Колись Львів був морем, або Все про воду в місті, чому зникають річки і чи безпечна вода з крана

Спецпроекти

426

Час читання: 5 хв

Колись Львів був морем, або Все про воду в місті, чому тут зникають річки і чи безпечна вода з крана / фото створене за допомогою ШІ

сьогодні о 13:01

Колись на місці сучасного Львова було тепле прадавнє море, а сьогодні місто забезпечується водою зі 100% підземних артезіанських джерел. Скільки річок і ставків є у Львові, чи можна в них купатися, наскільки безпечна вода з криниць та водоматів, скільки води витрачає один львів’янин і чи вистачить водних ресурсів для потреб міста до 2050 року?

Львів’яни щодня користуються водою, але мало хто замислюється, звідки вона надходить, чи вистачить її в майбутньому та наскільки безпечними є міські джерела, криниці чи навіть вода з крана. Чи загрожує Львову дефіцит води, як її споживають мешканці та що кожен може зробити для збереження цього ресурсу?

Про це, а також про виклики, які несе зміна клімату, та способи зберегти воду для наступних поколінь “Твоє місто” дізналося у Ольги Пилипович – кандидатки географічних наук, доцентки Львівського національного університету ім. І. Франка, членкині Басейнової ради Дністра та Громадської екологічної ради при Управлінні екології та природних ресурсів Львівської міськради.

В давні часи над Львовом плескалося глибоке море

"Уявіть собі, до сьогоднішнього часу у світі немає науковців, які скажуть, звідки взялася вода на нашій планеті, - несподівано починає розмову науковиця, наголошуючи на важливості цього ресурсу для людства. — Вода в такій кількості існує лише на планеті Земля – єдиній з усіх планет Сонячної системи, що й досі є дуже великою загадкою".

Нині у світі існує дві поширені теорії походження води на планеті – ювенільна та астероїдна.

"Але, що цікаво, ні одна з цих теорій не може пояснити, чому так багато води є на нашій планеті, — наголошує Ольга Пилипович. – Адже понад 70% планети Земля вкрито водою".

Ольга Пилипович демонструє "Твоєму місту" палеогеографічну мапу середини Юрського періоду, на якій територія сучасного Львова зображується як морська акваторія. Над Львовом тоді плескалося глибоке, повноцінне море. Червоний трикутник на тодішньому морі вказує на географічну точку, де згодом виникне місто.

Палеогеографічна мапа Юрського періоду / фото: Вікіпедія

"Чому у нас на території не знаходять рештки динозаврів? Коли на планеті жили динозаври, територія сучасного Львова і всієї України була покрита морем. Динозаврів тут не було, бо не було суходолу, — пояснює науковиця. — Довкола Львова і зараз можна знайти буквально під ногами багато цікавих мушель, які свідчать про те, що тут колись було море. Стародавні мушлі можна знайти навіть під час звичайної прогулянки лісом або парком".

Однак попри те, що понад 70% поверхні планети вкрито водою, прісної води у світі надзвичайно мало — лише близько 2,5%. І навіть ця дещиця доступна далеко не всім і не всюди. Через глобальну нестачу прісної води зараз у світі зараз відбувається 11 воєнних конфліктів.

"Україна володіє мізерною часткою світових запасів прісної води — приблизно 0,08–0,1%. Попри наявність понад 63 тисячі річок та 40 тисяч озер, Україна офіційно вважається маловодною країною, — зазначає Ольга Пилипович. – За рівнем забезпеченості водними ресурсами на одну людину серед європейських держав Україна посідає лише 17-те місце з 20".

Скільки річок у Львові?

Сьогодні на території Львівської громади зареєстровано 63 водотоки. Цей показник зафіксовано під час першої масштабної інвентаризації водних об’єктів, яку провели Управління екології та природних ресурсів з ЛМКП "Львівводоканал".

"Ще два три тому ніхто не знав, скільки у Львові є річок, — зазначає Ольга Пилипович, членкиня Басейнової ради Дністра. — Зараз нормативно затверджені всі річки, зазначено їх довжину, координати, інші особливості. Це дасть змогу зберегти малі річки в місті та унеможливлювати ситуації, коли забудовники засипають струмки чи заганяють їх у труби.

Загальна довжина водотоків у межах Львівської громади становить 264,07 кілометра. За даними інвентаризації, до реєстру увійшли 11 річок, 20 струмків, що мають офіційні назви, і 30 безіменних потічків та джерел.

Втім, на відміну від такої класифікації науковиця вважає, що усі 63 зареєстровані водотоки є річками.

"Водотік – це річка, — переконана науковиця. – Просто ми звикли називати річкою бурхливу течію води. А коли потічок маленький, багато людей вважають, що це не річка. Але це теж річка! Бо маленький потічок дає початок великій річці. Тому не можна казати, що малий потічок – це не річка. Є різне походження річок, але для Львова річки, як правило, починаються з джерел. Так, це 63 річки, але дуже різні за довжиною, не всі вони мають назву, є безіменні".

Найбільша та найдовша річка у Львівській громаді – Полтва. Загальна довжина її від витоків на Погулянці до впадіння в Західний Буг біля Буська становить 59 кілометрів. Майже 30 кілометрів її русла заковано у підземний міський колектор. У межах міста Полтва протікає орієнтовно 14 кілометрів, і майже вся ця міська частина - близько 13 км захована у підземний залізобетонний тунель. На поверхню річка виходить уже за межами міста — на виїзді зі Львова в районі очисних споруд , поблизу Музею народної архітектури та побуту "Шевченківський гай".

Друга за величиною річка громади — Зубра має довжину 46 км. Вона починається з джерела на Сихові і впадає безпосередньо у Дністер, будучи його лівою притокою.

Найменша річка — Малехівка. Загальна довжина її близько 9–10 кілометрів. Вона бере початок у селі Муроване, протікає через село Малехів і впадає у Полтву на північній околиці Львова.

На жаль, водотоків у місті стає менше…

Ольга Пилипович розповіла "Твоєму місту", що через розширення міста та індустріалізацію чимало водотоків були заховані в колектори, або пересохли через виснаження підземних джерел. І це призвело до зменшення їх кількості.

"Збоївський потік, або річка Збоївка, на жаль, повторив долю більшості малих річок Львова, — нарікає науковиця. — Сьогодні весь його міський шлях повністю схований під землю. Потік закопаний у закритий колектор. Зараз річка тече під вулицями Шевченківського району".

У 2024 році залишився тільки Голосківський потік, відкрита частина його має довжину трохи більше кілометра. Це верхів'я потоку, яке бере початок із чистих джерел у ярах Брюховицького лісу. Потік заходить у залізобетонну трубу в районі сучасної житлової забудови вулиць Малоголосківської та Під Голоском. Далі він тече під проспектом В'ячеслава Чорновола та вулицею Липинського, після чого впадає в головний колектор річки Полтва.

"Колись каналізували Полтву, зараз відбувається те саме, — переймається науковиця. — Річки, на жаль, так само зараз зникають з поверхні землі".

Річка Полтва до її остаточного перекриття / фото: photo-lviv.in.ua

Ольга Пилипович навела ще один сумний приклад.

"Маємо прекрасну річку Марунька. Що мене вразило? Поблизу річки відбуваються мотогонки, і через це ерозія ґрунту настільки сильна, що вона змиває пухкий шар ґрунту в річку і річка замулюється, — розповідає вона. — Там прекрасна природня територія, там немає забудови, немає сміття, але є інші впливи. Річки в місті насправді дуже вразливі. Навіть мотогонки шкодять, призводять до згасання річки Марунька".

Чому Львів не має великої ріки?

"Львів є єдиним обласним центром, який не має великої річки. Воно має унікальне географічне розташування. Місто стоїть безпосередньо на Головному європейському вододілі, — пояснює Ольга Пилипович. — Це природна межа, яка розділяє басейни різних морів. Усі дощові води та підземні джерела, що народжуються на пагорбах Львова, майже одразу стікають у різні боки: одні — на північ до Балтійського моря, інші — на південь до Чорного моря".

Львів розташований на вершині, а не в долині, тому в місті фізично не може утворитися велика повноводна річка. Тут розташовані лише витоки та верхів'я малих річок і струмків.

"Такі великі річки, такі як Дніпро, Дунай чи Дністер утворилися в низинах, збираючи воду з величезних територій, — зазначає географиня. — Львів же стоїть на височині близько 290–380 метрів над рівнем моря, тому вода з його пагорбів збігає, а не накопичується, щоби дати життя великій річці.

Чи можна купатися у львівських ставках та за містом?

За даними інвентаризації водних об’єктів, у Львівській громаді — 106 ставків, з них 28 у комунальній власності, 78 пожежних ставків, 66 джерел, 2 торфовища.

"Ставки у Львові дуже гарно облаштовані, біля них можна чудово прогулятися, але в місті немає водойм, де можна купатися, — застерігає Ольга Пилипович. – Ставки слугують насамперед для естетичної насолоди, а не є місцем водного відпочинку і плавання. Відпочивати на воді можна лише у відкритих басейнах".

Науковиця згадує дослідження води в озері Наварія, в яких вона брала участь. Результати приголомшують.

"Є люди, які там відпочивають, — непокоїться вона. — Я категорично не рекомендую там плавати. Ми проводили наукові дослідження разом з біологами і гідробіологами, і виявили там значні перевищення норм за багатьма бактеріологічними показниками. Найгірше, що там була виявлена сальмонела, а кишкова паличка в кілька разів перевищувала норму. Це дуже небезпечно. Я вже не кажу, що там міг бути ще й лептоспироз, але ми просто його не визначали".

Ольга Пилипович наголошує, що в жодному ставку у Львові та за містом купатися небезпечно.

Чи можна пити воду з міських джерел?

Більшість джерел, які є у Львові, витікають між горизонтами давніх геологічних періодів — між Крейдою та Неогеном.

"Це гарна вода за якістю, але вона багата на кальцій. Тому що порода, з якої витікають джерела, це так званий сірий мергель. Це подібна до вапняка осадова гірська порода, яка дуже багата на кальцій. Тому і вода в джерелах містить багато кальцію".

Ольга Пилипович під час розмови розвінчує міф про те, що кальцій у воді шкодить організму.

"Це не так, — запевняє вона. — Наявність кальцію не свідчить про погану якість води. Будь-яка вода на 95% складається з кальцію, магнію, гідрокарбонату-іону, хлоридів, сульфатів тощо. Щоби позбавитися кальцію, воду треба прокип’ятити. При кип’ятинні кальцій випадає в осад, і можна спокійно споживати цю воду".

Дані про якість води в джерелах міста постійно оприлюднюються на сайті Департаменту екології Львівської міськради.

"Останні дані, які я бачила по джерелу біля ТРК «Спартак», показали, що ніби все в нормі, але перед тим я бачила дані, і вони не дорівнювали нормі, — ділиться Ольга Пилипович. — Аналізи показують, що на Погулянці та Медовій Печері джерельна вода також непогана, але ми не знаємо, якою вона буде за якийсь час. Вода з джерела смачна, вона корисна. Але ми маємо зважати, що джерела знаходяться в межах міста, а це має певні ризики. Тому що навіть через атмосферне повітря може переноситися забруднення, зокрема, важкі метали. Ми до кінця не можемо гарантувати, що вода в джерелах міста постійно може бути безпечною. Просто її треба кип’ятити і не вживати сирою".

Водночас науковиця розвінчує ще один міф — про воду у великих бутлях.

"Люди купують її, бо кажуть, що це дуже якісна і корисна вода, — зазначає вона. — Втім, аналізи, які я особисто робила, свідчать, що це просто дистильована вода. Вона не має мінералів. По-суті, мертва вода. І якщо тривалий час щодня пити дистильовану воду, вона вимиває з організму життєво важливі мінерали та солі, насамперед кальцій, магній, калій та натрій. Особливо це небезпечно для дітей і людей похилого віку. Адже повністю очищена від будь-яких домішок вода має нульову мінералізацію, і діє в організмі як «губка».

Я всіх переконую, що можна не купувати воду у великих пляшках та бутлях, — наголошує науковиця. – Краще пити воду з крану після кип’ятіння, бо в ній присутні мінерали, ніж дистлят з супермаркету. Але, якщо ви все-таки купуєте воду у великих бутлях, звертайте увагу на етикетку. Краще обирати артезіанську або додатково мінералізовану воду, а не просто очищену столову".

У львівських кранах — вода з артезіанських джерел

"Це дійсно так, — підтверджує Ольга Пилипович. — Ми беремо воду з артезіанських свердловин, глибина їх досить велика, деякі мають 150 метрів і вище. В Україні не так багато міст, які беруть воду з підземних глибин".

За даними "Львівводоканалу", водопостачання Львова здійснюється виключно з підземних джерел: з 18 водозаборів, 180 свердловин по всій області, розміщених на відстані від 10 до 105 км. Видобута на водозаборах вода транспортується у місто по магістральних водогонах, загальною протяжністю 581 км.

"Львів’яни мають зрозуміти переваги, які ми маємо, — зазначає дослідниця. – До порівняння наведу приклад Одеси, яка бере воду з Дністра, басейн якого я досліджую все життя. Щоби ви розуміли, Самбір, Старий Самбір, Хирів практично не мають каналізації. Самбір залишається одним із найбільших міст Західної України, де взагалі відсутні діючі сучасні очисні споруди, через що тонни нечистот роками забруднюють річки. В Стрию також фактично відсутня каналізація. Вона настільки зношена, що через масові скиди брудні каналізаційні побутові стоки після вбиралень, ван і кухонь також потрапляють в річки. А в кінцевому результаті — в Дністер, з якого Одеса бере воду в крани".

Часом львів’яни скаржаться на те, що у воді з крану забагато заліза.

"Це відбувається через те, що вода подається старими водогонами, — пояснює Ольга Пилипович. — А загалом це вода прекрасної якості, це артезіанська вода зі свердловин. Просто через старі водогони її також треба кип’ятити".

Щодо концентрації кальцію, який створює жорсткість води, то найвища концентрація його у Личаківському районі – 142 мг/дм. куб., у Шевченківському – 127 мг/дм. куб., у Сихівському – 128 мг/дм. куб. Найм’якша вода у Львові у Франківському районі - 68,1 мг/дм. куб. До району надходить вода зі Стрийського водогону, а чим ближче до Карпат, тим значно нижчий мінеральний склад води.

Небезпечні криниці з нітратами

Ще один міф розвінчує науковиця: "Коли я поїду до бабці в село, я там буду пити чисту воду з криниці".

"На жаль, це вже не так, — шкодує вона. — За даними досліджень, майже половина криниць (45%) забруднені нітратами. Особливо небезпечна вода з нітратами для дітей. Якщо для дорослої людини концентрація нітратів може бути в межах норми, для тримісячної дитини такий вміст може бути летальним".

"Треба знати, що кип’ятіння не виводить нітрати з води, — наголошує Ольга Пилипович. — Вони нікуди не зникають. Були випадки в Херсонській області, коли діти вмерли через те, що мама дала їм воду з криниці з високою концентрацією нітратів. Нітрати блокують всмоктування кисню, і дитина починає задихатися на клітинному рівні, оскільки кров втрачає здатність розносити кисень до органів і тканин. Вона починає синіти, з’являється симптом «синьої дитини», задишка, судоми, кисневе голодування вимикає мозок, і без допомоги серце зупиняється".

Як нітрати потрапляють в криниці?

Що гірший технічний стан криниці, що більше в ній щілин, особливо у верхній її частині, то більша вірогідність того, що до криниці потраплять дощівка з ґрунту та ґрунтові води. Власне, вони і приносять нітрати. У вологих ґрунтах нітрати можуть "сидіти" роками, а потім надходити в чиюсь криницю. Не менш небезпечні вигрібні ями чи застарілі септики, облаштовані поруч з криницями. Фекальні стоки, багаті на аміак та азотисті сполуки, просочуються у ґрунт і перетворюються на нітрати.

"Зараз є експрес-методи, які дозволяють виявити вміст нітратів у воді дуже швидко, — підказує Ольга Пилипович. – Завдяки експрес-тестам не треба здавати зразки води до лабораторії і платити за дослідження великі кошти. Такі індикатори для виявлення нітратів є в спеціалізованих магазинах, що продають реактиви".

Будьмо ощадливі у використанні води

За підрахунками "Львівводоканалу", одна людина в середньому витрачає 110 літрів води на добу.

Для порівняння: у Нью-Йорку – 294 л/добу, в Токіо – 249 л/добу, у Ріо-де-Жанейро – 301 л/добу, в Амстердамі – 144 л/добу, у Вроцлав – 125 л/ добу. Тобто львів’яни не такі вже марнотратні, як мешканці інших міст.

Втім, варто розуміти, що вода – це стратегічний ресурс, тому ми маємо свідомо і далі раціонально зменшувати витрати води.

"Ми знаємо, що об’єм става Стосика містить 10 839 кубометрів води. Якщо кожен з львів’ян збереже 13 літрів води на добу, то цією водою можна наповнити став Стосика також за добу, — Ольга Пилипович на красномовному прикладі ілюструє ефективність ощадливого використання води. — Що таке 13 літрів води? Це два рази змили туалет. Сміття викинули і злили. Якщо би сказали людині десь в Африці, що ми чистою водою такої високої якості, з підземних джерел змиваємо туалети, вони би нас не зрозуміли".

Ольга Пилипович навела ще такі цифри. Якщо лише з одного несправного крану витікає 7 крапель за 10 секунд, це 12 літрів води за добу або 44 кубометри води на рік. Якщо через протікання крану втрачається 30 крапель за 10 секунд, це 72 літри за добу, або 26,8 кубометра за рік. Струмінь завтовшки 3мм – це 864 літри за добу або 315 кубів води за рік. Це приблизно 32 автомобільні цистерни з водою.

Без води неможливе не тільки повноцінне життя людини, але й виробництво. Кожен продукт, який ми купуємо, від футболки, хліба до електроприладів вимагає чималої кількості води в процесі виробництва.

Взяти, наприклад, футболку. Виробництво лише однієї футболки потребує 2 700 літрів води. Це вода, яка необхідна для вирощування бавовни, а також вода, що використовується в процесі виробництва та фарбування.

Купуючи пачку чаю чи кілограм сиру, ми бачимо лише готовий товар. Проте на створення кожного з них пішли тисячі літрів "прихованої" води. Цей показник має назву — водний слід для виробництва продуктів.

Так, для виробництва 1 літра молока потрібно 1 000 л води, яловича відбивна вагою 300 грамів – це 4 650 л води, на виробництво 1 кг шоколаду необхідно 24 000 л води, на 1 кг м’яса – 15 500 л води, на каву у горнятку (125 г) – 140 л води.

Тепер про вартість води. Тариф водопостачання та водовідведення для населення у Львові становить – 25,88 грн за кубометр. Справжня ціна – 61 грн за кубометр води.

За словами фахівців, природних запасів підземних вод для потреб львів'ян до 2050 року вистачитиме. Проте їхня доступність у кранах залежатиме від модернізації інфраструктури та адаптації до змін клімату.

Головною загрозою для Львова є не дефіцит води під землею, а втрата її дорогою до споживача через зношені магістральні водогони. Масштабні прориви та аварії свідчать про те, що без повної заміни тисяч кілометрів труб місто ризикує зіткнутися з браком води, навіть маючи повні підземні резервуари.