Біля центрального входу до Києво-Печерської лаври не чути звичного туристичного гомону. Натомість тут стоять десятки людей із телефонами в руках і мовчки дивляться в бік Успенського собору.

Одні фотографують наслідки нічної атаки. Інші довго вдивляються в пошкоджені будівлі, ніби намагаючись усвідомити побачене. Дехто не стримує сліз.

Після масованої російської атаки на Київ у ніч на 15 червня одна з найголовніших святинь України перетворилася на місце, де змішалися запах гару, молитви, робота рятувальників і людський біль.

Ще зранку територію Лаври частково перекрили. Біля входу священники та прихожани стояли колом і співали церковні піснеспіви. Поруч лунали молитви за загиблих цієї ночі українців.

У відповідь ніхто не сперечався.

Люди просто залишалися стояти поруч. Хтось хрестився. Хтось тихо плакав, а хтось дивився на золоті бані, над якими ще кілька годин тому здіймався дим.

За офіційними даними, внаслідок російського удару виникла пожежа на території Києво-Печерської лаври. Вогонь пошкодив дах Успенського собору. Загалом пошкоджень зазнали щонайменше п'ять пам'яток національного значення на території заповідника.

Для багатьох українців ця новина стала шоком. Навіть попри те, що війна триває вже понад чотири роки.

"Я бачила кадри пожежі і просто плакала"

Біля входу до Лаври стоїть жінка середнього віку. Під час розмови її голос постійно зривається. Вона приїхала з Позняків спеціально, щоб побачити все на власні очі.

Коли починає говорити про нічну атаку, не може стримати сліз.

Вона згадує, що на Позняках цієї ночі також було дуже гучно.

Жінка каже, що найбільше її дивують навіть не самі російські удари, а реакція деяких людей після них.

Поруч із нею люди мовчки слухають розмову.

Дехто киває головою.

Тим часом у росії вже намагалися перекласти відповідальність за пошкодження святині. У Міноборони рф заявили, що територію Києво-Печерської лаври нібито уразила ракета американського зенітного комплексу Patriot, яка буцімто спрацювала некоректно.

Втім українська сторона цю версію спростовує. Директор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко заявив, що головний храм комплексу — Успенський собор — постраждав саме від російського ударного безпілотника типу "Шахед". 

Під спів молитви та гуркіт спецтехніки

Отримавши дозвіл зайти всередину, проходимо далі на територію заповідника. Тут атмосфера ще більш контрастна.

З одного боку — монастирські мури, дзвіниці та золоті бані, які століттями були символом українського православ'я.

З іншого — пожежні автомобілі, спецтехніка та рятувальники у касках. Працівники ДСНС продовжують ліквідовувати наслідки атаки, а комунальники прибирають уламки.

На землі ще можна побачити залишки конструкцій, пошкоджених вибуховою хвилею. Подекуди лежать фрагменти матеріалів, які ще не встигли вивезти.

Біля пошкоджених ділянок працюють представники адміністрації заповідника, правоохоронці та експерти.

Поруч ходять іноземні дипломати.

Кілька делегацій уважно оглядають пошкодження, фотографують об'єкти та спілкуються з представниками української влади.

Вони приїхали побачити наслідки удару по об'єкту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на власні очі.

Саме через статус пам’ятки реакції міжнародних інституцій цього дня чекали особливо уважно. ЮНЕСКО засудило пошкодження Києво-Печерської лаври та заявило про готовність допомогти в оцінці руйнувань і визначенні заходів для збереження пам’ятки.

Втім в Україні така реакція викликала обурення. У своїй заяві організація не назвала державу, яка завдала удару по святині. Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий різко розкритикував позицію ЮНЕСКО.

За словами Тихого, міжнародна організація вкотре демонструє брак лідерства та неспроможність повною мірою виконувати власний мандат щодо захисту світової культурної спадщини.

"Ми звикли до ударів по будинках. Але тепер вони б'ють по вірі"

Біля однієї з господарських будівель працюють комунальники. Чоловік у помаранчевому жилеті на хвилину відкладає роботу, щоб поговорити. Він каже, що приїхав прибирати наслідки одразу після обіду.

І хоча за роки війни бачив чимало руйнувань, удар по Лаврі його шокував.

Чоловік зізнається, що сам пережив дуже важку ніч.

Після цих слів він повертається до роботи. За його спиною продовжують працювати екскаватори.

"Можливо, вони хочуть зламати наш дух"

Біля воріт Лаври зустрічаємо Катерину та Миколу. Молоді люди прийшли сюди після безсонної ночі. Катерина розповідає, що майже не спала.

Микола говорить, що удар по Лаврі сприймає не лише як атаку на будівлю.

Коли питаю, що б він сказав росіянам, якби мав таку можливість, відповідає коротко:

"У Харкові до такого вже звикли"

Ще один співрозмовник — уродженець Харкова.

Чоловік говорить спокійно і майже без емоцій. Каже, що переживає подібні атаки не вперше.

На питання про удар по Лаврі відповідає лаконічно:

А на прохання передати послання росіянам лише знизує плечима:

"О четвертій ранку сюди прилетіло"

Мешканець Печерська Костянтин каже, що прокинувся від вибухів.

За його словами, ця атака була однією з найважчих за останні місяці.

Коли мова заходить про удар по Лаврі, чоловік лише махає рукою.

"Вони кажуть, що б'ють по військових. Але це неправда"

Маргарита та Ярина прийшли подивитися на наслідки атаки разом.

Дівчата живуть у Святошинському районі.

Кажуть, що вибухи чули всю ніч.

Втім усмішка швидко зникає.

Мовчання Лаври

Попри значний суспільний резонанс, священики та монахи Києво-Печерської лаври від коментарів відмовлялися.

Більшість посилалася на зайнятість або небажання говорити під час ліквідації наслідків.

Тому головними голосами цього дня стали не представники духовенства.

А звичайні люди.

Ті, хто прийшов сюди помолитися.

Ті, хто приїхав подивитися на руйнування.

І ті, хто просто не зміг залишитися вдома після новини про удар по Лаврі.

Удар по світовій спадщині

Російська атака викликала реакцію не лише в Україні.

Національна комісія України у справах ЮНЕСКО засудила удар по Києво-Печерській лаврі та закликала до невідкладного візиту міжнародних експертів для фіксації руйнувань.

У Міністерстві закордонних справ наголосили, що Лавра є об'єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та перебуває під посиленим захистом відповідно до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей під час збройних конфліктів.

Паралельно в Офісі президента закликали ретельно документувати всі пошкодження для подальшого внесення до Міжнародного реєстру збитків для України.

Цієї ж ночі постраждали й інші культурні об'єкти столиці — Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал" та Національна кіностудія імені Олександра Довженка, де було знищено унікальну костюмну колекцію.

Але саме Лавра стала символом цієї атаки.

Бо йдеться не просто про архітектурний комплекс.

І навіть не лише про пам'ятку світового значення.

Йдеться про місце, яке для багатьох українців є частиною особистої пам'яті, віри та історії.

Коли надвечір люди продовжують підходити до воріт Києво-Печерської лаври, хтось знову дістає телефон і фотографує пошкоджений собор.

Хтось мовчки дивиться на бані.

А хтось стає навколішки та починає молитися.

І саме ця картина, мабуть, найточніше описує день після удару.

Рятувальники ще розбирають наслідки атаки.

Комунальники прибирають уламки.

Дипломати фіксують руйнування.

А люди — намагаються осмислити, як після чергової безсонної ночі росія завдала удару не лише по місту, а й по одному з найвідоміших духовних символів України.