Ці картини та скульптури чекали на свого глядача майже вісімдесят років. Відтепер і до січня їх можна побачити у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького, де відкрилась експозиція «Музей князів Любомирських. Не/забута історія». Це частина колекції, що зберігалась та виставлялася в Оссолінеумі до другої світової війни, поки радянська влада не поклала унікальні експонати до запасників. Tvoemisto.tv побувало на відкритті виставки.

Музей заснував галицький меценат Генрик Любомирський на початку ХІХ століття. Він став частино Оссолінеуму – науково-освітнього центру, створеного Юзефом Оссолінським у приміщенні колишнього монастиря кармеліток. Зараз ми знаємо цей будинок як бібліотеку Стефаника. В Оссолінеумі була приватна книгозбірня, дослідницький центр та музей – на той час найбільша публічна збірка мистецьких творів.

Портрет князя Лева. Невідомий художник ХІХ століття

За більшовиків Оссолінеум закрили. Гітлерівські війська вивезли частину фондів музею й бібліотеки до Польщі й Німечини. Після війни вони здебільшого потрапили до відновленого Оссолінеуму у Вроцлаві.

У 1947 році радянська влада передала соціалістичній Польщі приблизно третину фондів Оссолінеуму, а на його місці створили Львівську наукову бібліотеку імені Стефаника.

Спадщина Оссолінеуму потрапила, крім бібліотеки, до Національної галереї мистецтв, Львівського історичного музею та Музею етнографії та художнього промислу. Картини з музею, більшість яких залишилася у Львові, поклали до сховищ.

90 експонатів, які виставляють зараз у межах експозиції «Не/забута історія», є частиною спадщини музею Любомирських, відновленою реставраторами за два роки.

«Твори, які не бачили світла з часів Другої світової війни почало нищити життя», – розповідає завідувачка відділом реставрації при галереї мистецтв Інна Дмитрук-Сорохтей. Завдяки зусиллям реставраторів удалося показати відвідувачам картину австрійського художника Йозефа Енґерта «Інтер’єр костелу в Жовкві» 1824 року.

«Створюючи цю виставку, ми намагалися показати історію музею та його засновників, – каже хранитель фондів музею Ігор Хомин. – На початку експозиції можна побачити портрети Максиміліана Оссолінського та Генрика Любомирського, далі – портрети директорів Оссолінеуму. В інших залах представлені видатні діячі культури, науки та суспільного життя Львова, Галичини та Речі Посполитої».

Є в колекції твори видатних європейських митців, таких як Бернардо Строцці та Жан-Етьєн Ліотар.

«Портрет імператриці Марії-Терезії» Жана-Етьєна Ліотара

«Молитва в степу» поляка Юзефа Брандта вирізняється з-поміж інших своїми розмірами – вона займає цілу стіну в одному з залів

«Усі ці шедеври належать нам, ми маємо їх сприймати і шанувати. До того ж, виставка має освітній аспект, адже під кожним портретом є біографічна довідка автора. Загалом це наука для українців і поляків – берегти спільне мистецтво, творячи спільне майбутнє», – говорить Ігор Хомин.

Вікторія Маліцька, представниця Інституту імені Оссолінських у Львові, вважає, що важливо говорити про цю історію саме тут – у місці, де залишилась більшість колекцій Оссолінеуму. «Ми хочемо покликати людей до роздумів про те, що було і що зараз є, до співпраці. В межах виставки ми створимо каталог із передвоєнними та сучасними фотографіями музею Любомирських – дво- або тримовний. Зараз його розробляють у Вроцлаві», – каже вона.

У січні виставка скарбів музею Любомирських поїде до Вроцлава, де експонуватиметься до червня.

Текст, фото і відео – Марина Верещака