Іноземці Твого міста: Техасець, який вчить львів’ян працювати по-американськи Львівський ресторатор родом з Колорадо Уродженець Деневера (Колорадо) Майкл Беттс приїхав в Україну шість років тому. Мовляв, «почув про прекрасних українських жінок». Насправді у США він мав кілька ресторанів і бар, та якось вирішив побачити Європу. Поїздивши Україною, американець вирішив залишитись у Львові. «Мене вразив Краків – гарне місто, всі говорили англійською, добрий сервіс в ресторанах. Тоді я приїхав сюди: сервіс жахливий, їжа теж. Я подумав: «що за чортівня?». Втім архітектурно Львів – наче Краків. Йому потрібен час. Тому я залишився тут, відвідував різні ресторани та бари, і повернувся до роботи. Я хотів показати, яким має бути ресторан. Ви отримуєте напій за 3 хвилини, закуски – за 10», – Майкл згадує, що «хотів зробити ресторан для українців, щоб вони відчули «як по-американськи». Ось чому на стіні закладу висить американський прапор в жовто-синіх кольорах. Показує меню з англійським надписом «Відвідайте Америку. Віза непотрібна». Читайте також: Іноземці Твого міста: Росіянин про те, чому у Львові, як у Москві «Українці цікавляться мексиканською іжею і люблять шашлик, тож я вирішив показати їм американський варіант», – жартує Майкл. Втім є багато продуктів, недоступних в Україні, тож він, як шеф, мав змінювати інгредієнти. Додає, що українці супер-чутливі до гострого, тож меню довелося пристосовувати. «Та воно таки репрезентує американську кухню. Тут було кілька каліфорнійців, які казали, що це не справжня техасько-мексиканська їжа. Як далеко я від Мексики, хлопці? Я намагаюся зробити все, що можу з того, що є. Я імпортував дещо з Польщі, але коли впала гривня, намагаюся тримати ціни настільки низькими, наскільки можливо. Хочу, щоб українці могли собі це дозволити, – наголошує бізнесмен. – Тут непогана якість продуктів, відмінна курка і свинина. А от яловичина в Америці та в Україні – небо і земля», – запевняє шеф Майкл. Як подолати корупцію (Запалює цигарку). «Технічно український закон каже, якщо в ресторані знайдуть брудну попільничку, мене можуть оштрафувати. Але це не попільничка, а блюдечко – вони не можуть мене рухати, ага!» – сміється. Втім у бізнесі, запевняє американець, все треба робити чесно. «Я сказав, що все має бути чисто, за рахунками. Як тільки-но тут з’являється хтось із чиновників, я кажу своїм працівникам: «тримайте моє пиво і дивіться» і показую середні пальці. Якщо вони думають, що можуть з мене витягнути гроші, хай подумають ще раз. З того часу я не бачив їх 4 роки. Як зупинити корупцію? Перестаньте платити за неї», – так власник ресторану відповідає й українцям, які скаржаться. Його розмова із санітарною службою теж коротка. Техасець не приховує, що починати бізнес у Львові було важко, втім йому допомагала екс-дружина, а тепер друг та адміністратор Іванка. «Чесно, я думаю, що українські жінки набагато сильніші за ваших чоловіків. – Майкл певен, справа в тому, як батьки виховують хлопців. – Я сам можу попрасувати свій одяг, прибрати чи відремонтувати машину. Ваші чоловіки звикли, що жінки все роблять за них». Українська лінь та американські правила Американець дивується, наскільки відмінною є гостинність людей вдома та в українських ресторанах. Бізнесмен вважає, що проблема в радянській ментальності: «Це власники, яким начхати на своїх працівників, які не платять нормально, змушують працювати забагато годин. Ось типовий український власник ресторану: раз в тиждень-два приїжджає на своїй BMW, забирає касу в ресторані та їде геть. Це так не працює, хлопці. Власник – це капітан корабля. Коли йому байдуже, чому інші мають заморочуватися?» Власника BBQ-ресторану дратує лінь. «Перше, що українці мають вивчити на зубок, – треба працювати. У вас 128 вихідних – це третина року! В Америці – 6 вихідних на рік. І ви дивуєтеся, чому ваша економіка відстійна? Немає гривневого дерева. Подивіться на працівників кіосків і т.д. – вони ходять в тапочках. В Америці їх носимо тільки, коли йдемо дивимось телевізор чи йдемо спати». –Всім, хто прийшов до Майкла на роботу в тапках, він одразу наказав їх зняти. Читайте також: Іноземці Твого міста: Француз, без якого не поїде трамвай на Сихів Майкл Бетс каже, що одружений з рестораном: першим відкриває двері вранці й закриває вночі. Не пам’ятає, коли востаннє була скарга, та якщо є проблема, вирішує її просто: «Бачите цей 42-й розмір,– показує черевик, – він ідеально підходить під кожен зад». В Америці Майкла Бетса – так називає свій заклад – американські правила. Тут немає телевізора, а грає кантрі та вестерн. На роботу шеф наймає людей, які ніколи не працювали в ресторанному бізнесі, і вчить «з нуля». Мовляв, сам починав у 13 років з миття посуду і пройшов через кожну посаду. В його закладі зарплата погодинна, працюють по вісім годин на день. А ще – обов’язкові чайові (англ. – tips – ред.). Він розшифровує нам абревіатуру tips – «to insure proper service»: «Це означає забезпечити належне обслуговування. Так я вчу українців. Сподобався сервіс – покажіть це. Я спілкуюся з клієнтами, тож вони починають розуміти, що тут така політика». Своїм працівникам шеф мексиканського ресторану не дозволяє ані спиратися, ані користуватися мобільним телефоном. «Ми, американці, кажемо, якщо маєш час опертися, то маєш і помити (If you’ve got time to lean, you’ve got time to clean – ред.)», – додає він. Порада від Трампа та ідеалізована Америка Майк рідко змінює меню, бо хоче робити добре те, що є. Одного дня в бар на Палм-Біч у Флориді, де Майкл колись працював офіціантом, зайшов Дональд Трамп. «У нас була коротка розмова про бізнес. Він сказав, «Майкл, дозволь навчити тебе правило KISS (поцілунок – з англ.). Keep it simple, stupid! (Роби це простіше, дурню!)» – це була моя перша рекомендація від мільярдера, якого я навіть не впізнав. Коли він приходив, то кликав мене, бо я його не знав і добре обслуговував, давав мені по 500 доларів чайових», – пригадує тепер львівський бізнесмен. Та попри це, він проти Трампа на посаді президента США. І загалом не бачить гідних кандидатів. «Я ніколи не голосував в Америці. Думаю, що система голосування в США – це жарт. «Твій голос має значення» – ага. Українці часто скаржаться мені, що тут корупція повсюди, мовляв, в Америці нема. Ви дивилися забагато голлівудських фільмів. Просто у нас корупція на набагато вищому рівні, не серед серед чиновників чи поліції», – запевняє Майкл Бетс. Свою дворічну доньку він не хотів би ростити у США. «Я часто питаю українців, скільки дітей загинуло у ваших школах від пістолетів?.. а в Америці? У вас надзвичайна культура щодо дітей. Немає ідеальної країни у світі, а українці змальовують Америку саме так. Ви порівнюєте долар до гривні, думаючи, що в США заробите 50 тисяч доларів, – втім Майкл наголошує, що після всіх податків заробіток зменшується удвічі. – Федеральний податок, штатний, соціальне страхування… Якщо у вас немає медичної страховки, яка коштує приблизно 300-400 доларів на місяць, вони дадуть вам померти за дверима». Холодні люди і слабкі чоловіки Бізнесмен-американець вчив українську, але, каже, як тільки намагався говорити, чув «найбільш відомі слова «шошо» і «прошу». Йому подобається змушувати українців говорити англійською: «Не тому що я зухвалий американець, а тому що з українською ви працюватимете тільки на українців». Він сам говорить також португальською, іспанською й німецькою. Спочатку Майкла дратувало, «наскільки люди можуть бути холодними» в Україні. «Двоє знайомих, йдуть вулицею на зустріч один одному, але вони тиснуть руки і мовчки йдуть далі. Зупиняється маршрутка: всі пхаються, лізуть всередину, коли люди мають вийти. Та всередині хлопець уступає місце старшій жінці – такі різні речі впродовж секунд», – дивується він. Втім покидати Львів американець не збирається. Він назвав свою вівчарку Бенда – на честь Степана Бандери і заявляє, що Львів «це одне з найбезпечніших міст, де коли-небудь жив». Текст – Ірини Матвіїшин Фото – Олександри Чернової