У Львові збудували перший в Україні інклюзивний дім. Як виглядає будинок без порогів

Спецпроекти

215

Час читання: 4 хв

CityLife

Партнерська публікація

Безбар'єрний будинок на вулиці Миколайчука, 35 / фото: Твоє місто

сьогодні о 9:30

Багатоквартирний будинок на Миколайчука, 35 — перший в Україні, де ще на етапі проєктування передбачили безбар’єрну інфраструктуру, технології «розумного дому», сонячні батареї та укриття з резервним живленням. Як тут живеться ветеранам із важкими пораненнями та ампутаціями, які проходять реабілітацію в UNBROKEN, що довелося змінити після тестування квартир і чому будівельники спершу відвідали реабілітаційний центр — дізнавалося «Твоє місто», яке побувало в цьому будинку, поспілкувалося з його мешканцями та будівельниками.

Двері, які вміють «говорити»

Будинок має напрочуд лаконічний та стриманий вигляд, але за його невибагливим фасадом розгортається простір безпрецедентної безбар'єрності, що ламає старі уявлення про соціальне житло.

Інновації починаються вже зі входу в будинок. Людина на колісному кріслі, з милицями або з ампутацією рук без жодних зусиль потрапляє всередину. Вхідні двері відчиняються автоматично і автоматично зачиняються.

В усьому будинку взагалі немає порогів. Ні в ліфті, ні в коридорах, ні в квартирах. Під’їзд виглядає незвично. Широкий для багатоповерхівки коридор, рецепція, як в отелі. За комп’ютером адміністратор-координатором, який допомагає мешканцям-пацієнтам із логістикою та вирішує щоденні побутові питання.

Поряд з рецепцією – ліфт. Він має прозору кабіну і двері з двох сторін, щоб пацієнту на колісному кріслі не доводилося розвертатися всередині кабіни задля виїзду з нього.

В будинку шість поверхів, 24 квартири, 20 з них двокімнатні, решта – однокімнатні.

Тут живуть разом зі своїми родинами поранені воїни, які вже не потребують цілодобового нагляду лікарів у палаті, але проходять реабілітацію в центрі UNBROKEN.

Сходами піднімаємося на третій поверх. Сходи, галереї і тераси мають протиковзну текстуру, що особливо важливо для безпеки мешканців, які пересуваються на милицях та на протезах.

Незвичними є не лише широкі коридори та сходові майданчики цієї багатоповерхівки, але й широкі двері квартир.

В одній з таких квартир живе ветеран Микола Шот. Він радо зустрічає нас на порозі. Квартира простора, широкий коридор, високі стелі, панорамні вікна. Кімната-студія з відкритою кухнею і спальня-кабінет. Просторий санвузол, в який можна заїхали на колісному кріслі. В санвузлі і в кімнатах встановлено спеціальні тривожні кнопки. Якщо раптом знадобиться допомога.

"Є телевізор, холодильник, пралка, мікрохвильовка - все, що треба! - розповідає Микола. - Машина завжди стоїть на паркінгу, це дуже зручно. Якщо світло в місті відключають, у нас в будинку воно завжди є. В санвузлах є поручні, є де поставити милиці і колісне крісло. Є охорона, будинок під наглядом камер, двері можна навіть не зачиняти".

Миколі 42 роки, він з Новояворівська Львівської області. На війні від самого початку повномасштабного вторгнення. Пішов доброльцем. Боронив Україну у складі 93-ї бригади «Холодний Яр». Отримав два поранення.

"Перше у серпні 2023 року під Вовчанськом на Харківщині, - розповідає Микола. - Тоді мені врятували руку і ногу. Знову повернувся на фронт. Був стрілком-снайпером, гранатометником, служив кулеметником".

У лютому 2024 року під час бою на Бахмутському напрямку Микола був важко поранений друге. Внаслідок мінно-вибухової травми втратив обидві руки та ноги.

Сьогодні мужній воїн впевнено пересувається на протезах, має одну протезовану руку, друга – ампутована до ліктя.

"Верхні і нижні кінцівки протезував у США, - розповідає Микола. – В Україні реабілітацію проходив в центрі UNBROKEN. Після реабілітації залишився в команді, мені запропонували там роботу. Зараз я фахівець з адаптації та соціальної інтеграції пацієнтів".

Микола Шот показує, як він вправляється на кухні. На дверцятах кухонних меблів та на висувних шухлядках немає ручок. Микола торкається їх ліктем ампутованої руки і шухлядки самі виїжджають з-під стільниці. Далі він відкриває холодильник протезом руки. Потім кран з водою. Вмикає дотиком індукційну варильну поверхню, регулює рівень нагріву.

Кухня потопає у квітах. Горщикам з фіалками вже тісно на полиці, тісно і на стільниці попід стіною, вони ніби «збігли» на підлогу і утворили «клумбу» в куточку. Квіти вирощує кохана дівчина Наталка.

Попри ампутації чотирьох кінцівок, ветеран не зламався. Він щодня демонструє силу волі та незламність. От зараз він збирається на роботу в центр UNBROKEN. Виходимо разом з ним з квартири. Двері за нами зачиняються автоматично. Електронний замок самостійно блокує систему та замикає квартиру.

Попри те, що Микола поспішає, він затримується на мить, щоби показати, як відчиняються двері.

"Без ключа", - інтригує він.

Насправді двері відчиняються магнітною карткою, як у готелях. Картка на стрічці висить у нього на грудях, як бейджик. Микола трохи схиляється до дверної ручки, магнітна картка торкається електронного чипу, він легко притискає картку ліктем, звучить характерний сигнал – і двері самі відчиняються. Водночас лунає звукове повідомлення для незрячих: «Замок відчинено!»

"Двері вміють ще й говорити!",– жартує Микола.

Він знову зачиняє двері. Іде до ліфта. Це не звичайний ліфт, а справжній інтелектуальний хаб. Його може викликати людина без верхніх кінцівок, без нижніх кінцівок і незряча - за допомогою різних інноваційних технологій.

На ліфті Микола спускається прямо на паркінг, сідає в машину і їде на роботу в Центр UNBROKEN.

Революційний прорив в безбар’єрності

Будинок на вулиці Івана Миколайчука, 35 у Львові є пілотним будинком масштабного комплексу муніципального соціального житла, створеного для пацієнтів екосистеми UNBROKEN та внутрішньо переміщених осіб.

Перші мешканці заселилися 14 лютого 2025 року. За перший рік у ньому тимчасово проживало близько 120 пацієнтів та їхніх рідних.

"В цьому будинку реалізовані найжорсткіші вимоги до безбар’єрності, - розповідає Назар Яремчук, директор компанії «Прогрестехбуд», що є генеральним підрядником проєкту UNBROKEN, директор з управління проєктами GORO Mountain Resort. – Безбар’єрність починається з автоматичного відчинення вхідних дверей. Це було складне і недешеве рішення, але воно дозволяє людині на колісному кріслі безбар’єрно потрапити в свою квартиру, а також в будь-яку точку цього будинку. У разі тривоги людина на кріслі може виїхати з квартири, потрапити в ліфт, двері якого відкриваються автоматично, спуститися в паркінг, а з нього в укриття. Ліфти працюють навіть під час тривоги, тому що вони підключені до резервних джерел живлення".

Ми піднімаємося на дах будинку. Він нагадує тепло- електргогенеруючий комплекс. Тут встановлено сонячні панелі, які генерують електричну енергію, та гелеосистеми, які енергію сонячних променів перетворюють на теплову енегргію для підігріву гарячої води або підтримки системи опалення

"Такого будинку у Львові немає. Він повністю є енергонезалежний, - зазначає Назар Яремчук. – Будинок обладнаний сонячними панелями, які генерують електроенергію і накопичують її в акумуляторах. Потужність сонячних батарей — 8,5 кВт х акумуляторами. Для підігріву води використовують геліосистему (33к кВт) і теплові насоси (30 кВт). Вони не є основним джерелом живлення. Це як резерв. Внизу є дизельний генератор. Це все об’єднано в єдину систему. Якщо відбувається аварійне відключення світла в місті чи районі, будинок і далі функціонує в штатному режимі. Системи підготовки гарячої води та опалення об'єднані в єдиний тепловий пункт. Ми маємо міську мережу – електро- та тепло постачання, а також індивідуальне постачання, яке вмикається за необхідності".

Високу енергоефективність мають також фасадні конструкції будинку та вікна, що значно заощаджує споживання електрики і тепла.

"Цей будинок показує клас А - найвищий клас х енергоефективності, хоча проєктувальники проєктували його як клас Б, - розповідає Назар Яремчук. – Споживання енергоресурсів і ньому мінімальне. За зимовий період цього і минулого року платіжка за воду, світло і тепло в середньому становила 1500-1700 гривень. Це менше, ніж львів’яни платять за комірне в зимовий період за 1-2 кімнатну квартиру".

В будинку є ємності з добовим запасом питної води. Він оснащений системою збирання дощової води, яка використовується, як технічна вода для поливу зелених зон. Це значно заощаджує споживання води.

Між будинками – простір з лавочками для відпочинку та тренувань.

Врахували всі пропозиції ветеранів під час тестування будинку

"Цей будинок був збудований за один рік і два місяця, - розповідає Юрій Теліпський, директор ЛКП «Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації», замовник проєкту. – Це космічно короткий термін для зведення будинку, в якому закладено величезна кількість інноваційних рішень і технологій. Мери міст з Німеччини дивувалися, як таке взагалі можливо, запитували, як нам це вдалося".

"Насамперед – це людська праця, робота у суботу і неділю, ввечері, понаднормово, будівництво не зупиняли роботу за жодних обставин, навіть, коли були відключення світла, - пояснює Юрій Теліпський. - Ми знаходили рішення, щоби продовжувати будівництво. Адже ми прекрасно розуміємо, для кого ми будуємо цей будинок. Це була потужна мотиваційна складова".

"На початку будівництва у нас з’явилася можливість відвідати центр реабілітації UNBROKEN. Це дало усвідомлення, для кого власне ми будуємо це житло, - додає Назар Яремчук. – Ми побачили захисників, які отримали складні поранення, були вражені, наскільки мужні ці люди. Вони потребують тривалої реабілітації, але не можуть стільки часу жити у лікарняних палатах. Вони мають десь жити. Орендувати житло можуть далеко не всі. Насамперед тому, що у нас практично немає безбар’єрного житла. Ми отримали зовсім інший досвід, побачивши тих, для кого ми будуємо".

Наразі це перший готовий корпус, а загалом проєкт передбачає будівництво цілого комплексу з 8 таких інклюзивних будинків.

"Це чотири будинки на цій ділянці і ще чотири будинки трохи нижче по Миколайчука, - каже Назар Яремчук. – До кінця цього року маємо завершити всі вісім будинків. Наразі три будинки вже в стадії передздачі – закінчуємо фасади і внутрішні оздоблювальні роботи. Загалом у житловому комплексі комплексі буде 197 квартир. Лікарня весь час переповнена, кількість людей, що потребують госпіталізації та реабілітації постійно зростає. Ці люди потребують житла. Житла, яке повертає їх до нормального життя, яке вирішує їх проблеми на побутовому і фізичному рівні".

За словами Назара Яремчука, коли здали перший будинок, перші чотири місяці збирали пропозиції від мешканців.

"В наступних семи будинках ми врахували всі їх побажання, - зазначає він. – Наприклад, металеві точки на підлозі для незрячих замінили на гумову стрічку. Нам цінно було отримати зворотний зв’язок саме від мешканців, які тут живуть. Тому сьогодні приємно було чути, що зауважень немає. Більше того, за зразком цих квартир ветерани облаштовують власне житло. Це багато про що свідчить".

Укриття з вентиляцією, інтернетом та душем

Будинок на Миколайчука, 35 - перший будинок у Львові, в якому побудували бетонне укриття згідно вимог ДБН. Будинок зводився вже з урахуванням закону про обов'язкову наявність сучасних укриттів у новобудовах.

Укриття має безбар'єрний доступ. Під час тривоги ліфти будинку, що інтегровані з резервною системою живлення, не відключаються. Ліфт спускається в паркінг. Звідти – безбар’єрний вхід в укриття. За словами забудовників, товсті залізобетонні перекриття та стіни, здатні витримати уламкові та ударні навантаження навіть балістики.

Всередині укриття - величезний простір, висока стеля, столи, стільці, і навіть диван і дитяче ліжечко.

"Це інклюзивне укриття-коворкінг, - пояснює Назар Яремчук. – Тут облаштували повноцінний громадський простір, який можна використовувати не лише під час тривог. Тут є безперебійним Wi-Fi, встановлено потужну ї вентиляції з фільтрацією повітря, щоби не було задухи при великому скупченні людей. Є резервне живлення від потужних генераторів, завдяки яким буде світло, працюватимуть насоси для води та вентиляційні системи".

В укритті є також великий санвузол з вбиральнею, низькими раковинами та кнопками виклику допомоги. В мирний час простір використовується для навчання, роботи, реабілітації чи зустрічей.

Вперше в Україні - цілий квартал інклюзивних будинків

Житловий комплекс на вулиці Миколайчука у Львові є першим в Україні прецедентом масштабного муніципального соціального житла, зведеного з нуля за найсуворішими стандартами повної безбар'єрності.

До цього в країні будували лише окремі приватні будинки, адаптували вже готові квартири або відкривали невеликі центри підтриманого проживання. Але цілий житловий квартал з 8 інклюзивних будинків, де безбар'єрність закладена в сам фундамент та архітектуру — це вперше в України.

"Таке житло потрібно будувати і в інших громадах, - переконаний Назар Яремчук. - Ми проводимо резиденції для інших громад, ділимося власним досвідом, показуємо готові вже рішення. Перший будинок житлового комплексу став основою для абсолютно нового підходу до розбудови інклюзивного міського середовища в Україні".

Проєкт профінансований Європейським Союзом та реалізується Львівською міською радою під управлінням Nefco. Генеральним підрядником будівництва є компанія «Прогрестехбуд», що входить до OKKO Group.