Аномальна та виснажлива спека, яка охопила Україну, оголила одну з найгостріших екологічних проблем сучасності — стрімке та масове пониження рівня води у річках, озерах та ставках. Дрібніші водойми подекуди почали висихати повністю, перетворюючись на потріскані глиняні плями. Наочним і тривожним прикладом для Львівщини стало село Верещиця у Яворівському районі. Тут місцеве озеро повністю висохло, а інша сусідня водойма суттєво обміліла.

Проте ця проблема давно вийшла за межі одного населеного пункту. Криза торкнулася більшості районів області: разом із поверхневими водоймами, які виконують роль природних регуляторів підземних водоносних горизонтів, вода почала масово зникати з селянських криниць та приватних свердловин.

Подібна картина спостерігається не лише на Галичині. На Волині вода в озері Світязь відступила від звичної берегової лінії на десятки метрів, а русло міжнародного Дунаю через посуху впало до історичного мінімуму.

Чому короткочасні літні грози не рятують ґрунт від зневоднення, як на водний баланс впливає хаотична забудова Карпат і нищення лісів під час війни, та чи загрожує Львову брак питної води? "Твоє місто" зібрало детальні роз'яснення науковців, урбоекологів, географів та комунальників, аби розібратися у масштабах проблеми.

Деградація екосистем: причина чи наслідок глобального потепління

Екологи пояснюють: головною першопричиною нинішнього зневоднення є поєднання високих температур із відсутністю тривалих, затяжних дощів. У сучасних кліматичних умовах переважають короткочасні та інтенсивні грози. Під час таких злив вода швидко стікає поверхнею або миттєво випаровується, не встигаючи просочитися глибоко в землю й наситити ґрунтові води.

Проте завідувач кафедри екології та збалансованого природокористування Інституту хімії та хімічних технологій НУ "Львівська політехніка" Мирослав Мальований застерігає від хибного розуміння причинно-наслідкових зв'язків. За його словами, деградація екосистем, зникнення малих річок, боліт та криниць на Львівщині є не причиною зміни місцевого мікроклімату, а безпосереднім наслідком загальнопланетарного кліматичного зсуву.

Науковець наголошує, що цей процес відбувається по всій Землі і зовсім не залежить від нашого бажання чи місцевої діяльності:

Водночас людське втручання суттєво погіршує ситуацію, адже ми власноруч позбавляємо ландшафт природного захисту.

Яскравим прикладом наслідків бетонування є сам Львів. Під час сильних дощів у місті регулярно заливає вулиці Сахарова та Коперника у найнижчій точці. Науковець підкреслює, що це прямо пов'язане з втратою демпферувальної ємності — озера, яке колись розташовувалося перед входом до сучасного Парку культури і яке сьогодні планується відновити для повернення природного балансу.

Ілюзія очищення: як посуха та спека насправді впливають на якість води

Під час посухи об'єм води у водоймах стрімко зменшується, що зазвичай викликає занепокоєння щодо зростання концентрації забруднюючих речовин. Однак Мирослав Мальований закликає відмовитися від спрощеного трактування екологічних ризиків і звертає увагу на фундаментальну помилку в оцінці стану водойм.

За словами науковця, вплив на природу визначається не локальною концентрацією речовин, а загальним балансом мас. В Україні та багатьох державах тривалий час панував підхід, коли для досягнення гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднення просто розводили водою до "норми" і скидали у довкілля. Такий підхід є лише ілюзією вирішення проблеми.

Сухо і гарячо чи глобальне похолодання: скепсис щодо кліматичних прогнозів

Чи загрожує Львівщині через 20–30 років катастрофічний дефіцит питної води, подібний до південних регіонів? Мирослав Мальований закликає ставитися до довгострокових кліматичних сценаріїв із помірним скептицизмом.

Як приклад науковець наводить глобальні дискусії щодо потепління. Загальною тенденцією на планеті є підвищення температури, проте для Європи низка вчених прогнозує протилежний ефект — глобальне похолодання. Це може статися через зміну течії Гольфстріму внаслідок танення льодовиків. Втрата припливу теплого повітря з Атлантики приведе до того, що Європу, включно з Україною, чекає період суттєвого похолодання.

Саме тому експерт радить оцінювати тенденції на найближчі роки і не робити занадто далеких прогнозів. Оскільки зупинити природні кліматичні процеси людство не може, єдиним вірним шляхом є дотримання екологічної етики та теорії сталого розвитку, щоб зберегти природу для наступних поколінь.

Екологічна етика та культура відходів: як побутові звички вбивають довкілля

На думку Мирослава Мальованого, ключовим інструментом адаптації до будь-яких змін є підвищення екологічної етики суспільства, яка в Україні зараз знаходиться на вкрай низькому рівні (близькому до нульової позначки за умовною шкалою).

Відомо, що Львів є одним із передових міст України за рівнем встановлення контейнерів для роздільного збору сміття. Для порівняння, у Японії висока культура населення дозволяє поділяти відходи на 25 різних фракцій. В Україні ж важливо досягти якісного сортування хоча б зановними напрямками: загальне сміття, ПЕТ-пляшки, скло та харчові відходи.

Для вирішення цієї проблеми науковець пропонує впроваджувати стимулюючі та примусові заходи за прикладом сусідньої Польщі. Там, якщо у спеціалізований контейнер потрапляє змішане сміття, компанія-перевізник оформлює його не як сортоване (яке має нижчу ціну), а як змішане за значно вищим тарифом. Це змушує мешканців та балансоутримувачів контейнерних майданчиків контролювати своїх сусідів та дотримуватися правил сортування.

Безлаберні свердловини, нищення лісів та вплив війни

Доцентка кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології НЛТУ України Оксана Олейнюк-Пухняк підтверджує: рівень водного горизонту в регіоні невпинно знижується, що несе пряму загрозу біорізноманіттю. Через посуху зникають вологолюбні рослини, а дерева ослабляються й гинуть.

Утім, окрім спеки, величезної шкоди завдає хаотична діяльність самих мешканців.

Крім цього, урбоекологиня акцентує увагу на колосальному руйнівному впливі війни на екологічну ситуацію в Україні:

Експертка закликає зберігати у Львові та передмісті дикі ландшафти — Винниківський ліс, Брюховичі, Рясне. У таких масивах температура повітря під час спеки є значно нижчою, вони слугують прихистком для птахів і тварин та допомагають утримувати водний горизонт. У міських парках також варто формувати дикі оази і припинити суцільне викошування та вирізання підліску.

Гірські річки Карпат під загрозою: чому забудова гір прискорює безводдя

Про проблеми формування стоку у гірських районах розповів доцент кафедри фізичної географії ЛНУ ім. Івана Франка Павло Шубер. Він пояснює, що на відміну від рівнин, гори мають тонку кору вивітрювання та круті схили. Головним утримувачем вологи в горах є саме ліс.

Павло Шубер застерігає, що активна забудова Карпат відпочинковими комплексами із велетенськими басейнами вимагає надмірного водоспоживання, порушуючи природний режим річкових басейнів. Нераціональне освоєння заплавних частин річок та покриття схилів асфальтом загрожує тим, що під час злив виникатимуть руйнівні селеві потоки, а під час посухи річки повністю обміліють. Відсутність води через посуху є навіть гіршою бідою за короткочасні паводки, адже призводить до вигибелі всього живого, пристосованого до вологи.

Чи може залишитись Львів без питної води?

Попри тривожну картину в області, ситуація з водопостачанням у самому Львові залишається стабільною. Про це у коментарі "Твоєму місту" повідомив керівник КП "Львівводоканал" Дмитро Ванькович.

За його словами, води у водозаборах міста достатньо. Спека справді спричиняє підвищене споживання та незначне коливання підземних рівнів, проте це не має критичного впливу на систему.

Читайте також: Понад +37°C у місті: Львів встановив черговий температурний рекорд

Тож хоча артезіанські свердловини наразі надійно захищають Львів від питного колапсу, висихання озер у Верещиці, зникнення води в селянських криницях та обміління гірських річок Карпат — це чіткий сигнал про екологічну розбалансованість регіону.

Нагадаємо, екологи наголошують, що довкілля вимагає негайних дій: від суворого державного контролю за бурінням приватних свердловин та забудовою гірських схилів до збереження лісових масивів і підвищення побутової культури поводження з відходами.