За зеленим будівельним парканом чути шум перфоратора. Через огорожу проглядається верхня частина незвичної будівлі – з чорної цегли на фасаді та величезним входом у формі арки. На чорному тлі особливо контрастує помаранчева каска та жилетка будівельника, який пересувається по риштуваннях, спускає вниз відро з розчином. 

Тут, за кількасот метрів від центрального входу на Голосківське кладовище в напрямку села Збиранка, збудують єдиний на заході України крематорій і перший, зведений за часів незалежності України.

Найближчий до Львова крематорій розташований у Києві. Тож у разі потреби кремації мешканці західних областей були змушені витрачати чималі кошти та час на перевезення померлого. Інші два крематорії розташовані ще далі – в Одесі та Харкові.

Чому досі не запрацював крематорій

На паспорті об'єкта вказана кінцева дата завершення робіт – грудень 2026 року. Водчевидь, дату змінили, бо ще восени 25-го року у Львівській міській раді обіцяли, що крематорій запрацює навесні. Але наразі роботи тривають.

ФОТО паспорт: Кінцева дата завершення робіт грудень 2026 року

“Зараз уже на 100% завершені загальні будівельні роботи та на 70% роботи, які стосуються супутніх речей”, – пояснює “Твоєму місту” перший заступник мера Андрій Москаленко.  

Одна з причин затримки, стверджують в міськраді, сильні морози в січні-лютому, які пригальмували будівельні роботи. 

“Це процес, який команда проходить вперше. Сама процедура є технічно складною, оскільки треба було замовити з Іспанії печі, привезти їх та встановити. Крім того, це вперше в Україні будується крематорій за новими стандартами, тому багато речей доводилося робити перший раз”, – додає Андрій Москаленко аргументи до причин зсуву термінів здачі об'єкта. 

Басейни та кімната для спостереження

Зайшовши крізь величезні аркові прозорі двері, потрапляєш в такої ж форми великий хол. Він тягнеться вздовж усього приміщення і закінчується теж величезним арковим вікном. Відтак, сюди потрапляє дуже багато природнього світла і сама атмосфера не "тисне". 

Це проєкт маріупольських архітекторів, які ще в 2021 році перемогли в конкурсіпроєктів львівського крематорію.  

“В проєкті акцентують увагу на останньому шляху людини, яким сенсом він наповнений та що відчувають близькі покійного у момент прощання”, – так тоді описували проєкт-переможець.

Головною інтер’єрною особливістю тут буде два засклених басейни по обидва боки холу.

“Це таке співставлення вічності з життям. Цей тунель (аркоподібний хол – Ред.) і вода висвітлюють оцей процес вічного та живого”, – каже Максим Пудря, директор ЛКП “Муніципальна обрядова служба”. 

Ця естетика, на його думку, може дещо полегшити для людей у скорботі пережиття горя.   

“Тут важливий фокус на емоції людини. Кожна дрібничка є важлива, яка може зняти певне емоційне навантаження. Так само важливо проявити повагу та гідність, тому, наприклад, тут є окрема кімната очікування”, – додає від себе Андрій Москаленко. 

Сам простір крематорію поділений на дві частини. Зліва від холу – технічна, з доступом працівників, справа  – для відвідувачів. 

Одразу після входу справа рецепція для подачі та оформлення документів. Далі за нею вхід до зали очікування, якщо буде потреба чекати на церемонію прощання. Наступна зала – вже для самого прощання.  

Прощання, за бажанням, буде проводитись за участі священника. Адже ще в 2020 році Рада єпископів Львова не заперечила проти зведення крематорію у місті. Єдине, що духівники наголосили: за християнськими канонами прах таки має бути захоронений, а не зберігатися вдома чи розвіюватись.   

Крім басейнів, тут буде ще одна унікальна для України послуга: можливість спостерігати за переміщенням домовини з тілом в піч. 

“Це буде окрема послуга за бажанням родини. Родину запросять в окрему кімнату, де в супроводі або священника, або наставника через прозору перегородку вони зможуть візуально супроводити процес самої кремації”, – розповідає Максим Пудря. 

За його словами, така практика поширена в сучасних крематоріях у Європі, збудованих в останні роки, тобто де в проєкті одразу закладали кімнату для спостереження.    

“Ця послуга виникла за проханням родин, які все-таки хочуть споглядати так само, як це відбувається в процесі погребіння в землю”, – пояснює він.

Залежно від ваги тіла і типу домовини: скільки триває одна кремація

У крематорії встановили дві печі, закуплені в Іспанії. Водночас проєктом передбачили місце для третьої – на випадок, якщо попит на кремацію суттєво зросте. У такому разі міська рада зможе докупити ще одну піч.

Кожна з двох печей за 12-годинну зміну здатна провести до 12 кремацій.

За його словами, на тривалість процесу також впливає матеріал труни. Зокрема, масивна дубова труна згорає значно довше, ніж виготовлена з легших порід деревини.

До речі, в Україні законодавство не обмежує види домовин, в яких дозволено кремацію. Натомість, в частині країн Європи є заборона на токсичні лакові поверхні чи полімерні покриття, щоб мінімізувати шкідливі викиди в повітря. Також в окремих країнах доволі популярні є так звані екотруни з пресованого картону, які горять швидко і не засмічують навколо середовище. 

Для зменшення шкідливих викидів, за словами Максима Пудрі, тут встановили додаткові фільтри.

Чи вистачить потужностей?

Зважаючи, що у Львівській громаді вдень відбувається максимум до двадцяти поховань (загалом у рік п'ять тисяч), очікується, що загальна потужність у 24 кремації дозволить обслуговувати всі західні регіони України.

Адже, вочевидь, на початках більшість львів'ян таки будуть схилятися за звичкою до традиційного поховання. 

Хоча ще в 2019 році львівський комунальний аналітичний центр “Інститут міста” провів опитування1200 осіб щодо ставлення до кремації. Тоді 51% львів’ян позитивно відгукнулися про біопоховання у Львові. Найвищий відсоток підтримки (60%) серед молоді 18-30 років, а серед осіб 61+ років позитивно сприймають кремацію 41,4%. 

На думку Андрія Москаленка, зараз рівень підтримки кремації серед українців зріс, зважаючи на повномасштабну війну та заповіти деяких військових їх саме кремувати. 

Крім того, кремація спрощує питання організації поховання. Урну можна підпоховати до своїх родичів на будь-якому цвинтарі. Це рятує в умовах браку землі на цвинтарях у великих містах. Також економить ресурси на доставку тіла в інші регіони, якщо вимушені переселенці заповідають бути похованими за сотні кілометрів ближче до рідні чи рідного міста-села.

За словами Москаленка, тарифів на кремацію поки що міська рада не розробляла. Каже, що сума коливатиметься десь від 10 до 20 тисяч гривень. Залежить від набору послуг. Починаючи від того, чи буде тут зберігатися тіло до кремації (холодильна камеру попередньо планується на 25 тіл), чи замовлятимуть на місці послугу танатокосметолога, залу для прощання і місця в колумбарії. Колумбарій розмістять одразу поруч з крематорієм розміром сорок на сорок метрів. 

Щодо загальної вартості робіт з будівництва крематорію, вона становить орієнтовно 170 млн грн. Роботи відбуваються за кредитні кошти.

Компанія-підрядник, з якої уклали договір (ТОВ “Інфрабуд”), належить Роману Поверляку зі села Стрілки на Львівщині. Його компанія “Будгрупсервіс” існує вже 11 років, однак до кінця 2024 року вона займалася торгівлею автозапчастинами в Харкові. Лише наприкінці минулого року фірма змінила вид діяльності на будівництво. Попри відсутність у “Інфрабуду” досвіду реалізації аналогічних проєктів, сама структура власності фірми пов’язана з будівельним ринком Львова. Зокрема, “Галицька будівельна гільдія”, яка є одним із співзасновників, має за плечима будівництво гуртожитку та інформаційно-ресурсного центру УКУ, адміністративного офісу “Снєжка-Україна”, житлових і торгових об’єктів (Avalon Up, Viking Park, “Паркова вежа”), а також промислових споруд.

Фото Мар'яни П'єцух та Львівської міської ради

 Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.