Приблизно шістсот жінок у Львівській області стоять на обліку із раком молочної залози. Лікар-мамолог Роман Іванців каже, що перша стадія раку молочної залози виліковується у 90% випадків, друга – трохи рідше. Саме тому діагностування на ранніх стадіях — пріоритетне. Однак, щоб діагностувати захворювання чимраніше, потрібно обстежувати всіх жінок, в тому числі тих, які не мають явних причин, щоб скаржитися і прийти до лікаря. Таке всеохопне обстеження називають скринінгом. Від ранньої діагностики скринінг відрізняється тим, що цю процедуру варто проходити і здоровим жінкам. Скринінг у першу чергу потрібен не для того, щоб упевнитися, що хвороба є, а в тім, що її немає.

У межах проекту «Онкопревенція та впровадження ефективних онкотехнологій у Львівській області» деякі лікарні у Львові та області обладнали сучасними мамографами – апаратами, за допомогою яких проводять скринінг. Наприклад, у поліклініці обласного онкодиспансеру кабінет мамографії обладнаний сучасним апаратом Мammomat Inspiration Siemens.

Окрім, власне, мамографа, у кабінеті є цифрова робоча станція рентген-лаборанта та лікаря-рентгенолога, спеціальне технічне обладнання, на яке надходять знімки молочних залоз і на якому їх опрацьовують. Така станція є і в кабінеті лікаря-мамолога, але всі вони з’єднані в єдину мережу, тому знімки з’являються на всіх станціях одночасно. Це зручно, бо поки пацієнтка перейде з одного кабінету в інший, лікар може переглянути її знімки і бути готовим до спілкування.

Раніше робоче місце рентгенолога не мало цифрової системи. Лаборант витягав касету з плівкою, йшов до проявної машини і в повній темноті проявляв знімки. Сучасний апарат робить їх у цифровому форматі і протягом лічених секунд. На таких знімках чіткіше видно структуру молочної залози, і за потреби можна збільшувати, деталізувати чи виокремлювати окремі частини зображення, які цікавлять мамолога. На знімках вдається зафіксувати пухлини розміром 1-2 міліметри.

Процедура мамографії виглядає так: жінка роздягається по пояс, стає обличчям до мамографа. З нею працює рентген-лаборантка, яка пояснює, що потрібно робити. Апарат регулюється індивідуально під кожну пацієнтку, наприклад, під її зріст, за потреби міняє кут нахилу. Всього роблять чотири проекції грудей: пряму і бокову на кожну із залоз. Залоза компресується між двох пластин, стискається, протягом кількох секунд робиться знімок і формується зображення, пластина послаблюється і жінка може відійти. Відповідно, після першої проекції вона вже знає, як потрібно діяти, і хвилюється менше.

Лікарка Наталя Рудик розповідає, що пацієнтки часто відмовляються від мамографії, бо вірять поширеним у суспільстві міфа:

Мамограму робити шкідливо, бо це опромінення. Сучасне обладнання опромінює мінімально. Доза опромінення, яку жінка отримує в ході мамографії, мізерна, і немає протипоказань зробити рентген зуба чи грудної клітки у той самий день, що й мамографію. Більше того, для кожної пацієнтки цю дозу мамограф обирає індивідуально, враховуючи структуру і щільність залози й визначаючи кількість енергії, яку потрібно витратити, щоб отримати якісний знімок. Апарат не дозволяє лікареві задати дозу опромінення вручну. Мамограф не становить загрози не лише для пацієнток, які перебувають поруч із апаратом відносно недовго, але й для лікарів, які працюють в кабінеті постійно.

Мамограму робити боляче. Зазвичай обстеження є безболісним. Стиснення молочних залоз може викликати дискомфорт, але не біль. Болить лише тоді, коли є патологія, але й тоді біль триває кілька секунд. Лікарі наперед розповідають кожній пацієнтці, які відчуття може спричинити процедура. «Це також залежить від больового порогу і психоемоційного стану жінки. Але в будь-якому разі не треба слухати ні тітку, ні сваху, ні сусідку, які сказали, що це було боляче. Треба прийти і спробувати», – каже лікарка.

Якщо на знімку видно патологічні утворення, то, щоби поставити діагноз, проводять тонкоголкову біопсію – за допомогою голки беруть зразок підозрілих клітин на ретельніше дослідження.

Біопсія може поширити ракову пухлину по всьому організмові – ще один міф, пов’язаний із онкологічними хворобами. Коли лікар уводить, а потім витягає голку, пухлинний процес, якщо такий був, нікуди не поширюється. Натомість така діагностика дозволяє оцінити якість пухлини, і жінка дізнається точний діагноз. Не знати свій діагноз, кажуть лікарі, значить бути у постійному фоновому стресі.

Пройти обстеження на на сучасних мамографах можна у Львові в Онкологічному центрі (на Гашека, 2), поліклініці онкодиспансеру (Єфремова, 59) і Міському скринінговому центрі (Виговського, 32). Є мамографи у Стрию, Самборі, Червонограді та Дрогобичі.

Обстеження проводиться безкоштовно, за винятком окремих розхідних матеріалів (наприклад, рукавичок). Лікарі не рекомендують проходити його у другій фазі менструального циклу, оскільки тоді груди набрякають, лікарю важче їх пропальпувати, а пацієнтці може бути боляче.

Скринінгове обстеження радять проходити жінкам після сорока років раз на два роки і раз на рік – після п’ятдесяти. Молодших обстежують за допомогою ультразвуку.

Рак молочної залози підступний тим, що не болить, кажуть лікарі. Тому часто його виявляють відносно пізно. Усім жінкам, незалежно від віку, радять самостійно обстежуватися вдома, промацуючи груди, а також приходити на огляд до лікарів, бажано профілактичний. Лікарка Наталя Рудик розповідає: «Іноді після мамографії пацієнтки питають, чи можна привести на обстеження сестру, маму. Звісно можна». Що раніше виявити захворювання, то менш затратним буде лікування і то більші шансів на одужання.

Людмила Смоляр