Колія для двох вагонів

Від українського прикордонного селища Нижанковичі до польського Перемишля — приблизно 12 кілометрів. Попри попит, тут і досі не облаштували ані автомобільний, ані пішохідний, ані тим паче залізничний пункт пропуску. Місцеві мешканці кажуть, що у Старосамбірській райдержадміністрації вже декілька років обіцяють з’єднати Нижанковичі прямим залізничним сполученням із Перемишлем. Але справа лишається на рівні обіцянок.

Залізничний вокзал у Нижанковичах збудували у 1872 році, коли прокладали першу угорсько-галицьку залізницю, яка вела з Перемишля до Хирова, а далі через Лупківський перевал — до Угорщини. За радянських часів станція з міжнародної перетворилася на кінцеву лінії у Самбірському напрямку. Нині тут курсує один двовагонний потяг «Нижанковичі — Самбір».

Фото: Вікторія Ейсмунт

потяг «Нижанковичі — Самбір»

Читайте також: Не заходьте за стрічку! Репортаж із відкриття Бескидського тунелю

До 1994 року з Перемишля до Кросценко цією колією курсував потяг «Варшава-Загуж», який проїжджав територією України без зупинок. Тоді ділянку євроколії від Нижанковичів переробили під ширококолійний український стандарт 1522 мм, після чого колією для міжнародного сполучення не користувалися понад 20 років.

Волонтери та активна місцева громада впродовж останніх років намагається самостійно популяризувати маршрут, адже це найкоротший шлях із Польщі до українських Карпат. Відтак, восени 2016 року місцеві польські волонтери та учасники ініціативної групи «Linia102.pl» провели акцію «Bieszczadska Śiekierezada Kolejowa», під час якої очистили колію від заростів та кущів. До волонтерської акції долучилось Міністерство внутрішніх справ Польщі, Міністерство оборони, Польська залізниця, поліція та інші держустанови. Тоді ж запропонували ймовірну схему курсування потяга через цю колію.

Фото: Вікторія Ейсмунт

Залізнична станція «Нижанковичі»

Відтоді, приблизно раз на квартал, із Нижанковичів до Польщі організовують виїзди туристів, мешканців прикордонних сіл та журналістів, проводять Днів Європейського добросусідства та волонтерські дитячі акції. Торік до польських активістів долучилися учасники української громадської організації «Linia102.ua» і провели спільну акцію «Миколай без кордонів», під час якої через кордон перевезли подарунки для дітей Старосамбірського та Самбірського районів.

Польща готова, Україна — вагається

У квітні 2017 року кордони відкрили вдруге. Тоді польська дрезина привезла до прикордонного селища Львівщини туристів на чолі з президентом Перемишля Робертом Хомою. Полякам хотіли продемонструвати туристичні можливості українських Карпат, а закинута колія «Перемишль-Нижанковичі-Хирів» виявилась найкоротшим шляхом у гори.

Фото: Вікторія Ейсмунт

Технічна дрезина

Тоді ж у департаменті міжнародної технічної допомоги та співробітництва ЛОДА заявили про плани побудувати новий пішохідний та автомобільний пункт пропуску «Нижанковичі-Мальховіце». Керівник дорожнього господарства, транспорту та зв’язку Роман Кокотайло говорив, що перші роботи з будівництва міжнародного пункту пропуску на кордоні з Польщею розпочнуть у червні 2018 року.

Читайте також: Потопити «човників». Репортаж із черги на пункті пропуску в Шегинях

Уже в лютому 2018 року міністр інфраструктури Польщі Анджей Адамчик повідомив, що польський уряд готовий виділити 40 млн злотих для реконструкції залізничної гілки «Перемишль-Мальховіце», що примикає до Нижанковичів.

«Ми відвідали лінію "102", про яку говорять у Перемишлі. До мене звернувся пан Кухчиньські, глава Сейму Польщі, з проханням проаналізувати, чи можна відновити колію. Сподіваюся, що це можна зробити не тільки до Мальховіце і Нижанковичів, а й до Кросьценко і Загужа, загалом по цій лінії», — цитує слова Адамчика польське видання Rynek Kolejowy.

Втім, за словами голови Старосамбірської РДА Ореста Бонка, наразі відновити сполучення неможливо, оскільки 5 км дороги від Нижанковичів до Добромиля — розібрані.

Читайте також: На Львівщині реконструюють чотири пункти пропуску на кордоні з Польщею

«Нині тут їздить поїзд, який сполучає Самбір і Нижанковичі. У перспективі ми плануємо запустити сполучення між Нижанковичами і Перемишлем, щоб пасажири принаймні могли доїхати до Нижанковичів, пересісти на український поїзд і їхати у Хирів, Самбір чи до Львова», — розповідає голова Старосамбірської РДА Орест Бонк.

Очільник району також назвав дату будівництва тут пішого та автомобільного переходу «Мальховіце-Нижанковичі», який би частково міг розвантажити сусідній прикордонний пункт пропуску «Шегині-Медика».

«Ми сподіваємося, що кордон буде відкритий, і перехід запрацює на кінець 2020 – початок 2021 року. Цього року виготовлятимуть проектно-кошторисну документацію», — каже він.

Читайте також: На кордоні з Польщею планують побудувати чотири пункти пропуску

Заступник голови правління ГО «Linia102.ua» Віктор Гальчинський повідомив, що на нараді в регіональній філії Львівської залізниці, яка відбулась у травні, вирішили спільно з поляками оглянути відрізок колії.

«Розмови про виділення коштів ведуть на рівні правління "Укрзалізниці". Новий директор філії Львівської залізниці наступного тижня робитиме огляд 400 м колії. Згодом відбудеться спільний виїзд технічної дрезини до Хирова, після чого можна буде говорити про відновлення колії», — розповів Віктор Гальчинський.

За його словами, щоб відновити цю ділянку з українського боку кордону необхідно щонайменше 100 млн гривень на першочергові роботи, завдяки яким на початках через кордон можна буде запустити рейкові автобуси. Їхня вартість становить ще приблизно 30 млн гривень. Крім цього, проект реконструкції колії планують подавати на фінансування європейськими грантами.

Читайте також: Львівські митники хочуть створити додаток, що відстежуватиме черги на кордоні

Зі свого боку, поляки готові реалізувати проект до 2020 року. Втім, із українського боку вирішили спершу збудувати автомобільний під’їзд до майбутнього пункту пропуску, а потім братись за сам перехід.

30 травня в Україні погодили нову транспортну стратегію до 2030 року, яка, зокрема, передбачає збільшення поїздів до ЄС. Та поки що справи не пішли далі анонсів про нові прикордонні пункти пропуску та будівництва автодоріг на під’їзді до кордону, адже конкретних коштів з українського бюджету так і не виділяли.

Вікторія Ейсмунт,

фото авторки

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.