ангелів стояв Люцифер, що означало Світлоносний до його повстання проти Бога. Зараз ми трактуємо його як Сатану або Диявола. З доброго ангела він упав у зло, вибравши бунт проти Бога, у надії стати як Бог. Але ніколи не може творіння стати Творцем. Це неможливо. Цей бунт гордині привів його до великого падіння.

"А інша частина ангелів під проводом архангела Святого Михаїла вибрала Світлу сторону – сторону Бога і Добра, – веде далі отець Аліпій. – І тоді почалася ця війна на небі – між ангелами Добра і ангелами, що вибрали злу дорогу".

Як каже Біблія, переміг Михаїл, і його військо скинуло злих ангелів на землю. Ім’я Михаїл з єврейської мови означає "Хто, як Бог". Тобто Божим словом він і переміг злих ангелів, тому що тим Божим словом він сказав, що ніхто не може бути як Бог. І сили Темряви були відкинуті у безодню.

"Вони і зараз шкодять нашому світові, – з прикрістю додає отець Аліпій. – Ми бачимо зло, яке існує, власне, це і є їхня діяльність".

І ми розуміємо, про що він.

Реставратори відновлюють фрески тими ж пігментами, що і Педретті

Реставраційні роботи розпочалися зі святилища храму. Далі планують реставрацію центральної частини та бічних нав.

"Храм пройшов довгу історію. Первинні фрески, які тут збереглися, були виконані в середині XVIII століття, і з того часу їх декілька разів реставрували чи підправляли різні митці. Наші реставраційні дослідження полягають у розкритті зондажів, усіх шарів до первинного, авторського, – розповідає Леся Гануляк, реставраторка творів мистецтва, викладачка кафедри реставрації Львівської національної академії мистецтв, кураторка проєкту з українського боку. – Ми маємо проаналізувати, якими зв’язивами (зв’язувальними речовинами) вони користувалися, якими пігментами користувався автор, а також художники, які працювали пізніше. Якщо нам треба зробити доповнення у місцях втрат, ми беремо фрагменти з фресок, відбираємо проби кожного кольору – як авторського живопису, так і перемалювань. Потім передаємо проби у лабораторію, і хімік "розбирає" кожен колір, встановлює, який пігмент був застосований або яка суміш пігментів була використана".

Храм св. Архистратига Михаїла / фото: Instytut Polonika

Леся Гануляк наголошує, що хоча з часу створення первинного розпису минуло майже 300 років, мінеральні пігменти залишилися незмінними.

"Тільки тепер ми їх купуємо, а не розтираємо мінеральні камені, як у давнину. З паленої кістки і досі отримують чорний пігмент глибокого оксамитового кольору. Він має назву "чорний кістяний". При спалюванні без доступу кисню виноградної лози також отримують чорний пігмент, але із сірим підтоном".

Мінеральні пігменти є стійкими до вигоряння на сонці та до лужного середовища, а також хімічно стабільними. А зв’язивом є вапно, бо всі фрески мальовані на вапні.

Видіння та життя Святої Терези на фресках храму

Отець Аліпій, настоятель церкви Святого Архистратига Михаїла, розповідає "Твоєму місту", що потреба реставрації цього храму давно була нагальною.

"Спільнота монахів Студійського уставу УГКЦ увійшла в цей храм навесні 1991 року. Перша служба Божа була відправлена 21 березня 1991 року після радянської неволі. Протягом всього радянського часу храм був зачинений. 1945 рік був останнім, коли церква служила за своїм призначенням як храм кармелітів взутих. Під тиском радянської влади вони виїхали до Польщі, забравши з собою цінні ікони".

У монастирі, який позаду храму, радянська влада зробила гуртожиток для студентів, а також розмістила відділення КДБ. Храм довгий час стояв пусткою, і це, звичайно, відбилося на фресках, які сьогодні потребують негайної реставрації.

Остання велика реставрація храму, згідно з дослідженнями, відбулася у 1870 році. Тоді храм був замальований сірим кольором, особливо центральна частина, збереглися лише фрески купольної частини храму, які є оригінальними. Самі фрески походять із 1730-х років. Розписом храму займався італійський художник Джузеппе Педретті та його учень Бенедикт Мазуркевич з Бенедиктинського монастиря. Нині ми відзначили 35 років служіння в цьому храмі. Напевно Боже Провидіння підштовхнуло обставини так, що цього року ми почали великий проєкт реставрації храму.

Загальна площа фресок величезна – 3000 кв. метрів. Кожна нава храму має свою тему.

"Переважно це є життя святої Терези, – розповідає отець Аліпій. – Оскільки храм будували кармеліти босі і володіли ним до 1772 року, в ньому відображена ідея кармелітської духовності. Це видно на фресках головної нави, де зображене видіння святої Терези, а також намальоване її життя. Свята Тереза Авільська відома як реформаторка ордену кармелітів, до якого вона належала. Вона вважала, що в їхній монастир зайшов повний занепад, і мала натхнення від Бога, щоб відновити первісну реальність у своєму монастирі. Вона змінила монастирські правила, які вважала занадто м’якими, і в 1562 році заснувала нову сувору гілку – босих кармеліток. Вони жили у бідності, мовчанні та носили просте взуття на босу ногу".

У такому вигляді жіноча частина кармелітського ордену існує і до сьогодні, зокрема в Україні. Черниці-кармелітки ведуть усамітнене життя, моляться за цілий світ. Аскетичне життя, віддане молитві, – це була ідея Святої Терези. Вона була також відомою письменницею, яка написала книжку "Внутрішній замок", що є путівником людської душі щодо зближення з Богом через молитву.

Історія цього храму дивовижна. За роки існування він зазнав багатьох змін. Будівництво його почалося 1634 року як костелу Відвідин Діви Марії при монастирі кармелітів босих. Цікаво, що пожертву на будівництво костелу зробив сам король Владислав IV Ваза – на честь перемоги Речі Посполитої у війнах з Московією та Туреччиною.

Костел Відвідин Діви Марії при монастирі кармелітів босих

"Кармеліти босі володіли ним до 1772 року. Тоді цісар Йосип ІІ своїм указом закриває кармелітський монастир і передає його реформаторам. А пізніше, у 1795 році, цей монастир передають кармелітам взутим. Впродовж 150 років – з 1795 по 1945 рік тут були кармеліти взуті".

Ілюзорні фрески: "відкрите небо" замість склепіння

Підготовчі роботи та дослідження, що передують реставрації, тривають вже трохи більше місяця.

"Реставраційні роботи – це тривалий процес, він набагато довше триває, ніж наново малюють сюжети в храмі. На відновлення первинних розписів, які досить часто, як у нашому випадку, є замальовані, йде багато часу", – пояснює Леся Гануляк.

Скільки часу триватимуть реставраційні роботи у храмі, вона сказати не може. Адже все залежить від обсягів реставрації та фінансування. На реставрацію святилища цього року виділено 175 тисяч злотих. Ці кошти виділив уряд Польщі в межах державної програми "Охорона культурної спадщини за кордоном". Гранти затверджені Міністерством культури та національної спадщини Республіки Польща.

"Втім, навіть при достатньому фінансуванні реставраційні роботи можуть тривати роками і навіть десятиліттями залежно від об’ємів роботи і площі храму", – ділиться досвідом Леся Гануляк.

Вона розповідає, що реставраторська робота є дуже копіткою і вимагає багато терпіння, часу та не любить швидкості.

"Це скрупульозна робота. Водночас вона відбувається на риштуваннях, у набагато складніших умовах, ніж у реставраційних майстернях. Це важка фізична праця і величезне фізичне навантаження на реставраторів. Але мушу сказати, що це робота, яка приносить дуже багато сатисфакції і задоволення".

Якщо знизу храму подивитися на склепіння, виникає ілюзія "відкритого неба". Ілюзорна фреска ніби "стирає" важку кам’яну стелю храму, і перед очима постає безкрає блакитне небо з білими хмаринками, повне ангелів. Знизу здається, що ангели насправді літають.

"Це ілюзорні фрески. Вони створюють тривимірний ефект за допомогою точних математичних розрахунків та оптичних законів. Втім, коли фрески пройшли декілька перемалювань, інколи буває важко впіймати цю оптичну ілюзію, адже розпис дійшов до нас дещо деформований, потемнілий або частково знищений", - наголошує Леся Гануляк.

Щоб не була порушена оптика, кваліфіковані реставратори працюють дуже обережно: проводять дослідження, знайомляться з технікою виконання. З нами працюють мистецтвознавці, які допомагають з архівними світлинами.

Храм св. Архистратига Михаїла / фото: Facebook храму

До реставрації мають науковий підхід, тому фахівці кажуть, що ризики мінімальні, і сподіваються, що по закінченню, коли вдасться відкрити первинні авторські живописні шари, оптична ілюзія ще більше підсилиться.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

CityLife
Тут був Святий сад і колишній Костел кармелітів босих
Tvoemisto.tv започатковує проєкт про історію локацій у Львові, де розташовані відомі заклади громадського харчування. Ми розповідатимемо про історичні будинки, в яких вони працюють, про визначні споруди поруч та площі. Сьогодні розповімо про площу біля Храму святого архистратига Михаїла УГКЦ, колишнього Костелу кармелітів босих, де розташований монастир та колишній Святий Сад, кав'ярня «Кармель», паломницький центр «Рафаїл», медіа-хаб «Твоє Місто», гостинний дім, конференц-зали та магазин «Ніколаус».

18 вересня 2021, 11:30

Кармелітів виселили Важко повірити, що колись на вуличці, яка зараз веде до Храму святого архистратига Михаїла УГКЦ, монастиря та закладів, були сараї. У них тримали голубів та безліч різних речей. Львовознавець Петро Радковець розповідає, що колись тут був «Шанхай гіршого гатунку»...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"