94% відходів в Україні захоронюють на полігонах і сміттєзвалищах. Лише 0,003% - це частина листя з парків у Києві – йде на компостування, а 2,7% спалюється на заводі «Енергія» «Київенерго», єдиному в країні сміттєспалювальному заводі. Частина відходів зі столиці потрапляє на звалище – це дешевше, ніж спалювати.

Пересічний львів’янин генерує на рік близько 280 кілограмів відходів. Стільки ж сміття створює мешканець словенської столиці Любляни, однак із цієї кількості на сміттєзвалище потрапить лише 110 кілограмів. Держави Європейського Союзу встановили великі податки на захоронення відходів, а несортоване сміття там не можна захороняти взагалі. До 2030 року в Євросоюзі 30% сміття має спалюватись. Енергія, що генерується під час спалювання, здешевлює процес, але не робить його прибутковим – заводи живуть за рахунок високих тарифів на вивезення відходів. На сміттєспалювальні заводи потрапляють лише ті відходи, які вже не можна використати.

Читайте також: Гривня за кілограм. Керівник департаменту відходів ЛМР назвав ціну і місця, куди вивезуть сміття

В Україні триває розробка Національної стратегії поводження з відходами. Міністерство охорони навколишнього середовища закликає всіх активно коментувати чорновий варіант тексту стратегії. Коли вона буде ухвалена, до Верховної Ради подаватимуть законопроекти, які мають по-новому врегулювати цю сферу. Тим часом Львів, не чекаючи на центральну владу, затвердив власну стратегію, засновану на принципі Zero Waste. Йдеться про те, що вивезення сміття та пошук нових полігонів, де його можна складати, не є виходом із кризи: лише навчившись сортувати сміття та менше його продукувати, Львів почне розв’язувати проблему по-європейськи.

«Уявіть Львів як острів, – каже засновниця ініціативи Zero Waste Lviv Ірина Миронова. – Ми не можемо викидати сміття, бо хвилею його принесе назад. Потрібно змінювати своє життя і свою поведінку, аби ми продукували менше сміття. Жоден населений пункт не хоче мати біля себе сміттєзвалище навіть за великі гроші. Якщо Львів не хоче, то й інші також. Наше сміття – наша відповідальність. Не буде сміття – буде інший уклад життя».

Читайте також: П’ять речей, які особисто ви можете зробити для виходу зі сміттєвої кризи

У львівському Центрі міської історії Центрально-Східної Європи сміття сортують уже понад п’ять років. Тут є три сміттєві баки – для паперу, пластику та органічних відходів, а також окрема коробка для твердого пластику – кришечок від пляшок. «Коли мандруєш світом, у хостелах і готелях розділення сміття та відокремлення скла, пластику й паперу – звична річ, – каже менеджерка Центру Мирослава Шлапак. – Тому, коли три роки тому я прийшла сюди працювати, сортування не стало для мене несподіванкою».

Зовсім без паперу в Центрі працювати не вийде, проте тут економлять в інший спосіб: непотрібні аркуші віддають шкільній учительці, яка використовує їх як чернетки. А загалом варто завжди намагатися друкувати з обох сторін аркушів паперу, якщо це можливо.

Читайте також: Хробаки, завод чи сортувальні майданчики: що врятує Львів від сміттєвого колапсу

У компанії Innocode п’ять смітників. Вони займають цілий куточок біля кухні: два – для пластику й паперу, один – для сміття, яке неможливо розділити, й окремі для скляних пляшок і бляшанок. «Наша чудова прибиральниця знає, що не можна торкатися до смітників, крім двох – під мийкою, де рештки їжі, та того, де загальне сміття. Вона забирає відходи лише з них, а решту ми віддаємо Іванові, який сортує та переробляє вторсировину», – розповідає офіс-менеджерка компанії Оксана Лещенко. Із переробленої сировини виробляють різні речі, зокрема й контейнери для сортування відходів.

Контейнери для сортування в Innocode стоять уже два роки. Ініціаторами сортування стали самі співробітники компанії. Один із них, за словами Оксани, навіть позабирав з-під столів колег смітники, куди раніше викидалося все сміття.

Компанія Green Box пропонує зручні для сортування баки для офісів, а також ресторанів, кав’ярень, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків тощо. «Головне – ставити контейнери поруч із людьми, щоб ви вийшли, викинули і забули, а решту ми зробимо за вас», – каже представник компанії Теодор Нещадим. Коли контейнер заповнюється, його забирають та замінюють порожнім.

«Ми використовуємо контейнери з п’ятишарового картону. На кришках докладно пояснено, що треба туди викидати, а що ні. Ми також даємо буклети та афіші, корисні для офісів, і плануємо проводити тренінги з сортування», – розповідає Нещадим. Поки що компанія заробляє, здаючи вторсировину, проте в перспективі планує запустити свою лінію з переробки.

Читайте також: Як сортування сміття стає нормою. Три львівські історії успіху

Ще один спосіб зменшити кількість відходів для офісних працівників – відмовитись від одноразового посуду та ланчбоксів, а натомість використовувати багаторазові пластикові коробки для харчів. Одноразові стаканчики-пластянки варто замінити термочашкою – до того ж, низка львівських кав’ярень пропонує знижки для власників таких горнят.

«Мені подарували чашечку, яка розкладається, – каже Оксана Лещенко. – Вона силіконова, в неї можна наливати гарячі напої, і якщо її скласти, займає зовсім мало місця в кишені куртки». Біля офісних кулерів не варто ставити пластикові чи паперові стаканчики – тоді працівники, які хочуть пити, приходять із власним посудом.

Важливо пам’ятати, що картонна упаковка Tetrapak – не макулатура. В Україні ці упаковки переробляють лише кілька підприємств, найближче з них – на Житомирщині. «Ми часто купуємо молоко в паперових пакетах і з пластиковими кришками. Спершу викидали їх у контейнери з папером. А потім моя колега Ірина Склокіна навчила нас відокремлювати кришку та викидати до окремого контейнера», – розповідає Мирослава Шлапак. І, звісно, треба завжди старатися купувати продукти без упаковки, якщо це можливо.

Читайте також: Львів після Грибовицької трагедії: чому сміттєву проблему не розв’яжуть швидко

Специфічний різновид відходів – енергозберігаючі лампи та батарейки. Вони токсичні, й коли потрапляють у довкілля, забруднюють ґрунт і підземні води. «Пальчикові» батарейки варто замінювати багаторазовими акумуляторами, які, коли їхній ресурс буде вичерпаний, здавати на переробку. І акумулятори, і батарейки слід викидати лише до спеціальних контейнерів. Люмінісцентні лампи і ртутні термометри у Львові збирає на переробку спеціальний еко-бус. Є також пункти, де можна їх залишити.

Нарешті, офісна техніка, яка вийшла з ладу, не повинна потрапляти на смітник. Усі електронні пристрої слід утилізувати в особливий спосіб. У Львові є кілька пунктів, куди можна здати електротехніку.

Читайте також: Друзі сміття. Знайомтесь – Голуб, Тарган, Щур, Миша, Муха й Бацила

Для мішаних і органічних відходів найкраще використовувати спеціальні зелені пакети, які розкладаються за кілька років, а для вторсировини – спеціальні поліпропіленові мішки, які використовуються багато разів.

Сортування в офісі можна впроваджувати поступово: спершу збирати лише небезпечні відходи та макулатуру, підраховуючи, скільки їх накопичується за місяць. Потім можна розпочати своєрідне змагання за те, аби щомісяця відходів ставало менше.

Tvoemisto.tv вже розповідало про те, як організоване сортування у Центрі моніторингу соціальних програм та контролю за призначенням і виплатою допомог Львівської обласної ради: тут уже кілька років розділяють відходи, а віднедавна почали підраховувати, скільки якого типу сміття накопичується. Досвід показує, що в цьому немає нічого складного.

За матеріалами радіопрограми Володимира Бєглова та Юлі Юрченко «Чистий четвер» на Radio, присвяченої зменшенню кількості відходів і цивілізованому поводженню з ними.

Ілюстрації зі сторінки Zelenew, Zero Waste Lviv i Green Box