Ми з екскурсоводом Світланою Хацко пройшли візуально-повітряний тур дахами Львова. Навіть якщо ти мешкаєш тут багато років, дізнаватись історичні родзинки рідного міста – ніколи не пізно. Тим паче, на безпечній відстані від сотень туристів.

Наприклад, на даху одного готелю в центрі міста чудово видно не лише звичні нам фасади улюблених місць на площі Ринок, а й невеликі дворики. В таких зазвичай львівський колорит простежується краще за все.

Тим часом дізнаємось, що дахи мають свою історію. Дуже довго у місті були будівлі, покриті ґонтом – покрівельним матеріалом у вигляді клинчастих дощечок. Та коли стали вирізати багато дерев, ґонт почали заміняти на більш практичну черепицю, яка на той момент стала дешевшою.

«А от в ХVІ сторіччі з’являються свинцеві дахи, але свинець так само добре плавився під час пожеж. Колись, коли горіла Успенська церква, її дзвіниця була покрита свинцевою блякою, дах скапував, наче оплакував свою долю, – розповідає Світлана. – А от коли з’явився мідний дах, то дуже було дороге задоволення, спочатку їм покривали тільки храми».

У багатьох будинках в центрі збереглися комини. Це – одна з особливостей характеру міста.

«Для старого міста це важливо, бо тут немає центрального опалення, є пічки. Зараз їх переробляють на систему індивідуального опалення, але все одно мають пічечку: на випадок, якщо нам відключать всі джерела енергії, щоб люди могли грітися хоча б деревом», – розповідає наш гід.

До речі, саме тому професія сажотруса раніше була дуже затребуваною у Львові. Зустріти його на вулиці та доторкнутись до його ґудзика – то було на вдачу.

А от звідсіля видно навіть радянський Львів.

Якщо у вас на будинку дах з особливим духом, то вам страшенно пощастило. Та ми віримо – надзвичайну атмосферу можна відчути у будь-якому куточку міста. Тож насолоджуйтесь, поки не стало зовсім холодно :-)

Підготувала Аліна Швидко, Запоріжжя